Залопанська пожежна частина



Дошки в пам'ять про заснування Залопанської пожежної частини встановлено у 1998 році за адресою Полтавський шлях, 50.



«1823–1998 Залопанська пожежна частина. Заснована у 1845 році, найстаріша на Україні. Архітектор Корнієнко Б. М. Дошка встановлена на честь 175 річчя пожежної охорони міста Харкова».


 
«У 1845 році стала до ладу Залопанська пожежна частина – найстаріша в м. Харкові і на Україні. Дошка встановлена на честь 175 річчя пожежної охорони міста Харкова».




З історії пожежної охорони Харкова: Залопанська пожежна частина
«Харківська пожежна охорона бере свій початок від дня заснування міста. Перша фортеця була дерев’яна, чотирикутна з 10 сторожовими вежами, але у XVIII ст. вона втратила воєнне призначення, стіни постаріли, навколо розрослися поселення. Тогочасний Харків був схожий на велику слободу. Стіни фортеці, хати, всі будівлі були з дерева. Займалися побудови легко й горіли швидко. Наказ, виданий у 1688 році воєводою, не відрізнявся од подібних наказів керівників інших міст.
У ньому харків’янам усякого звання заборонялося топити хати, лазні в літні місяці, сидіти вночі при вогні або ходити з вогнем по місту. Для випічки хліба та приготування їжі в літній час наказувалося влаштовувати окремі печі у садку чи на городі. На випадок пожежі на фортечних стінах, у міщанських подвір’ях протягом літа до великих снігів стояли кади з водою.
<…> Датою ж створення Харківської пожежної команди вважається 1823 рік. Тоді коштом міського магістрату було придбано 4 пожежні труби, з’явилися пожежні обози. Команди підпорядковувалися поліції. Було введено посаду брандмейстра – майстра з ремонту та догляду за обозом. Гасінням керував поліцейський чин. І тільки через 50 років з’являється посада брандмайора – професійного керівника гасіння пожежі» [3, с. 8].
***
«Построена каланча в 1845 году в так называемом ″кирпичном″ стиле». На территории этой пожарной части располагались личный состав подразделения пожарной охраны, конюшни и конно-бочечные хода. Кроме того, рядом были пристроены полицейское управление и помещение для содержания арестантов.
В те годы смотровая башня считалась едва ли не самым главным объектом в городе, ведь тогда Харьков состоял преимущественно из деревянных построек и пожары были довольно частым явлением. С высоты каланчи город был виден как на ладони. Разумеется, никаких телефонов тогда еще в помине не было: пожарные сами дежурили на вышке и при первых признаках пожара били тревогу. Количество ударов в тревожный колокол и промежутки между ударами служили специальным шифром, чтобы дежурная команда могла определить, где случился пожар. При этом на каждые 10 городских домов назначался десятник, ответственный за пожарную безопасность, в обязанности которого входило посредством специальных трещоток извещать пожарных о возгорании» [2, с. 15].
***
«В будке наверху смотровой каланчи находился постовой и наблюдал за городом, в то время преимущественно застроенным деревянными постройками, так что пожары становились для жителей настоящим бедствием, а печное отопление являлось причиной 90% пожаров в Харькове. Заметив сильный дым над крышами, постовой подавал пожарной бригаде тревожный сигнал. В лютые морозы на каланче специально вывешивали сигнальные флаги, для напоминания горожанам о необходимости соблюдения пожарной безопасности. Даже в 1913 году спустя почти век после строительства башни, из 100 пожаров 70 было заметно с каланчи. В1908 г. здание пожарной части реконструировали по предложению архитектора  Б.М. Корнеенко» [1].
Джерела:
1. Залопанская пожарная часть // Жизнь в Харькове.Текст. и граф. дан. Режим доступа: http://lifekharkov.com/zalopanskaya-pozharnaya-chast/.
2. Ищук, Е. Весь город был как на ладони // Время регионов Харьковщины. – 2012. - № 43. – С. 15.
3. Кузнєцова, І. Пожежній охороні Харківщини – 180 // Пожежна безпека. – 2003. – № 10. – С. 8–10.
4. Харьковской наистарейшей пожарной каланче – почти двести лет // Городской дозор.Текст. и граф. дан. – 2014. – 18 нояб. Режим доступа: http://dozor.kharkov.ua/themes/kharkov_history/1155799.html.
 

Комментариев нет:

Отправить комментарий