Дошку на честь І. С. Конєва встановлено
у 2010 році за адресою площа Свободи, 6 на фасаді північного корпусу Харківського
національного університету ім. В. Н. Каразіна.
Скульптор Сейфаддин Гурбанов. Дошку демонтовано у серпні 2022 р.
Скульптор Сейфаддин Гурбанов. Дошку демонтовано у серпні 2022 р.
«Дважды Герой
Советского Союза, Маршал Советского Союза Конев Иван Степанович. Уроженец д.
Лодейно, Вологодской области, Командующий войсками Степного фронта.
В ходе
Белгородско-Харьковской операции войсками Степного и Воронежского фронтов 23
августа 1943 года от немецко-фашистских захватчиков был освобожден город
Харьков».
Історія
Харкова в роки Великої Вітчизняної війни. Визволення міста
Маршал Радянського
Союзу І. С. Конєв
«Конєв Іван Степанович
(28(16).12.1897 – 21.05.1973) – військовий діяч. Маршал Радянського Союзу
(1944). Двічі Герой Радянського Союзу (1944, 1945), Герой Чехословацької
Соціалістичної Республіки (1970), Герой Монгольської Народної Республіки
(1971). Народився в с. Лодейно (нині село Кіровської обл., РФ). Учасник Першої
Світової війни та громадянської війни 1918 – 20. У Червоній Армії – від 1918:
комісар бронепоїзда, бригади, стрілецької дивізії. 1934 закінчив Військову
академію ім. М. Фрунзе. 1934 – 40 – командир стрілецької дивізії, корпусу,
командуючий армії. 1940 – 41 – командуючий військами Забайкальського та
Північнокавказького військових округів. На початку Великої Вітчизняної війни
1941 – 1945 командував 19-ю армією, згодом – військами Західного,
Калінінського, Північно-Західного фронтів, Степового фронту, Першого
Українського фронту та Другого Українського фронту. Війська під його
командуванням брали участь у битві за Москву 1941 – 1942, Курській битві 1943,
визволенні Харкова, Полтави, битві за Дніпро 1943, Корсунь-Шевченківській
операції 1944, визволенні Правобережної та Західної України, у
Східнокарпатській наступальній операції 1944, Вісло-Одерській наступальній
операції 1945, Берлінській наступальній операції 1945 та Празькій наступальній
операції 1945. <…> Нагороджений
7-ма орденами Леніна, вищим радянським орденом "Перемога", іншими
радянськими та іноземними орденами, медалями. Помер у м. Москва. Похований на
Красній площі біля Кремлівської стіни» [2].
***
«Фотолетопись Великой Отечественной войны сохранила для истории памятный
снимок – командующий Степным фронтом Иван Конев выступает на митинге в Харькове
30 августа 1943 года. Этот общегородской митинг посвящался освобождению первой
столицы Советской Украины от гитлеровских захватчиков. <…> Участники
митинга приняли приветственное письмо воинам-освободителям Харькова. Иван
Степанович вспоминал: "Площадь была запружена народом. В толпе то и дело
мелькали белые платки – люди плакали от радости…".
<…> С 1943 года Конев командовал Степным фронтом (в октябре того же
года он был переименован в Украинский), войска которого освободили Белгород,
Харьков, другие города. Борис Полевой, который в те огненные годы был
корреспондентом "Правды", не раз встречался с генералом.
Одна из глав его повести об И. Коневе [см. 3] называется "Свидание под Харьковом". Состоялось оно накануне штурма Харькова в украинской деревеньке под странным названием Малые Проходы. <…> В ту встречу генерал поведал корреспонденту о взятии Белгорода и отдельными очень точными штрихами обрисовал ситуацию, сложившуюся в районе Харькова. <…> И показал на карте, как части взаимодействующих фронтов зажали Харьков в широкие клещи и как войска, наступающие с северо-запада и востока, сводят концы этих клещей… Через несколько дней над освобожденным Харьковом взвился победный стяг» [1].
Одна из глав его повести об И. Коневе [см. 3] называется "Свидание под Харьковом". Состоялось оно накануне штурма Харькова в украинской деревеньке под странным названием Малые Проходы. <…> В ту встречу генерал поведал корреспонденту о взятии Белгорода и отдельными очень точными штрихами обрисовал ситуацию, сложившуюся в районе Харькова. <…> И показал на карте, как части взаимодействующих фронтов зажали Харьков в широкие клещи и как войска, наступающие с северо-запада и востока, сводят концы этих клещей… Через несколько дней над освобожденным Харьковом взвился победный стяг» [1].
Джерела
1. Знаковский,
В. Иван Конев. Маршал-солдат // Слобода. – 1997. – 26 дек. – С. 2 : фот.
2. Конєв Іван Степанович // Енциклопедія
історії України :
[у 10 т. / Нац. акад. наук України, Ін-т історії України] ; редкол. В. А.
Смолій (голова) та ін.]. – Київ, 2008. – Т. 5 : Кон – кю. – С.
23–24 : портр.
3. Полевой, Б. Н. Полководец: биогр. повесть
об И. С. Коневе / Борис Полевой. – 2-е изд. – М. : Политиздат, 1983. – 127 с. :
ил. – (Герои
Советской Родины).
Немає коментарів:
Дописати коментар