Саймон Кузнець

Дошку на честь С. А. Кузнеця відкрито 29 квітня 2011 року за адресою вулиця вулиця Алчевських 44 на фасаді Харківського національного технічного університету сільського господарства імені Петра Василенка.

«В этом здании в 1918 – 1919 гг. в Харьковском коммерческом институте учился Семен Кузнец (Саймон Смит), лауреат Нобелевской премии по экономике 1971 г.».

Харків’яни – лауреати Нобелівської премії: С. Кузнець

Кузнець Семен Абрамович (17(30).04.1901 – 9.07.1985) – вчений-економіст. Народився у м. Пінськ (нині Білорусь). У 1915 – 1922 рр. жив у Харкові. Навчався у 2-му реальному училищі (1915 – 1918) і Харківському комерційному інституті (1918 – 1919). Працював у відділі статистики Південного бюро (Всесоюзної центральної ради професійних спілок) (1921). Емігрував до США (1922). Доктор економіки (1926). Працював у Національному бюро економічних досліджень (1927–1961). Одночасно викладав в університетах (1930–1960). Під час Другої світової війни був заступником директора Бюро планування і статистики Управління воєнного виробництва. Професор Гарвардського університету (1960–1971). Лауреат Нобелівської премії з економіки (1971). Був консультантом урядів Китаю, Японії, Індії, Південної Кореї, Тайваню, Ізраїлю. Помер у м. Кембридж (штат Массачусетс, США) [7].

***

«Під час Першої світової війни родина Кузнеців переїхала до Харкова. Разом з іншими біженцями проживали вони у будинку театру-цирку “Муссурі” на вул. Благовіщенській. У 1915 – 1917 рр. Семен Кузнець навчався у 2-му Харківському реальному училищі, розташованому в орендованому приміщенні дворового крила будинку Комерційного училища (вул. Пушкінська). Наступний навчальний рік він провів на Вищих вечірніх комерційних курсах при Комерційному училищі, а з кінця 1918 до липня 1920 р. навчався у Харківському комерційному інституті. Майже всі предмети він складав на “відмінно”.

Після проголошення в грудні 1919 р. Харкова столицею України С. Кузнеця було залучено до роботи у статистичному відділі Центральної ради профспілок при уряді УСРР, а потім – у секторі трудової статистики Південного бюро ВЦРПС. У 1921 р. була надрукована його перша наукова стаття “Денежная заработная плата рабочих и служащих фабрично-заводской промышленности г. Харькова в 1920 году”. Після завершення Громадянської війни білоруський Пінськ відійшов до Польщі, і С. Кузнець виїхав туди до рідних, отримав польське громадянство, а потім перебрався до Нью-Йорка, де вже кілька років мешкав його батько. До США Семен прибув підготовленим фахівцем, з готовою магістерською дисертацією, написаною на другому курсі Харківського комерційного інституту» [3].

***

«Все, кто знаком с биографией лауреата Нобелевской премии по экономике Семена Кузнеца, знают, что он учился два года в Харьковском университете. Об этом упоминают все энциклопедические издания. Каково же было наше удивление, когда дочь С. Кузнеца, Юдит Штейн, живущая сейчас во Франции, выслала нам в августе 2009 г. копию зачетной книжки С. Кузнеца, из которой следует, что он в конце 1918 г. поступил в Харьковский коммерческий институт и сдал 11 дисциплин за первый и второй курсы. Копия была запрошена Кузнецом летом 1921 г. в связи с подготовкой к эмиграции в США. Из этого документа следует, что Кузнец сдал экзамены крупнейшим российским экономистам В. Ф. Левитскому и П. И. Фомину, видному ученому-юристу А. Н. Фатееву.

Занятия С. Кузнеца на втором курсе (третий семестр) могли нормально проходить не более трех месяцев (сентябрь – ноябрь 1919 г.), так как после изгнания Добровольческой армии Деникина из Харькова (декабрь 1919 г.) институт был ликвидирован, а на его базе создан институт народного хозяйства. Важно отметить, что статистику на втором курсе читал один из крупнейших российских экономистов-статистиков А. Н. Анцыферов, а математику – профессор С. Н. Бернштейн, впоследствии признанный одним из крупнейших математиков XX века. Многие американские исследователи наследия С. Кузнеца отмечали его хорошую научную подготовку. Именно преподаватели Харьковского коммерческого института сформировали научные интересы будущего ученого и методологическую базу его дальнейших исследований. Профессорско-преподавательский состав института был сформирован юридическим факультетом Харьковского университета. Может быть, поэтому сам С. Кузнец не делал большой разницы между этими вузами, говоря, что его “университетское образование началось в России”…

Идея создания в Харькове (по аналогии с Москвой) Коммерческого института принадлежала профессору Харьковского университета Н. И. Палиенко. 27 марта 1912 г. устав Харьковских высших коммерческих курсов был подписан министром торговли и промышленности. Торжественное открытие занятий произошло 10 октября 1912 г. Специально для курсов в 1914 – 1916 гг. было построено по проекту А. Н. Бекетова здание по ул. Епархиальной, 54 (ныне ул. Артема, 44). В 1916 г. высшие курсы были преобразованы в Харьковский коммерческий институт. В этом новом здании, где сейчас находится Харьковский технический университет сельского хозяйства, начал свое обучение в 1918–1919 учебном году будущий нобелевский лауреат С. Кузнец» [6].

***

«29 квітня 2011 року на базі Харківського національного технічного університету сільського господарства ім. П. Василенка відбулися урочисті заходи, присвячені 110-й річниці з дня народження лауреата Нобелівської премії з економіки Саймона Кузнеця, нашого земляка, одного із засновників емпіричної економіки та кількісної економічної історії. Під час заходів було відкрито меморіальну дошку на історичній будівлі Харківського комерційного інституту, проведено наукову конференцію та круглий стіл, на яких було розглянуто творчу спадщину вченого» [4].

Джерела

1. Генкин, А. Харьковскому вузу присвоено имя «апологета капиталистического производства» // Время. – 2013. – 18 окт. – С. 7 : фот.

Харківському національному економічному університету присвоєно ім’я Семена Кузнеця.

2. Карнацевич, В. Л. Кузнец Саймон // 100 знаменитых харьковчан / В. Л. Карнацевич. – Харьков, 2005. – С. 220 – 224 : фот.

3. Можейко, І. Семен Кузнець : повернення імені // Слобідський край. – 2013. – 29 черв. – С. 13 : фот.

4. Москальова, Н. П. Харківський Комерційний інститут і Саймон Кузнець // Studia Slobozhanica : вісн. вист.-музейн. центру. – Харків, 2015. – Вип. 1 : Матеріали міжнар. наук.-метод. конф. «Слобожанський гуманітарій – 2014». – С. 15–22.

5. Московкин, В. М. Две загадки Семёна Кузнеца, связанные с его харьковским периодом // Культурна спадщина Слобожанщини : зб. наук.-попул. ст. – Харків, 2011. – Вип. 25. – С. 94–98.

6. Московкин, В. М. Неизвестный Семен Кузнец : учеба в Харькове // UNIVERSITATES : наука и просвещение. – 2010. – №1. – С. 52–65 : фот.

7. Пилипчук, Р. В. Кузнець Семен Абрамович // Енциклопедія Сучасної України. – Київ, 2014. – Т. 15. – С. 687 : фот.