Урюпін Є. Є.

Дошку на честь Є. Є. Урюпіна відкрито у серпні 2004 року за адресою Римарська вулиця, 4.

«У цьому будинку жив купець III гільдії, один з засновників Харківського університету, харківський міський голова з 1799 по 1805 рік Урюпін Єгор Єгорович».

1. Генкин, А. Возрождение памяти // Слобода. – 2004. –27 авг.– С. 3.

З 16 серпня у рамках міської програми «Відродження культурного спадку» у Харкові було відкрито кілька меморіальних дощок, у т. ч. міським головам О. К. Погорєлку (вул. Чернишевського, 27) та Є. Є. Урюпіну (вул. Римарська, 4).

2. Хроніка-2004 // Березіль. – 2004. –№ 9. – С. 2.

У рамках святкування 350-річчя Харкова 21 – 24 серпня відкриті меморіальні дошки міським головам О. К. Погорєлку та Є. Є. Урюпіну, вченому М. Ф. Сумцову, художнику С. І. Васильківському, державному діячу А. П. Бездітку.

З історії харківського міського самоуправління: міський голова Є. Є. Урюпін

Урюпін Єгор Єгорович (роки народження та смерті невідомі) – харківський міський голова. Купець 3-ї гільдії (з 1782 г.). Бургомістр міського магістрату (1787 – 1790), засідатель губернського магістрату (1790 – 1796), потім – гласний Харківської міської думи. У 1799 р. обраний міським головою. Брав участь у заснуванні Харківського університету. Був удостоєний чина колезького асесора, який давав право на дворянство. У 1805 р. вийшов у відставку за станом здоров’я. Подальша доля невідома [5;6].

***

«Рымарская улица, 4. Небольшой особняк совсем утонул в мозаике рекламных щитов. Между тем этот такой неказистый домик – харьковская достопримечательность. Во-первых, на сегодняшний день это самый старый жилой дом в Харькове – он построен в конце 18-го века; во-вторых, принадлежал он купцу Егору Урюпину, городскому голове, шесть лет возглавлявшему местное самоуправление в самый сложный для города период – конец 18-го – начало 19-го веков…

Известно, что личным другом Урюпина был Григорий Сковорода, который частенько бывал у него в доме на дружеских пирушках… Возглавив Думу, Егор Урюпин начал борьбу за права горожан, в первую очередь тех, кто не входил в привилегированные сословия – купечества и мещан. Вел борьбу против незаконного отчуждения городских земель… Ездил в столицу с ходатайством царю об уменьшении повинностей по воинскому постою, которые разоряли малоимущую часть населения… Точно также, как Каразин убедил дворян, Урюпин убедил мещан и купцов в необходимости открытия в городе университета. Сумма пожертвований, собранных по его инициативе, составила около 70 тысяч рублей – в 7 раз больше годового бюджета города» [5].

***

«В числе особых заслуг Е. Е. Урюпина была оказанная им активная поддержка идеи открытия в Харькове университета. Горожане собрали крупную сумму, а городская дума предоставила взаймы из городских денег две тысячи рублей на предварительные расходы и обеспечила сотрудников будущего университета временным жильем. Урюпина удостоили звания коллежского асессора, дающего дворянство, но скромный по натуре купец не кичился этим и продолжал неуклонно отстаивать интересы городского общества» [2].

Джерела

1. Зуб, Э. О роли личности в истории местного самоуправления // Событие. – 2004. – № 26. – С. 9 : портр.

2. Лейбфрейд, А. Усадьба заступника горожан // Грани. – 1998. – № 47. – С. 5 : фот.

Про Є. Є. Урюпіна та його будинок на Римарській вулиці.

3. Лисицина, Н. Сумасшедший правдолюб// Слобода. – 2003. – 2 дек. – С. 6 : портр.

4. Майская, Т. Дом на Рымарской // Городская газета. – 1998. – 16 июля. – С. 13 : фот.

Будинок № 4 по вул. Римарській – найстаріший із житлових будинків Харкова, що збереглися. На рубежі XVIII – XIX ст. у ньому жив харківський міський голова Є. Є. Урюпін.

5. Можейко, И. Егор Егорович Урюпин // 100 знаменитых харьковчан / И. Можейко и др. – Харьков, 2004. – С. 266–268 : портр.

6. Урюпин Егор Егорович (1799 – 1805) // Во главе города : руководители Харьковского городского самоуправления / А. Н. Ярмыш и др. – Харьков, 1998. – С. 37.