Літературна "стометрівка"

Дошку, присвячену Літературній «стометрівці» встановлено у 2005 році на тротуарі біля Харківського державного українського драматичного театру ім. Т. Г. Шевченка, Сумська вулиця, 9.

«Тут пролягає знаменита, оспівана літераторами мистецька "стометрівка", яка більше ніж 100 років надихає на творчість діячів культури та мистецтва. Третя сила – Харкову».

Холманская, Л. Самый доступный памятник // Вечерний Харьков. – 2005. – 27 авг.

Про меморіальну дошку «Літературна стометрівка».

З історії літературного життя Харкова: 1920-ті роки

«… на Сумській вулиці, № 11, містилась редакція "Вістей" і спілка пролетарських письменників "Гарт". Скільком митцям вручив путівку в літературу редактор газети поет Василь Блакитний! На сторінках "Вістей" виступав з першими фейлетонами Остап Вишня, тут же з’являлися літературні шаржі "Сашка" – Олександра Довженка, друкував свої театральні рецензії молодий Юрій Смолич. А поряд, у будинку на Сумській, № 9, у театрі Держдрами <…> дебютував у 1925 р. п’єсою "Дев’яносто сім" Микола Куліш.

<…> Харків перетворився у ті дні на всесвітню літературну столицю. "Вечорами після засідань конференції, – згадує письменник Олександр Ісбах, – ми бродили вулицями Харкова й співали пісень: російських, українських". <…> Зовсім не випадково одразу ж після перемоги Радянської влади тут одночасно було видано збірники віршів українських поетів Павла Тичини, Івана Кулика, Володимира Сосюри» [1, с. 102–103].

***

«Остается добавить, что кроме редакции газеты "Вісті", здесь работали редакции газет "Селянська правда" (редактор – С. Пилипенко), "Пролетар", "Літературна газета", а с 1932 года – оргкомитет Союза писателей Украины. <…> По ул. Сумской, у здания театра, в тротуар заложена плита в память о "творческой стометровке" украинских писателей в столичный период (заканчивалась "стометровка" в районе перекрестка с Совнаркомовской улицей). В период 1950–60-х годов "стометровка" была любимым местом прогулок харьковской молодежи» [3, с. 76].

***

«А теперь, проходя по Сумской мимо театра им. Шевченко, интеллигентный человек должен внимательно смотреть под ноги, чтобы не наступить на… мемориальную доску.

Памятная чугунная доска, вмонтированная в полотно тротуара, посвящена "Литературной стометровке". Так в 20-х годах прошлого столетия называли центр культурной жизни Украины (столицей которой тогда был Харьков) – участок улицы по Сумской, где, говоря современным слэнгом, тусовалась молодая советская интеллигенция: артисты, писатели, поэты. В здании на Сумской, 11 находились редакции литературных журналов, первая всеукраинская газета "Вісті ВУЦВК", известные литературные объединения украинских писателей: "Молодняк", "Гарт", "Плуг", "ВАПЛИТЭ", "Политфронт". Здесь удивлял театралов театр "Березіль". По этой дороге ходили украинские литераторы Павло Тычина, Владимир Сосюра, Мыкола Кулиш, представители российской словесности: Владимир Маяковский, Сергей Есенин, Максим Горький, Алексей Толстой. Они не только творили и встречались с читателями, но и охотно "заседали" в местных винных подвальчиках-кафе» [4].

Джерела

1. Гельфандбейн, Г. Червоний заспів // Прапор. – 1977. – № 8. – С. 102–104.

2. Літературна Харківщина : [довідник] / Харків. нац. пед. ун-т ім. Г. С. Сковороди ; [за заг. 
ред. М. Ф. Гетьманець]. – 2-е вид., випр. і допов. – Харків, 2007. – 319 с.

3. Плотичер, Е. А. Слово о родном городе / Е. А. Плотичер. – Харьков, 2009. – 200 с. : фот.

4. Холманская, Л. Самый доступный памятник // Вечерний Харьков. – 2005. – 27 авг.