Тіц О. О.

Дошку на честь О. О. Тіца встановлено за адресою проспект Науки, 3.

 

«В этом доме жил историк архитектуры Алексей Алексеевич Тиц 1916 – 1988».

 

З історії архітектурної освіти Харкова: О. О. Тіц

Тіц Олексій Олексійович (23.04(2.05).1916–23.11.1988) – архітектор, історик архітектури, педагог. Народився у м. Петроград (нині Санкт-Петербург). Закінчив Харківський інженерно-будівельний інститут (1939), викладав у ньому (з 1947), професор (з 1960), завідував кафедрою архітектури (з 1961). Проектував житлові будинки, ремісничі училища, промислові споруди. Член Спілки архітекторів УРСР (з 1940), член правління її харківського відділення. Автор підручників, праць та статей з історії й теорії архітектури. Доктор мистецтвознавства (1959). Заслужений діяч науки УРСР (1980). Помер у Ленінграді, похований у Харкові [4, 6].

***

«Майже все життя Олексія Олексійовича пов’язане з Харковом. Тут він пройшов шлях від учня ФЗШ до професора, тут проектував робітниче селище для заводу "Світло шахтаря", опублікував 12 книг та посібників, близько ста наукових статей. Багато сил віддає справі популяризації харківської архітектури. "Дехто, навіть із старожилів, вважає наше місто архітектурно невиразним, – говорить Олексій Олексійович. – Категорично не можу погодитися з цим. У Харкові чудово представлений цікавий напрям  кінця XIX – початку XX століття – модерн. У нас є блискучі зразки конструктивізму – споруди Держпрому, колишнього головпоштамту". Тіц брав участь у створенні декількох архітектурних путівників по Харкову, зараз завершує наукове редагування "Зведення пам'яток історії та культури", присвяченого Харківській області. Багато років очолюючи кафедру архітектури ХІБІ, професор Тіц підготував 14 кандидатів архітектури, навчив своїй професії понад чотири тисячі студентів» [2].

***

«У 80-ті роки професор Тіц – визнаний авторитет у галузі історії архітектури. За його підручником, що був першим у країні і став класичним, вчилися декілька поколінь студентів. Його книги, написані жваво й захопливо, просто й доступно, читають не тільки фахівці, а й усі, хто цікавиться старожитностями. Мальовничі описи в його книгах сусідять з фотографіями і реконструкціями автора: під час своїх численних подорожей Тіц не випускав із рук фотоапарат або олівець з блокнотом. Блискучий рисувальник, він моментально наносив на папір обриси стародавніх будівель. Озброївшись слайдпроектором "Етюд", він приходив читати лекції в Центральний лекторій товариства "Знання" – і зал був завжди повний. А ті, кому пощастило потрапити на екскурсію з Олексієм Олексійовичем по Харкову, згадують про це, як про справжнє свято. Студенти інженерно-будівельного інституту, які слухали його лекції, вважали, що їм дуже пощастило. Подвійно щастило тим, кому вдавалося потрапити з професором на практику. Здавалося б, що може бути нудніше: обміри старих будівель, робота, що вимагає точності й акуратності. Проте, практику з професором вони досі згадують із захопленням – настільки цікаво розповідав Тіц про непрезентабельні на перший погляд будівлі, буквально "закохуючи" студентів у майбутню професію. На будь-якому виїзді – у віддалене село на Харківщині або у закордонну туристичну подорож – він завжди був озброєний двома фотоапаратами, будь-яку лекцію обов’язково супроводжував слайдами власного виготовлення, а іспит з історії архітектури студенти називали "гра в карти з професором": Тіц роздавав картинки із зображенням відомих будівель, і потрібно було розповісти про історію їх створення. Студенти ходили за ним юрбою: його ерудиція, любов до своєї справи і до людей, широта і молодість душі робили його не просто викладачем, а справжнім Учителем. Він був інтелігентом старого гарту – цінував відданість справі і не терпів байдужості» [4].

Джерела

1. Лазуренко, О. Ученый, архитектор, художник // Красное знамя. – 1989. – 10 дек.

Вечір пам'яті О. О. Тіца в Будинку архітектора.

2. Левоненко, О. Жити для людей // Вечірній Харків. – 1986. – 20 груд. : фот.

3. Могилевский, А. А. Архитектор А. А. Тиц : к 70-летию со дня рождения // Строительство и архитектура. – 1986. – № 11. – С. 26.

4. Можейко, І. Олексій Тіц – хранитель і педагог // Слобідський край. – 2016. – 17 трав. – С. 8 : фот.

До 100-річчя з дня народження.

5. Святченко, Е.А. Историк архитектуры и педагог А. А. Тиц : к 80-летию со дня рождения // Ватерпас. – 1996. – № 4–5. – С. 29.

6. Тіц Олексій Олексійович // Мистецтво України : біогр. довід. / за ред. А. В. Кудрицького. – Київ, 1997. – С. 584.