Будівля Харківського комерційного інституту



Дошку, присвячену побудові Харківського комерційного інституту відкрито за адресою вулиця Артема, 44 (нині вулиця Алчевських).


«Строил академик архитектуры А. Н. Бекетов. 1916 г.»


З історії архітектури Харкова: 
будівля Харківського комерційного інституту
(нині Харківський національний технічний університет сільського господарства
 імені Петра Василенка)


«Харківський комерційний інститут – це вищий навчальний заклад економічного профілю, який існував у 1912 – 1919 рр. Його було організовано з ініціативи академічних та комерційних верств Харкова. Спочатку він діяв як Вищі комерційні курси Харківського купецького товариства. 29 березня 1916 р. спеціальним законопроектом Державної Думи курсам було надано статус Комерційного інституту з правами вищих урядових навчальних закладів. Директором інституту був доктор хімії В. Ф. Тімофєєв. 28 вересня 1914 р. відбулася закладка будівлі інституту по вулиці Єпархіальній. Проект розробив архітектор О. М. Бекетов. Цей проект передбачав ряд технічних новацій і використання найсучасніших на той час інженерних систем і комунікацій.Навчальний корпус було витримано в стилі “Palladio”, він мав характерні для творчості О. М. Бекетова просторий хол та широкі мармурові сходи з бронзовими світильниками. У приміщенні знаходилися дві лекційні аудиторії на 400 місць кожна і ряд малих аудиторій, приміщення для семінарів, навчальних кабінетів, лабораторій, бібліотеки, музею, вестибюль з гардеробом, зал засідань Навчального комітету, актова зала. Для нової будівлі були виготовлені спеціальні меблі та професійне обладнання. Джерела фінансування будівництва були різні: найбільший внесок зробила Харківська міська дума (75 тис. карбованців), купецьке товариство виділило 50 тис. карбованців. Всього до початку будівництва вдалося зібрати 165970 карбованців, але збір коштів продовжувався і надалі. Остаточна вартість будівлі склала майже 525 тис. карбованців. Будівництво закінчилося восени 1916 р.» [1, с. 16–17].
***
«До проектування будинку Комерційного інституту О. М. Бекетов підійшов вже як зрілий майстер, що мав за плечима великий досвід подібного роду робіт. Спорудження будинку інституту проектувалося на ділянці землі, що була пожертвувана Харківським купецьким товариством. Будівництво навчального корпусу передбачалося подалі від вуличного гамору, з вільним доступом повітря та світла. Територію інституту було оточено подарованою губернським земством кованою залізною огорожею і прикрашено декоративними зеленими насадженнями. Для архітектури головного фасаду, що виходив на Єпархіальну вулицю, було застосовано простий, але імпозантний стиль “Palladio”, що відрізнявся суворим відпрацюванням форм, виступів і поверхні стін. Будинок мав три поверхи. Внутрішня архітектура будинку була різною. Парадні приміщення було зроблено в стилі ренесанс. Напроти просторого вестибюля було розміщено широкі сходи з білого італійського мармуру з бронзовою балюстрадою, що закінчувалися на верхньому поверсі невеликим вестибюлем, прикрашеним двома мальовничими панно художника І. С. Загоскіна, що алегорично зображували “Торгівлю” та “Промисловість”.
Там же, на парадних сходах, І. С. Загоскін розташував 12 колон зі світло-зеленого штучного мармуру, виконаних за малюнками О. М. Бекетова. Актова зала як за своїми розмірами, так і за обробкою займала одне з перших місць серед подібних приміщень у навчальних закладах Харкова. У оформленні інтер’єрів широко використовувалися бронзові та кришталеві елементи. Навчальні приміщення відрізнялися білими стінами та матовими скляними плафонами світильників. При будівництві були широко використані спеціальні прийоми й технології.Застосовувалися залізобетонні конструкції, була проведена гідроізоляція фундаменту, створені звукопоглинаючі та теплоізолюючі перекриття, були використані пожежобезпечні стандарти будівництва та оздоблення. Вперше в російській імперії використано метод англійського інженера Ф. Уатсона, що дозволяв поліпшити акустику. Спеціально створена провідними інженерними фірмами ефективна система обігріву, що базувалася на нагнітанні у приміщення підігрітого повітря, дозволяла з мінімальними затратами підтримувати взимку комфортну температуру в аудиторіях. Високою економічністю й ефективністю відрізнялися системи вентиляції, водопроводу, каналізації. За спеціальними кресленнями були замовлені меблі для навчальних приміщень, устаткування кабінетів, книгосховищ і лабораторій. У своєму звіті перед Будівельним Комітетом інституту в 1916 р. О. М. Бекетов із задоволенням відзначав, що хоча будівництво “почалося навесні 1914 р. і тривало й закінчувалося під час Великої війни, завдяки зусиллям Будівельної комісії, архітектора й підрядників, будівля була закінчена до осені 1916 р.”, тобто лише на рік більше встановлених довоєнним контрактом строків»[2, с. 42–43].

Джерела
1. Москальова, Н. П. Харківський Комерційний інститут і Саймон Кузнець // Studia Slobozhanica : вісн. вист.-музейн. центру. – Харків, 2015. – Вип. 1 : Матеріали міжнар. наук.-метод. конф. «Слобожанський гуманітарій – 2014». – С. 15–22.
2. Нариси з історії Харківського національного економічного університету / під заг. ред. В. С. Пономаренка. – Харків : ІНЖЕК, 2005. – С. 21–45 : Вищі комерційні курси та Харківський комерційний інститут.
3. О постройке здания Коммерческого института [по проекту архитектора А. Н. Бекетова] // Харьковские губернские ведомости. – 1915. – 11 июля.
 

Комментариев нет:

Отправить комментарий