Панченко І. Н.

Дошку на честь І. Н. Панченка відкрито 22 серпня 2013 року за адресою вулиця Літературна, 3.

 

«В этом доме жил Герой Советского Союза Панченко Иван Никифорович».

История нашего города в именах // Харьковские известия. – 2013. – 24 авг. – С. 5 : фот.

Меморіальну дошку Герою Радянського Союзу І. Н. Панченку відкрито 22 серпня на будинку, де він жив (вул. Я. Галана, 3).

Харків’яни – Герої Радянського Союзу: І. Н. Панченко

Панченко Іван Никифорович (24.04.1904 – 21.09.1975) – військовий Герой Радянського Союзу. Народився у Мелітополі (нині Запорізька область). Закінчив Запорізький інженерно-будівельний інститут. З 1927 року – директор об'єднання цегляно-черепичних заводів. Служив в армії з 1932 року, закінчив Військово-політичну академію (1941). Учасник Радянсько-фінської війни 1939–1940 рр. і Великої Вітчизняної війни. Командир восьмого гвардійського Нижньодністровського стрілецького полку (четверта гвардійська армія, третій Український фронт), гвардії полковник. Брав участь в обороні Одеси, боях за Ростов, звільнення Болгарії, Югославії, Угорщини, Австрії. Його полк 6 квітня 1945 р одним з перших вступив до Відня. Звання Героя Радянського Союзу присвоєно 28 квітня 1945 року. Після війни продовжив службу в армії. З 1955 року в запасі. Жив в Харкові, помер там же [1, 3].

***

«Вранці 6 квітня 1945 року 8-ий гвардійський полк під командуванням І. Н. Панченка ввірвався на вулиці Відня. Два дні йшли жорстокі бої за місто. Ранком 9 квітня надійшов приказ будь-якою ціною взяти міст через Дунай. Розвідники знайшли воронку від бомби, а в ній – широку трубу, що веде в тил ворога. Рішення визріває миттєво. Панченко іде на чолі невеличкої групи з восьми бійців. Ось і вхід у слизьку трубу, якою спускали води ріки у повінь. Тримаючись один за одного, йдуть дев’ять сміливців у суцільній темряві. Пройшли більше двох кілометрів, вийшли на поверхню, безшумно зняли вартових. Зайняли міст, одного із солдатів направили до своїх – попередити, щоб починали штурм. Зрозумівши, що їх перехитрили, гітлерівці кинули на вісьмох сміливців батальйон піхоти. Але бійці вистояли, протрималися до підходу основних сил. Ось тоді за полковником Панченком і закріпилось прізвисько "відчайдушний вусань". А одержав він його трохи раніше, у лютому 1943 року, при звільненні Краматорська. Тоді він із кількома бійцями, пройшовши підземним ходом, в короткій рукопашній сутичці примусив замовкнути вогневі точки ворога, що перегороджували шлях до міста. За операцію взяття Відня Іван Никифорович Панченко був удостоєний звання  Героя Радянського Союзу… У Харківському історичному музеї є експонат – годинник, яким Іван Никифорович був нагороджений за хоробрість під час фінської кампанії. У Великій Вітчизняній війні він брав участь з її першого і до останнього дня. Обороняв Одесу і Сталінград, визволяв Харківщину і Донбас, форсував Дніпро і Дунай. Кілька разів був поранений, двічі – тяжко. На грудях прославленого командира – двадцять дві урядові нагороди» [2]

Джерела

1. История нашего города в именах // Харьковские известия. – 2013. – 24 авг. – С. 5 : фот.

2. Наумов, Г. Відважний // Вечірній Харків. – 1974. – 23 лют. : фот.

3. Панченко Иван Никифорович // Герои Советского Союза : крат. биогр. словарь. – Москва, 1988. – Т. 2. – С. 554 : фот.