Кондратюк Ю. В.

Дошку на честь Ю. В. Кондратюка відкрито у червні 1997 року за адресою Сумська вулиця, 36/38. Скульптор М. Ф. Овсянкін.

«На цьому місці була філія інституту Променергетики, де 1933 – 1934 рр. працював видатний теоретик космонавтики Ю. В. Кондратюк (О. Г. Шаргей)».

 

1. Александрова, В. Думкою сягав до зірок // Слобідський край. – 1997. – 19 черв. : фот.

2. Падалка, Л. Лунная трасса Юрия Кондратюка // Слобода. – 2003. – 15 апр. – 
С. 6 : фот.

     Про теоретика космонавтики Ю. В. Кондратюка, зокрема про його роботу в Харкові в Інституті променергетики (1933 – 1934 рр.). На місці, де знаходився філіал інституту, тепер є меморіальна дошка вченому (вул. Сумська).

3. Романовский, В. Открывший дорогу к звездам // Вечерний Харьков. – 1997. –  
10 июня.

     До 100-річчя з дня народження теоретика космонавтики Ю. В. Кондратюка у Будинку вчених відбулася науково-практична конференція «Ю. В. Кондратюк – Земля і Космос». Харківський скульптор М. Ф. Овсянкін створив оригінальний проект меморіальної дошки вченому.

4. Теоретику космонавтики посвящается // Слобода. – 1997. – 24 июня : фот.

     Про відкриття меморіальної дошки Ю. В. Кондратюку (О. Г. Шаргею) на будинку №36/38 по вул. Сумській.

З історії ракетобудування України:

Ю. В. Кондратюк – теоретик космонавтики

    
    Кондратюк Юрій Васильович (справжнє прізвище – Шаргей Олександр Гнатович) (9 (21).06.1897 – ?.02.1942): вчений, інженер, винахідник, теоретик космонавтики. Народився у м. Полтава. Закінчив 2-гу Полтавську гімназію (1916), вступив до Петроградського політехнічного інституту, але вже у жовтні був мобілізований до армії. У травні 1918 р. самовільно залишив військову частину і був вимушений переховуватися від переслідувань. У серпні 1921 р. отримав документи на чуже ім'я, щоб уникнути репресій за службу у білій армії. До 1925 р. працював на цукровому заводі, потім – механіком на елеваторах. У 1928 – 1930 рр. – заступник головного інженера Сибірської крайконтори «Хлібопродукт». У липні 1930 р. був заарештований і засланий до Кузбасу, у 1932 р. звільнений за особистим проханням наркома С. Орджонікідзе. У 1933 – 34 рр. працював в Українському інституті промислової енергетики (Харків) над проектом Кримської вітроелектростанції. З 1934 р. жив і працював у Москві. Був автором ряду винаходів і оригінальних інженерних розробок. У липні 1941 р. добровільно вступив до дивізії народного ополчення. У лютому 1942 р. зник без вісті у бою. З юних років Ю. В. Кондратюк розробляв ідеї космічних польотів, конструювання міжпланетних кораблів. У 1929 р. в Новосибірську була видана його праця «Завоевание межпланетных пространств». Вже після смерті вченого багато його ідей було використано у практичній космонавтиці, зокрема при польоті на Місяць американських астронавтів (1969). Ім'ям Ю. В. Кондратюка названо кратер на зворотному боці Місяця та одну з малих планет [7; 8].

***

       «Сохранились архивные материалы и свидетельства современников, по которым можно установить некоторые подробности короткого пребывания Юрия Васильевича в нашем городе. 3 июня 1933 г. он подает заявление о зачислении его в гидроотдел УИПЭ. Спустя четыре дня по институту издается Приказ №162, в котором говорится о зачислении "Кондратюка Ю.В. в штат сотрудников Института на должность научного руководителя пневмосекции гидроотдела". Приехав в Харьков, Кондратюк и его напарник П. К. Горчаков сначала поселились в гостинице, а потом сумели найти в самом центре города помещение для работы. Бесхозный домик на улице Сумской напротив нынешнего сада им. Шевченко состоял из трех комнат. В большой разместились сотрудники, а маленькие были отданы руководителям секций. Началась кропотливая работа… К сожалению, в годы войны этот дом был разрушен, как и соседние. Сейчас на этом месте располагается кафе "Харків’янка"» [2].

Джерела

1. Башук, Д. Кондратюк в Харькове // Ю. В. Кондратюк – А. И. Шаргей : спец. вып. Харьк. обл. ком. космонавтики, Харьк. аэрокосмич. музея им. Гризодубова. – 1997. – С. 1 – 2.

2. Власко, В. Он работал в Харькове // Слобода. – 1997. – 3 июня : фот.

     Про роботу Ю. В. Кондратюка над проектом Кримської вітрової електростанції в Українському інституті промислової енергетики (Харків, 1933 – 34).

3. Даценко, А. В. «Я полечу туда…» : докум. повесть / А. В. Даценко. – Харьков : Прапор, 1989. – 271 с.; 8 л. ил.

4. Даценко, А. В. Юрій Васильович Кондратюк (1897 – 1942) = Юрий Васильевич Кондратюк (1897 – 1942) / А. В. Даценко, В. И. Прищепа. – Полтава : ПолтНТУ, 2012. – 171, 159 с. : іл.

5. Набатов, А. Его звезда не погасла : неизвестные страницы из биографии Ю. В. Кондратюка / А. Набатов, Д. Башук // Время. – 1992. – 22 февр.

6. Набатов, А. С. Харьковские страницы жизни и творчества Ю. В. Кондратюка // Земля – космос. Творческое наследие Ю. В. Кондратюка (А. И. Шаргея) : материалы науч.-техн. конф. «Ю. В. Кондратюк: Человек. Земля. Космос» (Харьков, 30 мая 1997 г.). – Харьков, 1997. – С. 47 – 53.

7. Шаров, І. Кондратюк Юрій Васильович (1897 – 1942): надзвичайна оригінальність мислення // Вчені України: 100 видатних імен / І. Шаров. – Київ, 2006. – С. 167 – 170 : фот.

8. Шендеровський, В. А. Кондратюк Юрій Васильович (Шаргей Олександр Гнатович) // Енциклопедія історії України. – Київ, 2008. – Т. 5. – С. 20 – 21 : фот.

9. Юрій Кондратюк (Олександр Шаргей) у спогадах сучасників / уклад.: А. В. Даценко та ін. – 2-ге вид. – Полтава : ПНТУ, 2002. – 67 с. : іл.