Кричевський В. Г.

Дошку на честь В. Г. Кричевського відкрито 21 серпня 2008 року за адресою Сумська вулиця, 18/20 на фасаді Харківського радіотехнічного технікуму (колишній будинок З’їзду гірничопромисловців Півдня Росії).

«Кричевський Василь Григорович, 1873 – 1952. Український живописець, графік, скульптор, архітектор, мистецтвознавець, видатний діяч українського відродження. Автор малого державного герба України та ескізів перших українських грошей».

В память об архитекторе // Харьковские известия. – 2008. –19 авг.– С. 2.

Про відкриття 21 серпня на будівлі Харківського радіотехнікуму меморіальної дошки архітектору й художнику В. Г. Кричевському.

З історії мистецтва Харкова: В. Г. Кричевський

Кричевський Василь Григорович (31.12.1872 (12.01.1873) – 15.11.1952) – архітектор, художник, мистецтвознавець. Народився у с. Ворожба (нині Лебединського району Сумської області). Закінчив Харківське залізнично-технічне училище. Був учнем та помічником архітектора С. І. Загоскіна. Працював в архітектурному бюро О. М. Бекетова, помічником харківського міського архітектора А. Шпігеля, проектувальником у Службі шляхів і будівель місцевої залізниці (1893–98). За його проектами у Харкові збудовано та оформлено ряд житлових будинків, а також будинок З’їзду гірничопромисловців Півдня Росії (оформлення фасаду й зали). У 1903–06 рр. жив і працював у Полтаві, де за його проектом будо зведено будинок Полтавського губернського земства. Ця будівля поклала початок новому стилю в архітектурі – українському модерну. З 1907 р. В.Г. Кричевський жив у Києві. Працював у галузях живопису, книжкової графіки, створював декорації та костюми для театру й кіно. Зібрав велику колекцію творів народного мистецтва. Один із організаторів Української академії мистецтв (1917). Розробив проект Великого і Малого Державних Гербів України, паперових грошей і поштових марок УНР (1918). З 1922 р. – професор Архітектурного інституту (з 1924 – Київський художній інститут). У 1943 р. емігрував до Чехословаччини, з 1945 р. жив у Франції, а з 1948 р. – у Венесуелі. Помер у м. Каракас (Венесуела), де і був похований. У 1975 р. його прах був перенесений до українського цвинтаря у м. Бавнд-Брук (штат Нью-Джерсі, США) [3, 6].

***

«Помітні здібності молодого кресляра привернули увагу харківських архітекторів. Від Бабкіна Кричевський переходить працювати до інженера Кюстерна, а потім до професора архітектурного проектування Харківського технологічного інституту, колишнього харківського міського архітектора Сергія Загоскіна. Архітектор узяв Кричевського на роботу як технічного помічника. Він також поселив його у своїй родині, разом зі своїми синами<…>. Тут майбутній майстер набув фахової архітектурної освіти, наближеної до програми Санкт-Петербурзької Академії мистецтв. Сергій Загоскін у своїх викладах найбільше приділяв уваги теорії та історії архітектури, технології будівництва, архітектурному кресленню, рисунку та малюванню» [2, с. 11].

***

«Самостійно В. Кричевський виконує оформлення фасаду будинку гірничопромисловця Миколи Авдакова (нинішня адреса – вулиця Сумська, 52); зведений ще за проектом Григорія Стрижевського та перебудований Іліодором Загоскіним у неоготичному стилі). Друга самостійна робота Кричевського цього часу – проект фасаду та залу будинку З’їзду гірничопромисловців Півдня Росії на вулиці Сумській, 20» [2, с. 15].

Джерела

1. Буряковская, Т. Харьков Василия Кричевского // Время. – 2013. – 22 янв. – С. 15 : фот.

До 140-річчя від дня народження В. Г. Кричевського краєзнавці розробили новий туристичний маршрут вулицями Харкова, пов’язаними з життям та творчістю архітектора. Зокрема, В. Г. Кричевський жив у домі на вулиці Котляревського, збудованому за власним проектом у 1897 р.

2. Вітченко, Д. Харків Василя Кричевського// Пам'яткиУкраїни. – 2014. – № 6. – С. 10–19 :фот. – Бібліогр. наприкінці ст.

Про харківський період життя архітектора (з 1885 до 1903), про його роботу в архітектурній майстерні О. М. Бекетова. Наводиться список будинків, зведених та оформлених за проектами Кричевського.

3. Дмитрієнко, М. Ф. Кричевський Василь Григорович / М. Ф. Дмитрієнко, Д. В. Грузін // ЕнциклопедіяісторіїУкраїни. – Київ, 2008. – Т.5. – С.398–400: фот.

4. Ковальская, Е. Всемирно известный художник оставил свой след в Харькове // Вечерний Харьков. – 2013. – 19 янв. – С. 20.

До 140-річчя від дня народження В. Г. Кричевського.

5. Корифей української культури [Електронний ресурс] = Coryphaeus of Ukranianculture : до 135-річчя від дня народження В. Г. Кричевського : [огляд л-ри] / Харк. держ. наук. б-ка ім. В. Г. Короленка. – Електрон. текст.дані. – Харків, 2008. –Режим доступу: http://korolenko.kharkov.com/krichevsk.htm, вільний (дата звернення: 01.09.2014).

6. Можейко, И. Василий Григорьевич Кричевский (1872–1952) // 100 знаменитых харьковчан. – Харьков, 2004. –
 С. 153–155 : фот.

7. Тихомирова, Т. В. Г. Кричевский. Новое о харьковском периоде жизни и творчества // Слобода. – 1994. – 2 марта. – С. 7 : фот.

Жив у Харкові в 1886–1903 рр. Учень архітекторів С. І. Загоскіна та О. М. Бекетова. У Харкові, за проектами В. Г. Кричевського, збудовано кілька оригінальних будівель.