Естрович В. А.



Дошку на честь В. А. Естровича відкрито 7 травня 2015 року за адресою вулиця Артема, 6 (нині вулиця Алчевських).

«В цьому будинку в 1928 – 1941 рр. мешкав знаний харківський архітектор Віктор Абрамович Естрович, страчений нацистами у Дробицькому яру в грудні 1941 року. ХОК «Дробицький Яр», Харківський музей Голокосту. 2015 р.».

Воловик, Л. 7 мая в Харькове состоялось открытие мемориальной доски архитектору Виктору Абрамовичу Эстровичу (1882–1941) // Дайджест-Е. – 2015. – №5. – С. 4 : фот.
Дошку відкрито за ініціативою Обласного комітету «Дробицький Яр» і Харківського музею Голокосту.

З історії харківської архітектури: В. А. Естрович


Естрович Віктор Абрамович (1882 – грудень 1941) – архітектор. Народився у м. Россієни Віленської губернії (нині м. Расейняй, Литва). Закінчив Петербурзький інститут цивільних інженерів (1907). Працював в Олександрівську (нині Запоріжжя), а з 1912 р. – у Харкові. За його проектами споруджені житлові будинки на вулицях Сумській, Пушкінській, Катеринославській, а також поліклініки, будівлі рентгенологічного інституту (1930), інститутів гігієни праці та ендокринології (обидва 1935). Розстріляний у Дробицькому яру під час німецько-фашистської окупації [2; 5].
***
«Харків’яни добре знають будинки інститутів: медичного, гігієни праці й профзахворювань, медичної радіології; лікарні №2 на Московському проспекті, житлові будинки на вулицях Сумській (№82), Свердлова (№22 й 47/49), Артема (№6), колишній будинок Г. Гольберга на вулиці 1-ї Кінної Армії, №104. Автором їх є архітектор В. А. Естрович. Він народився у Литві, а працював на Україні. В Запоріжжі, Бердянську, Донецьку, Миколаєві є будівлі, зведені за його задумом. З 1912 р. Естрович працював у Харкові. Він був не тільки архітектором та інженером, але й активним громадським діячем. У 1914 р. його обирають дійсним членом Харківського літературно-художнього гуртка, на чолі якого стояв відомий художник С. І. Васильківський. Членами гуртка були архітектори і художники. Вони влаштовували безкоштовні художні виставки, за їх ініціативою було засновано Харківське художнє училище. Будівельна діяльність Естровича стала особливо плідною після революції. Він був головним інженером Харківського обласного відділення Держбанку, головним архітектором Цивільного відділу проектного інституту ДПБІ-4. Ряд будівель він спорудив за завданням Наркомату охорони здоровя УРСР, у системі харківської контори “Медсанбуд”. Естрович проектував свої споруди в різних стилях (еклектика, модерн, конструктивізм). Більшість його будинків відрізняються дотепними формами й високою якістю оздоблювальних робіт» [4].
***
«Виктор Эстрович переехал в Харьков в 1912 г. и с тех пор половину своей жизни посвятил нашему городу, где осуществил свои лучшие проекты. В 1923 г. он был зачислен на службу в Государственный банк, здание которого было расширено и реконструировано под его руководством. Дом на ул. Артема, 6 Виктор Абрамович спроектировал и построил в эти же годы, получил в нем квартиру. Этот эффектный жилой дом был известен как «Красный банковец», так как планировался для банковских служащих. Даже старые жильцы дома не знали, кто автор этого здания, и с восторгом восприняли открытие доски. Когда началась война, Виктор Эстрович по состоянию здоровья не смог эвакуироваться и погиб в Дробицком яру в 1941 году от рук оккупантов. Не сохранилось, к сожалению, ни одной фотографии Мастера и для создания доски пришлось использовать рисунок, сделанный архитектором А. Ю. Лейбфрейдом по памяти. По мнению тех, кто знал Эстровича, он очень удачен» [1].

Джерела
1. Воловик, Л. 7 мая в Харькове состоялось открытие мемориальной доски архитектору Виктору Абрамовичу Эстровичу (1882–1941) // Дайджест-Е. – 2015. – №5. – С. 4 : фот.
2. Естрович Віктор Абрамович // Мистецтво України : біогр. довід. / за ред. А. В. Кудрицького. – Київ, 1997. – С. 232.
3. Лейбфрейд, А. Ю. Архитекторы-евреи в Харькове : очерк. – Харьков : Каравелла, 2002. – С. 8, 11, 17, 21 : о В. А. Эстровиче.
4. Романов, П. Будинки зодчого // Вечірній Харків. – 1982. – 27 груд. : фот.
До 100-річчя з дня народження В. А. Естровича.
5. Тимофієнко, В. І. Естрович Віктор Абрамович / В. І. Тимофієнко, Т. І. Ейдумова // Енциклопедія Сучасної України. – Київ, 2009. – Т. 9. – С. 248.
 

Комментариев нет:

Отправить комментарий