Короленко В. Г.

Дошку на честь В. Г. Короленка відкрито 24 липня 2003 року за адресою Римарська вулиця, 23. У 2011 році дошка зникла під час ремонту будинку. 25 липня 2013 року було встановлено нову дошку.

«В цьому будинку під час відвідання Харкова неодноразово перебував великий гуманіст, письменник, публіцист, захисник прав знедолених, Праведник України Володимир Галактіонович Короленко. Встановлена за сприяння Харківського музею Голокосту і обласного комітету "Дробицький Яр" до 150-річчя з дня народження В. Г. Короленка, 2003 р. Поновлена до 160-річчя з дня народження письменника, 2013 р.»

1. Мельник, В. Вшанували пам'ять // Слобідський край. – 2003. – 25 лип. : фот.

2. Праведнику Украины от благодарных потомков // Вечерний Харьков. – 2003. – 26 июля.– С. 10 : фот.

Статті про відкриття 24 липня 2003 р. меморіальної дошки на честь письменника В. Г. Короленка на будинку №23 по вул. Римарській, де він зупинявся під час перебування у Харкові.

3. К 160-летию со дня рождения В. Г. Короленко // Дайджест-Е. – 2013. – № 7 : фот.

4. Кадомская, Е. Мемориальная доска Короленко вернулась на Рымарскую // Вечерний Харьков. – 2013. – 
27 июля. – С. 5 : фот.

5. Писателю-гуманисту// Харьковские известия. – 2013. – 27 июля. – С. 1.

Статті про відновлення меморіальної дошки на честь В. Г. Короленка на будинку №23 по вул. Римарській. Перша дошка була встановлена у 2003 р., а в 2011 р. вона була втрачена під час ремонту будівлі.

З історії літературного життя Харкова 1910-х років: В. Г. Короленко

Короленко Володимир Галактіонович (15(27).07.1853 – 25.12.1921) – російський письменник, публіцист, громадський діяч. Народився у м. Житомир. Навчався у Петербурзькому технологічному інституті (1871 – 1874) та Петровській академії землеробства й лісівництва (Москва, 1874 – 1876), звідки був виключений за участь у студентських революційних гуртках. Друкуватися почав у 1879 р. Писав оповідання, нариси, статті на суспільно-політичні теми. У 1879 – 1884 рр. не раз був ув’язнений, відбував заслання у Сибіру. У 1884 – 1896 рр. жив і працював у Нижньому Новгороді, потім – у Петербурзі, аз 1900 р. – у Полтаві. Бував у Харкові. Помер у Полтаві. Іменем письменника названо вулицю та провулок у центрі Харкова, його ім’я присвоєно Харківській громадській бібліотеці (нині ХДНБ ім. В. Г. Короленка) та училищу сліпих (нині Харківська обласна спеціалізована гімназія-інтернат для сліпих дітей) [1; 2].

***

«В Харькове чтят Короленко: в городе есть библиотека, улица, переулок и гимназия его имени, но Владимир Галактионович бывал только в этом доме. На Рымарской, 23 жил доктор Юлий Александрович Гольдинберг – терапевт и рентгенолог, известный далеко за пределами Харькова. К нему писатель приезжал летом 1916 г. за консультацией. Позже Гольдинберг ездил консультировать Короленко в Полтаву» [3].

***

«…Из дневника педагога Г. Л. Эйхлера известно о его первой встрече с В. Г. Короленко в Харькове, где они сидели и беседовали в одном из садов. Но в каком именно и когда, оставалось неизвестным. Биограф Короленко А. В. Храбровицкий сообщает, что писатель приезжал в Харьков в 1916 г. к врачам, каким – не указано. Однажды я познакомилась с музыкальным педагогом Н. Ю. Гольдингер и она рассказала, что среди пациентов ее отца, рентгенолога-терапевта Ю. А. Гольдингера, был и В. Г. Короленко, который приезжал к нему на консультацию. В благодарность писатель подарил врачу собрание своих сочинений с дарственной надпись.

Ю. А. Гольдингер окончил медицинский факультет Харьковского университета, затем специализировался за границей, потом приобрел рентгеновскую аппаратуру и установил ее в своей квартире. Он жил с семьей на Рымарской улице в доме №23, принадлежавшем Фрейману. Здание примыкало к саду Коммерческого клуба, в котором помещался оперный театр. Можно с уверенностью утверждать, что В. Г. Короленко отдыхал и беседовал с Г. Л. Эйхлером именно в саду Коммерческого клуба» [6].

***

«Инициаторами установки мемориальной доски выступили просветительский центр "Холокост" и областной комитет "Дробицкий Яр". Еврейские организации сделали это из-за роли, которую сыграл В. Г. Короленко в деле защиты еврейского народа от гонений в начале XX века. Писатель внес большой личный вклад в предотвращение еврейских погромов в Киеве и Полтаве, в оправдание Я. Бейлиса, обвиненного в убийстве мальчика-христианина. В 1998 г. Еврейский комитет Украины присвоил В. Г. Короленко звание "Праведник Украины"» [5].

Джерела

1. Васильєва, Г. О. Короленко Володимир Галактіонович // Літературна Харківщина : довідник / за заг. ред. М. Ф. Гетьманця. – 2-е вид., випр. і доп. – Харків, 2007. – С. 150-151.

2. Волковинський, В. М. Короленко Володимир Галактіонович (27.07.1853 – 25.12.1921) 

// Енциклопедія історії України. – Київ, 2008. – Т. 5. – С. 170–171 : фот.

3. Кадомская, Е. Мемориальная доска Короленко вернулась на Рымарскую // Вечерний Харьков. – 2013. –27 июля. – С. 5 : фот.

4. Мельник, В. Поборник української культури : до 150-річчя з дня народження російського письменника В. Г. Короленка // Слобідський край. – 2003. –25 лип. : фот.

5. Праведнику Украины от благодарных потомков // Вечерний Харьков. – 2003. –26 июля.– С. 10 : фот.

6. Радкова, Е. В одном из харьковских садов… // Вечерний Харьков. – 1991. – 14 мая. – С. 5.

Про перебування В. Г. Короленка у Харкові.