Кошкін М. І.

Меморіальна дошка на честь М. І. Кошкіна встановлена 23 вересня 1987 року за адресою вулиця Пушкінська, 54 (нині Григорія Сковороди; з боку вулиці Манізера).

«В этом доме в 1936–1940 гг. жил главный конструктор легендарного танка Т-34 лауреат Государственной премии СССР Кошкин Михаил Ильич».

Пам’яті видатних конструкторів // Вечірній Харків. – 1987. – 23 верес. – С. 1

Про відкриття меморіальної дошки на будівлі, де мешкав М. І. Кошкін.

З історії танкобудування Харкова 

М. І. Кошкін

«Кошкін Михайло Ілліч (21.11.1898 (03.12.1898), с. Бринчаги, нині Ярославська обл. РФ – 26.09.1940, Харків) – конструктор бронетанкової техніки. Учасник 1-ї Світової війни. Закінчив Комуністичний університет (Харків, 1924), Ленінградський політехнічний інститут (нині Санкт-Петербург, 1934). Перебував 1924–29 на партійній роботі; 1934–36 працював у спеціальному КБ Ленінградського заводу експериментального машинобудування ім. С. Кірова, де пройшов шлях від конструктора до заступника начальника бюро; від 1937 – головний конструктор танкового КБ заводу №183 (Харківський паровозобудівний завод). Під його керівництвом 1940 створено середній танк Т-34, який вирізнявся серед іноземних танків цього класу високою маневреністю та прохідністю, оригінальним корпусом із похилими бортовими і лобовими бронелистами, потужним озброєнням». [6, с. 104].

***

«″Тридцятьчетвірку″ вивчали під мікроскопом кращі конструктори Німеччини, Англії, США… І благоговійно застигали в безвиході: поглянути можна, а от зрозуміти і повторити – зась. Адже це було щось більше, ніж бойова машина. Щоб зробити Т-34, треба було народитися в потрібний час у певній країні.

<…> У тому, що Кошкіна направили на місце репресованого керівника КБ Фірсова, була, напевно, якась інтрига. Але Михайло Ілліч не знав про це. Його дружина, Віра Миколаївна, не дуже хотіла залишати Ленінград: тут були родичі, культурне життя. Жили небагато, але й не бідували. Єдиний недолік – голова родини весь час проводив на заводі.

– Наш батько вирушав на роботу, коли всі ще спали, і приходив, коли всі вже спали, – ділилася в одному інтерв’ю наймолодша з трьох дочок Кошкіна, що проживає в Харкові, Тетяна Шитова. – Але будь-яку вільну хвилину він повністю присвячував родині. Водив нас у дитячий театр та до цирку. Сам же був прихильником футболу, і коли в Харкові проходили матчі, то все конструкторське бюро ходило на ″Металіст″» [9, с 13].

***

Із Характеристики на головного конструктора заводу М. Кошкіна

«Работая Начальником Конструкторского Бюро, тов. Кошкин проделал большую работу в части усовершенствования  конструкций машины.

Квалифицированный инженер-конструктор, вполне подготовлен к должности Главного Конструктора завода.

Инициативен, энергичен и настойчив.

Хороший организатор и руководитель, пользуется авторитетом среди командного состава завода.

Работает над собой в смысле усовершенствования своих технических знаний.

Активно участвует в партийной и общественной работе.

Занимаемой должности Главного Конструктора завода соответствует» [4, с. 53].

***

«На підприємстві почалися арешти. Потрібно зазначити, що в цей небезпечний час ніхто з конструкторського бюро не зазнав репресій. Усі проблеми, що виникали з цього приводу, М. І. Кошкін розв’язував відразу, особисто виїздив до Москви, а конструкторський колектив продовжував проектувати новий танк. Мало кому відомо, саме тоді у Комінтернівський районний комітет партії надходили доноси, у яких головний конструктор звинувачувався в шпигунстві та дестабілізації роботи з виробництва танків серії БТ. Ці доноси розглядали спеціально створені комісії. Будучи членом райкому партії, М. І. Кошкін з гідністю відстоював свою позицію. Від нього вимагали присутності на всіх партійних зборах, які найчастіше нагадували допит. Михайло Ілліч, за умов секретності, не завжди міг дати вичерпні відповіді на поставлені запитання. Справа доходила до погрози арешту, але, всупереч усім перешкодам, улітку 1939 року [танки] А-20 і А-32 були представлені державній комісії для порівняльних іспитів» [2, с. 39].

***

«Для того, щоб танк відправили на серійне виробництво, дослідні зразки мали пройти певну кількість кілометрів. Часу на прокат полігоном не залишалося. І Кошкін знов приймає сміливе рішення: Т-34 наберуть ці кілометри, вирушивши з Харкова до Москви на оглядини своїм ходом. В історії вітчизняного танкобудування цей пробіг став легендою» [9, с. 13].

***

«Про історичні події 17 березня 1940 року, що відбувалися на Іванівській площі Кремля, написано чимало. Танк Т-34, а також танки інших заводів були продемонстровані членам радянського уряду. М. І. Кошкін розповів про тактико-технічні характеристики створеної у Харкові машини. Заводські механіки-водії М. Носик і В. Дюканов на прохання Й. В. Сталіна проїхали площею. Важко сказати, які почуття виникли у присутніх, коли на повній швидкості, висікаючи іскри з кремлівської брущатки, танки-″тридцятьчетвірки″ вирушили назустріч один одному. Але заключна фраза Сталіна стала дійсно історичною: ″Це буде ластівка у наших танкових військах″» [2, с. 41–42].

Джерела

1. Владимиров, В. В честь прославленных конструкторов // Красное Знамя. – 1987. – 24 сент. – С. 4.

2. Історія танкобудування України. Персоналії : навч. посіб. / Є. Є. Александров, І. Є. Александрова, Л. М. Бєсов [та ін.]. – Харків : НТУ «ХПІ», 2007. – 199 с.

3. Кривомаз, Н. Т. На рубеже веков : харьк. паровозостроит. з-д – з-д им. В. А. Малышева : люди и судьбы : ист.-публицист. очерки. – Харьков : Митець, 2000. – 231 с.

4. Михаил Кошкин: уникальные документы, фотографии, факты, воспоминания / [авт. кол.: Л. Васильева и др.]. – Москва: ИздАт, 2008. – 128 с. – (Музейный комплекс ″История танка Т-34″)

5. Пам’яті видатних конструкторів // Вечірній Харків. – 1987. – 23 верес. – С. 1.

6. Пилипчук Р. В. Кошкін Михайло Ілліч // Енциклопедія Сучасної України. Т. 15 Кот-Куз. – Київ, 2014. – С. 104

7. Сергійчук, В. Що дала Україна світові. – Київ : ПП Сергійчук М. І., 2008. – 502 с.

8. Соболь, Н. А. Воспоминания директора завода. – Харьков : Прапор, 1995. – 223 с.

9. Терещенко, К. Він одягнув солдатів у броню, або Довоєнний подвиг харківського конструктора // Слобідський край. – 2015. – 20 черв. – С. 13

10. Харьковское конструкторское бюро по машиностроению имени А.А. Морозова // [авт. кол.: А. И. Веретенников и др. ; под общ. ред. М. Д. Борисюка]. – [Харьков, 2007]. – 188 с.11.

11.  Яницький, Б. Подвиг конструктора // Панорама. – 1999. – 27 серп. – С. 14