Дошку
на честь Л. Л. Гіршмана відкрито у 1956 році за адресою вулиця Гіршмана, 1 (знайти на мапі Харкова).
«Вулиця Гіршмана Л. Л. названа ім’ям відомого російського вченого-медика, засновника першої
в Харкові клініки очних хвороб».
З історії медичної науки Харкова: Л. Л. Гіршман
Гіршман Леонард Леопольдович (13(25).03.1839 – 3.01.1921)
– лікар-офтальмолог. Народився у м. Тукум Курляндської губернії (нині м. Тукумс,
Латвія). Закінчив 1-у Харківську гімназію (1855) і медичний факультет Харківського
університету (1860), навчався в Німеччині та Франції. Доктор медицини (1868).
Працював у Харківському університеті (з 1868), професор (з 1875), засновник і
перший завідувач кафедри очних хвороб (з 1895), заслужений професор (з 1893).
Засновник і керівник офтальмологічної клініки при університеті (з 1872),
засновник Харківського училища для сліпих (1886). У 1905 р. звільнився з
університету на знак протесту проти відрахування студентів, які брали участь у
революційних виступах. З 1908 р. працював у офтальмологічній лікарні, відкритій
спеціально для нього. У 1912 р. на кошти, зібрані приватними особами та
організаціями, збудовано нову лікарню, де він і працював до кінця життя (нині
носить його ім’я). Почесний громадянин Харкова (1914). Помер у Харкові [4,
5].
***
«Девизом Л. Гиршмана было “Premium humanitas, alterum scientia” (прежде всего
человечность, затем наука). И это не только слова. Их сущность подтверждает все
то, что известно о его трудах и жизни. Профессор Гиршман, естественно, получал
гонорары. Но, получая, и отдавал, а многих лечил бесплатно. Для него это было
естественно и без расчета на будущего биографа. Несчастным и неимущим зачастую
раздавались суммы, многократно превышающие полученный за целый день гонорар…
Самым ярким подтверждением роли Л. Л. Гиршмана в нашем городе
служат воспоминания С. Игумнова: “Когда харьковцы сетуют на
отсутствие в городе достопримечательностей, красивых зданий и памятников,
приезжие им возражают: – Но ведь у вас есть Гиршман!”. 11 марта 1914 года Харьковская
городская дума большинством голосов избрала Л. Л. Гиршмана почетным
гражданином Харькова. Это было очень редкое звание, до Гиршмана оно было присуждено лишь двенадцати
горожанам» [1].
***
«Леонарда
Леопольдовича волновала социальная сторона медицины. В 1900 г. он опубликовал
работу “Трахома – народная болезнь”, в которой говорил о глазном недуге как о
социальном бедствии, о необходимости комплексно бороться с болезнями для
оздоровления общества. Отвечая на похвалу в свой адрес, Гиршман как-то заметил: “Единственная моя заслуга в том, что
я приучил наш народ лечиться у врачей”. Дело Леонарда Леопольдовича продолжили
его ученики, ведь он создал целую школу офтальмологии. В Харькове именем
Гиршмана названы улица, больница и НИИ глазных болезней» [2].
Джерела
1. Авербух, С. И. Первый почетный
гражданин Харькова // Колосья нивы Слобожанской : из публикаций историка
и краеведа / С. И. Авербух. – Харьков, 2009. – С. 213–218.
2.
Карнацевич, В. Л. Гиршман Леонард Леопольдович // 100 знаменитых харьковчан /
В. Л. Карнацевич. – Харьков, 2005. – С. 103–106 : фот.
3.
Корсунский, В. Харьков. Улица Гиршмана и улица Тринклера // Панорама. –
2001. – 5 жовт. – С. 16. – (Откуда пошли названия).
4.
Перцева, Ж. М. Гіршман Леонард Леопольдович // Енциклопедія Сучасної
України. – Київ, 2006. – Т. 5. – С. 642 : фот.
5.
Петрова, З. П. Гиршман Леонард Леопольдович // Выдающиеся педагоги высшей школы
г. Харькова : биогр. словарь. – Харьков, 1998. – С. 189–192 :
фот.
6.
Юбилей Л. Л. Гиршмана. 1860 – 1895. – [Харьков : б. и., 1895]. – 85 с. :
фот.
Комментариев нет:
Отправить комментарий