Чернецький Л. Д.

             Меморіальна дошка на честь Л. Д. Чернецького встановлена на фасаді одного з корпусів Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Харківській області 5 січня 2012 року за адресою вулиця Шевченка, 26.

«В цьому будинку у 1985‒1993 роках працював начальник Управління Державтоінспекції УВС Харківського облвиконкому Леонід Дмитрович Чернецький, ініціатор створення пересувної діагностичної станції ДАІ та благодійного Фонду безпеки дорожнього руху»

Меморіальна дошка, присвячена пам’яті Леоніда Чернецького [Електронний ресурс] // Нові пам’ятники історії та культури Харківської області : (огляд. довідка за матеріалами період. вид.) / Харків. обл. універс. наук. б-ка ; матеріал підгот. Казанцева Н. Ю. ― Текст. та граф. дані. ― Харків, 2013. ― Вип. 16. ― URL: http://library.kharkov.ua/libdruk/LibKh-00000000150.pdf, вільний (дата звернення; 21.07.2024). ― Назва з екрана.

Про встановлення меморіальної дошки, присвяченої Л. Д. Чернецькому.

З історії харківської міліції

Л. Д. Чернецький

Чернецький Леонід Дмитрович (28.09.1943–05.11.2010) ― колишній заступник начальника Управління МВС України в Харківській області, ветеран органів внутрішніх справ, полковник міліції. У 1969 році закінчив Харківський автодорожній інститут [нині ― Харківський національний автомобільно-дорожній університет. ― Уклад.], у 1982 ― Харківський юридичний інститут [Харківський національний юридичний університет ім. Ярослава Мудрого. ― Уклад.]. З 1962 року проходив службу в органах Міністерства внутрішніх справ. Одним із перших Л. Д. Чернецький був направлений на ліквідацію наслідків Чорнобильської катастрофи, де організовував роботу транспорту і супровід спеціальних вантажів. Звільнений за станом здоров’я 22 лютого 1999 року у відставку. До кінця життя очолював обласний фонд безпеки руху [4; 5].

***

До Леоніда Дмитровича цілком можна застосувати вираз «людина, яка зробила себе сама». Звичайно, основи характеру закладені сімейним вихованням, але далеко не кожному вистачає наполегливості, працьовитості, мудрості для повної самореалізації. Леоніду Дмитровичу це вдалося.

Таким же було і його ставлення до служби, якій він присвятив майже сорок років, і в якій, на його думку, не було дрібниць. Його високе почуття обов’язку, відповідальність, знання не залишилися непоміченими. Уже 1973 року Л. Д. Чернецький очолив відділення ДАІ Дзержинського РВВС м. Харкова, незабаром після цього він стає командиром батальйону дорожньо-патрульної служби. І коли 1985 року постало питання, кому очолити обласну ДАІ, щодо кандидатури Леоніда Дмитровича сумнівів не було.

Але Чорнобильська катастрофа різко змінила всі плани. Леонід Чернецький одним із перших разом зі своїми підлеглими їде рятувати людей з самісінького пекла ― найбільш радіоактивно забруднених територій. Він міг би не їхати, здоров’я вже й тоді підводило ― давалися взнаки тяготи служби. Але Леонід Дмитрович був нездатний відсиджуватися в безпечному місці, коли його підлеглі ризикували життям і здоров’ям. За самовіддану працю в Чорнобильській зоні Л. Д. Чернецького було нагороджено нагрудним знаком «За відмінну службу в МВС».

Особливо хочеться відмітити ставлення Леоніда Дмитровича до людей. Душевна теплота, доброзичливість, простота у спілкуванні, виняткова порядність, уміння співпереживати, справедливість і неабияке почуття гумору, як магнітом, притягували до нього оточуючих [1].

***

[Зі спогадів генерала-полковника міліції С. М. Гусарова, ректора Харківського національного університету внутрішніх справ у 2012–2015 рр.].

Найдієвішим засобом виховання він [Л. Д. Чернецький. ― Уклад.] вважав особистий приклад і завжди був прикладом зразкового виконання службового обов’язку. Як керівнику йому траплялося ухвалювати й приймати жорсткі рішення, але вони завжди були обґрунтованими й зрозумілими. А що стосується допомоги, то, незважаючи на величезну зайнятість, він завжди знаходив час вислухати і, найголовніше, можливість допомогти, і часто за досить непростих обставин. Чи варто говорити, з якими повагою і любов’ю ставилися люди до Леоніда Дмитровича.

Л. Д. Чернецького згадують як одного з кращих керівників регіональних підрозділів Державної автоінспекції України. За роки його роботи остаточно сформувалася школа Чернецького, діяльність якої з вдячністю згадують сотні людей. Не менше десяти офіцерів, що пройшли цю школу, стали генералами. Як керівник, Леонід Дмитрович не досяг своєї «стелі» на посаді начальника обласної ДАІ. Це розуміли в Міністерстві внутрішніх справ. У 1993 році його призначили заступником начальника управління МВС України в Харківській області. Перед ним відкривалися нові перспективи. Але Чорнобиль дедалі нагадував про себе. У 1999 році хвороба остаточно взяла гору, і Леоніду Дмитровичу довелося піти у відставку [2].

Джерела

1. Гусаров С. Человек с большой буквы / Сергей Гусаров // Харьковские известия. ― 2013. ― 10 окт. ― С. 4.

2. Гусаров С. «Я с гордостью считаю себя учеником Чернецкого» : [интервью с ректором Харьков. нац. ун-та внутр. дел Сергеем Гусаровым] / записала М. Лебедь // Вечерний Харьков. ― 2013. ― 12 окт. ― С. 4.

3. Тесло І. На управлінні ДАІ ― нова пам’ятна дошка // Слобідський край. ― 2012. ― 12 січ. ― С. 4.

4. Чернецький Леонід Дмитрович : [некролог] // Вечерний Харьков. ― 2010. ― 6 нояб. ― С. 2.

5.  Чернецькому Леоніду Дмитровичу // Скрижалі історії Харкова. ― Харків, 2020. ― Т. 2. ― С. 329‒330.