Перша робітнича поліклініка



Дошку в пам'ять про роботу першої в Україні робітничої поліклініки  встановлено за адресою Полтавський шлях, 34.



«Первая рабочая поликлиника на Украине основана в 1919 году».


З історії розвитку охорони здоров’я в Харкові: перша робітнича поліклініка

«Соціальна політика комуністичної партії в умовах диктатури пролетаріату мала на меті створення умов для превалювання робітничого класу над іншими категоріями населення в усіх сферах життя. Такий підхід проявився в особливому ставленні до здоров’я робітництва і обґрунтував пільгове медичне обслуговування робітників.

<> До системи робітничої медицини більшовики прийшли за непу, в умовах мізерних державних коштів і тиску ринкових відносин. Вона сприймалася більшовицьким керівництвом як вимушений крок назад від принципів радянської охорони здоров’я, адже не отримувала державного забезпечення. Тому від самого початку розглядалася як тимчасова система заходів, що існуватиме до зміцнення державної охорони здоров’я, яка згодом обов’язково має поглинути систему робітничої медицини.
Започаткуванням цієї системи послужило створення профспілками на промислових підприємствах комісій з охорони праці та здоров’я, до яких увійшли працівники профспілок і медичні працівники. Така ініціатива була підтримана урядом – 10 грудня 1921 року за постановою РНК УСРР при Наркоматі охорони здоров’я почав працювати» підвідділ робітничої медицини (Робмед) на чолі з висуванцями профспілок. Першорядним його завданням стало створення медичних закладів при промислових підприємствах для боротьби з професійними захворюваннями. Робмед очолював діяльність закладів робітничої медицини в місті.
<…> На початку свого існування Робмед мав під контролем 1-у робітничу лікарню на 200 ліжок, 2-у робітничу лікарню на 75 ліжок, 1, 2, 3 та 4-у поліклініки, будинок відпочинку в Сокольниках і ще 20 ліжок у тамтешньому санаторії та 50 ліжок у санаторії "Ріпки"» [2, c. 118–119].
***
«Первая рабочая поликлиника, праздновавшая недавно трехлетний юбилей своей деятельности, развернула свою деятельность в трех направлениях: лечебной, предупредительной и научно-обследовательской.
Лечебная деятельность поликлиники резко увеличилась количественно и повысилась качественно за 1922 год, благодаря благоприятным условиям, когда она перешла в ведение рабочей административно-хозяйственной комиссии, а затем отдела рабочей медицины. Так, количество посещений врачебных кабинетов в январе равняется 1200, в декабре достигает около 17,000, число деятельнических манипуляций с 441 в январе 1922 г., поднялось до 7,818 в декабре. Число выполненных рецептов с 3,000 в январе, поднялось до 14,000 в декабре. Число посещений врачами поликлиники на дому с 272 в январе дошло до 1,761 в декабре. В то же время оборудована новыми приборами и приспособлена для химических, бактериологических и патолого-анатомических исследований, лаборатория; организован и развивает значительную работу кабинет для лечения электричеством, светом и проч.; работает с большим напряжением зуботехническая мастерская. Поликлиника тесно связалась с медпунктами на предприятиях и развивает их деятельность» [1, c. 17–18].
***
«Рабочая поликлиника в своей деятельности руководствуется следующими основными положениями: а) помощь должна быть специализированная и квалифицированная; б) лечебная помощь должна быть тесно связана с профилактической деятельностью; в) вся организация должна быть построена на основе тесной связи с обслуживаемыми массами и приспособлена к конкретным условиям труда и быта рабочей массы.
<…> Рабочие поликлиники оказывают медпомощь исключительно только застрахованным, безработным, получающим пособие на бирже труда, инвалидам труда и членам их семей, записанных в их страховую книжку.
<…> 1-й Украинский Институт рабмеда (1-я рабочая поликлиника ул. Свердлова, №32/34, телефон 10-86) открыт ежедневно, кроме понедельника, от 8 часов утра до 8 часов вечера. Отделения института: хирургическое, терапевтическое, детское, нервное, кожно-венерическое, ушное, глазное, гинекологическое, зубоврачебное» [4, c. 44, 55–56].
***
«1-я поликлиника представляет собой медицинское учреждение амбулаторного типа. Она обслуживает жителей Ленинского района, начиная от Лопанского моста до Свердловского и Кузинского мостов и от Димитровского моста до Рогатинского, а также все предприятия, расположенные в районе ее деятельности.
Поликлиника имеет лечебные отделения по всем специальностям. Эти отделения оказывают высококвалифицированную медицинскую помощь как приходящим больным, так и больным на дому» [3, c. 200].
Джерела
1. Каган, Э. Окажем активное содействие : (о работе и задачах 1-й рабочей поликлиники) // Харьковский печатник. – 1923. – № 10. – С. 17–18.
2. Робак, І. Ю. Охорона здоров’я в першій столиці радянської України : (1919–1934 рр.) / І. Ю. Робак, Г. Л. Демочко. – 259 с.
3. Справочник медицинских и санитарных учреждений г. Харькова / сост.: М. Назаров, Д. Биненбаум ; отв. ред. И. М. Трегуб. – Харьков: Дом врача, 1938. – С. 200.
4. Справочник рабмеда и соцстраха / сост. И. Б. Термикаэльянцем, М. И. Чернявским ; под общ. ред. И. А. Либермана. – Харьков: ВУСПС, 1925.
 

Комментариев нет:

Отправить комментарий