Пілсудський Ю.

Дошку на честь Ю. Пілсудського відкрито 15 листопада 2016 року за адресою вулиця Університетська, 16 на фасаді Української інженерно-педагогічної академії. Автор дошки – скульптор О. Рідний.

 

«У 1885 – 1886 рр. у Харківському університеті навчався видатний польський державний діяч, перший голова Другої Речі Посполитої маршал Юзеф Пілсудський (1867 – 1935)» [Паралельний текст польською мовою].

Великому сыну польского народа // Харьковские известия. – 2016. – 17 нояб. – С. 2.

15 листопада на колишньому будинку Харківського університету відкрито меморіальну дошку Ю. Пілсудському (скульптор – О. Рідний).

Вихованці Харківського університету 

Ю. Пілсудський

Пілсудський Юзеф Клемент (5(17).12.1867 – 12.05.1935) – державний і військовий діяч Польщі. Народився у помісті Зулов під Вільно (нині с. Залавас, Литва). Закінчив Віленську гімназію (1885). Навчався на медичному факультеті Харківського університету (1885–1886). Відбував заслання у Сибіру (1887–1892). Вступив до Польської соціалістичної партії (1892), очолив її так звану революційну фракцію (1907). Комендант легіонів Польських (з 1914). Керівник військового департаменту Незалежної Польської держави (1917). 17 листопада 1918 року був проголошений «начальником» Польщі. Президент Польської республіки (1919–1923). Перший маршал Польщі (з 1920). У травні 1926 року здійснив військовий переворот. Прем’єр-міністр Польщі (1926–1928, 1930). Помер у Варшаві, похований у Кракові [3, 7].

***

«Твердження біографів про те, що Пілсудський навчався досить посередньо та не брав участі в студентському житті, не є безсумнівним. Як переконують документи з його особистої справи, Юзеф за рік навчання отримав тільки одну задовільну оцінку з анатомії, по іншим предметам, що викладалися у тому курсі, мав тільки добрі та відмінні оцінки. Враховуючи складність навчання на медичному факультеті, такі результати ніяк не можна вважати посередніми. Громадська діяльність студента, всупереч твердженню біографів, була досить бурхливою. Показовими стали студентські заворушення, що відбулися в університеті 18–19 лютого 1886 року. Вони були викликані незадоволенням молоді забороною проведення будь-яких заходів, присвячених 25-річчю відміни кріпацтва. 19 лютого понад 300 студентів зібралися у Соборній залі, засуджуючи політику контрреформ Олександра III. Тільки за допомогою поліції та козаків вдалося заспокоїти студентів. Про те, що Пілсудський відігравав далеко не останню роль в цих зворушеннях, говорить той факт, що основній масі студентів було зроблено попередження і лише 20 найбільш активних учасників заарештовано та засуджено до карцеру на термін від 3 до 28 днів. Серед засуджених опинився і Пілсудський. По закінченню навчального року Юзеф виїхав до Вільно. З початком нового семестру студент Пілсудський на заняття не з’явився, а наприкінці листопада 1886 року від нього до керівництва університету надійшло прохання надіслати йому свідоцтво про успішне закінчення двох семестрів у зв’язку з переходом до Дерптського університету. Свідоцтво було вислане. Так закінчилося швидкоплинне, але насичене перебування Пілсудського у Харкові» [2].

***

З особової справи студента Пілсудського, що зберігається у Хаарківському обласному архіві:

«1885 года июля 23 дня Его Превосходительству господину Ректору Харьковского Университета от дворянина Осипа Осиповича Пилсудского

ПРОШЕНИЕ

Представляя при сем все требуемые документы с их копиями да две фотографические карточки с моею подписью, честь имею просить покорнейше Ваше превосходительствао зачислить меня студентом медицинского факультета. Подпись – Осип Пилсудский» [1].

«Именно в Харькове в 1886 году в 19-летнем возрасте Пилсудский встал на путь революционной борьбы с самодержавием и за участие в волнениях был посажен на шесть дней в карцер. Это был первый арест в жизни молодого Юзефа. В личном деле сохранился документ:

"Его превосходительству господину Ректору Харьковского Университета

Студент Осип Пилсудский поведением своим всегда привлекал внимание Инспекции, а за участие же в беспорядках 18 и 19 февраля 1886 года по определению Правления Университета был подвергнут аресту в карцере и выговору с предупреждением, если будет замечен в нарушении правил, то немедленно будет удален из Университета. И. д. Инспектора Д. Гаркушевский"» [1].

Джерела

1. Гедройц, А. Ю. Пилсудский и Харьковский университет – личное дело студента. Социально-исторический аспект // Польська діаспора у Харкові : історія та сучасність : матеріали наук. конф., м. Харків, 24 квіт. 2004 р. – 2-ге вид., перероб. і допов. – Харків, 2014. – С. 61–68.

2. Дедурін, Г. Г. Юзеф Пілсудський у Харкові (1885–1886 рр.) // Харків : минуле, сучасне, майбутнє : до 350-річчя заснування міста : матеріали регіон. студент. наук.-теорет. конф. 12 – 13 трав. 2004 р. – Харків, 2004. – С. 44–46.

3. Кадєєв. В. І. Пілсудський Юзеф Клемент // Вихованці Харківського університету : біобібліогр. довід. – Харків, 2004. – С. 152–154 : фот.

4. Куделко, С. М. Пілсудський та Харківський університет / С. М. Куделко, С. І. Посохов// Шоста Всеукраїнська наукова конференція з історії краєзнавства. – Луцьк, 1993. – С. 126–127.

5. Лыков, Г. Студент Харьковского университета Юзеф Пилсудский // Событие. – 1995. – 13 мая.

6. Метельський, С. Ю. Пілсудський – студент Харківського університету / С. Метельський, С. Посохов // Вечірній Харків. – 1992. – 15 груд.

7. Папакін, А. Г. Пілсудський Юзеф-Клеменс // Енциклопедія Історії України. – Київ, 2011. – Т. 8. – С. 255–257 : фот.