Рада народних депутатів УРСР на чолі з В. Я. Чубарем

Дошку в пам’ять про діяльність Ради народних депутатів УРСР на чолі з В. Я. Чубарем було встановлено за адресою вулиця Жон Мироносиць, 11 на фасаді Харківського художнього музею. Матеріал – полірований граніт. Дошку демонтовано.

«В цьому будинку у 1922 – 1928 рр. працювала Рада народних депутатів Української Радянської Соціалістичної Республіки на чолі з видатним партійним і державним діячем Власом Яковичем Чубарем».

Пашкова, Г. Т. Памятники, связанные с просвещением, государственным устройством и общественно-политической деятельностью // Материалы к своду памятников истории и культуры народов СССР по Украинской ССР. Вып. 2 : Харьковская область / [авт. кол.: П. Т. Тронько (рук.) и др.]. – Киев, 1984. – С. 184–219.

Є інформація про пам’ятну дошку.

Громадсько-політичні діячі Харкова: Рада народних депутатів УРСР 

на чолі з В. Я. Чубарем

«Рада народних комісарів УРСР (до 1937 – рада народних комісарів УСРР) – орган влади, який замінив Тимчасовий робітничо-селянський уряд України. 1919 – 36 виконувала виконавчі, розпорядчі та законодавчі функції. <…>РНК очолювали: Х. Раковський (січень 1919 – червень 1923), В. Чубар (липень 1923 – квітень 1934), П. Любченко (квітень 1934 – серпень 1937), <…> М. Хрущов (лютий 1944 – березень 1946).

У березні 1946 РНК УРСР була перейменована на Раду міністрів УРСР» [3].

***

«В большом кирпичном здании по ул. Совнаркомовской, 11 в 1922 – 1928 гг. работал Совет Народных Комиссаров УССР – высший исполнительный и распорядительный орган республики. Его деятельность в этот период была сосредоточена на восстановлении <…> разрушенного в годы гражданской войны и иностранной военной интервенции народного хозяйства, индустриализации, государственном и социально-культурном строительстве. <…> Были проведены в жизнь такие важные мероприятия, как снижение розничных цен на изделия промышленности, сельскохозяйственные машины, продукты питания, денежная и административно-территориальная реформы и др.

<…> Внешний облик здания сохранился таким, как он был в годы работы в нем Совнаркома. Помещения, где находились кабинет и приемная председателя на 1-м этаже слева от главной лестницы остались почти без изменений. Внутренняя планировка остальных помещений частично изменена в святи с тем, что в настоящее время здание переоборудовано под художественный музей» [5, с. 191–192].

***

«Чубар Влас Якович (22(10).02.1891 – 26.02.1939, за іншими даними 12.08.1941) – партійний і державний діяч. Голова РНК УСРР (1923 – 34). Народився в с. Федорівка (нині с. Чубарівка Пологівського району Запорізької області) в селянській родині. <…> Із 1907 – член РСДРП(б). Активний учасник Жовтневого перевороту в Петрограді 1917, <…> член Ради робітничого контролю, а з 1918 по 1922 – член президії Вищої ради народного господарства.

<…> 1920 – 34 – в Україні. Із 1920 – член Всеукраїнського революційного комітету, Ради Української трудової армії та Південного бюро Всеросійської центральної ради професійних спілок, заступник голови РНК УСРР, очолював Промислове бюро, а потім – Українську раду народного господарства. 1920 – 36 обирався членом ЦК КП(б)У <…>. 1920 – 31 член ВУЦВК [Всеукраїнський центральний виконавчий комітет]. На жовтневому (1920) пленумі ЦК КП(б)У разом з А. В. Івановим виступив проти обрання секретаря Донецького обкому КП(б)У В. Молотова <…>. Свій протест обґрунтував "малим знайомством Молотова з українськими умовами і особливо партійними течіями". <…> Як член конституційної комісії РНК УСРР поставив питання про включення представника цієї комісії до законодавчої комісії РНК СРСР, а також про присутність представників республіканських наркоматів на засіданнях колегій відповідних союзних органів з метою інформації. 1923, захищаючи ідею українізації, виступив проти теорії 2-го секретаря ЦК КП(б)У Д. Лебедя про "боротьбу двох культур", яка визначала провідну роль російської культури, пов’язаної з містом і робітничим класом, відносно української культури як відсталої селянської. 1923 – 34 – голова РНК УСРР, 1924 очолив комісії по боротьбі з недородом та по нагляду за розробкою електрифікації Дніпра при РНК УСРР. На січневому (1925) пленумі ЦК КП(б)У запропонував знизити єдиний сільськогосподарський податок на 1925 на 39 %, а також більш послідовно проводити політику "союзу з середняком". 1926 очолив Комітет сприяння Дніпробуду при ВУЦВК. Виявив себе талановитим господарником. <…> Під час Голодомору 1932 – 33 років в УСРР брав активну участь у здійсненні хлібозаготівельної політики, застосуванні репресивних форм та методів вилучення хліба у колгоспників і одноосібників. 18 листопада 1932 підписав постанову ЦК КП(б)У і РНК УСРР "Про заходи до посилення хлібозаготівель", розроблену В. Молотовим згідно з інструкціями Й. Сталіна, що передбачала натуральні штрафи для "боржників" по хлібозаготівлі, – картоплею та м’ясом. Разом з тим у червні 1932 прохав Й. Сталіна зменшити план продовольчих заготівель в Україні та надати республіці продовольчу допомогу. Звинувачений Й. Сталіним в опортунізмі та неспроможності керувати республікою.

<…> У листопаді 1938 заарештований, у лютому 1939 Військовою колегією Верховного суду СРСР засуджений до смерті.

Страчений у м. Москва. Реабілітований 1955» [4].

***

«За годы работы Власа Яковлевича на посту Председателя Совнаркома Украины было построено сотни и тысячи новых школ, вузов и научных учреждений. В украинском селе появились кинотеатры, клубы, библиотеки. <…> Если в 1914 году здесь было 17 вузов, то в 1932 году – 200. Студентов в 1914 году было 26 600, а к концу 1932 года – 111 600. Техникумов в 1929 году в республике насчитывалось 126, а в 1932 – до 700, в них обучалось 153 тысячи представителей рабочей и колхозной молодежи» [2, с. 209].

Джерела

1. Дяченко, М. Голова Раднаркому // Вечірній Харків. – 1982. – 5 січ.

Діяльність В. Я. Чубаря у Харкові.

2. Кольяк, Т. Н. Влас Яковлевич Чубарь : жизнь и деятельность. – Киев, 1981. – 270 с.

3. Кульчицький, С. В. Рада народних комісарів УРСР / С. В. Кульчицький, О. М. Мовчан // Енциклопедія історії України : [у 10 т. / Нац. акад. наук України, Ін-т історії України] ; редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін.]. – Київ : Наукова думка, 2012. – Т. 9 : Прил – С. – С. 97–98.

4. Мовчан, О. М. Чубар Влас Якович // Енциклопедія історії України : [у 10 т. / Нац. акад. наук України, Ін-т історії України] ; редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін.]. – Київ : Наукова думка, 2013. – Т. 10 : Т – Я. – С. 576–577.

5. Пашкова, Г. Т. Памятники, связанные с просвещением, государственным устройством и общественно-политической деятельностью // Материалы к своду памятников истории и культуры народов СССР по Украинской ССР. Вып. 2 : Харьковская область / [авт. кол.: П. Т. Тронько (рук.) и др.]. – Киев, 1984. – С. 184–219.