Працівники інституту рослинництва ім. В. Я. Юр'єва, що загинули на фронтах Другої світової війни

 Дошку на честь працівників, які загинули на фронтах Другої світової війни, встановлено за адресою проспект Героїв Харкова, 142 на фасаді 1-го корпусу Інституту рослинництва ім. В. Я. Юр'єва НААН .

«Вечная слава бывшим работникам института – славным воинам, погибшим за нашу Родину в Великой Отечественной войне 1941–45 гг. Герою Советского Союза Коломийцу Петру Ивановичу, Занину Пантелею Егоровичу, Воронину Николаю Андреевичу, Лавриненко Константину Романовичу».

 

З історії Другої світової війни: працівники інституту

рослинництва ім. В. Я. Юр'єва, що загинули на фронтах

«Осередком наукового потенціалу міста вже 110 років є Інститут рослинництва імені В. Я. Юр’єва НААН (колишня Харківська Державна селекційна станція).

<...> Історія першої в Україні самостійної дослідної установи – це міцний ланцюг переплетених у часі подій, людських сподівань і прагнень, розчарувань та невтомної наполегливої, щоденної праці.

<...> У роки Великої Вітчизняної війни Харківська державна селекційна станція продовжувала свою роботу спочатку в Сталінградській області (Камишенська державна селекційна станція), а потім на Казанській та Челябінській селекційних станціях. В цей період працівники станції дбали насамперед про збереження і размноження створених до того часу районованих і перспективних сортів.

А вже восени 1943 р., після вигнання німецьких окупантів, посіви озимини і з весни 1944 р. посіви розсадників усіх селекційних культур станції було проведено на попередній базі (під Харковом)» [5, с. 3–4].

***

«Коломієць Петро Іванович (1914–1943) – командир кулеметного формування 267-го гвардійського стрілецького полку (89-та гвардійська стрілецька дивізія, 37-а армія, Степовий фронт), гвардії сержант. Народився у с. Нижня Сироватка (зараз Сумського району, Сумської області) в родині селянина. Після закінчення початкової школи працював на Харківській селекційній станції народного комісаріату землеробства СРСР (зараз Інститут рослинництва імені В. Я. Юр’єва НААН). У червні 1941 року Коломієць був призваний на службу до Робітничо-селянської Червоної Армії. З липня того ж року — на фронтах Другої світової війни. Відзначився під час битви за Дніпро.

29 вересня 1943 року під час бою за хутір Коноплянка Великобагачанського району Полтавської області Української РСР розрахунок Коломійця знищив близько 30 ворожих солдатів і офіцерів, а потім, переправившись через Дніпро, взяв активну участь в захопленні і утриманні плацдарму на його західному березі. 30 вересня під час німецьких контратак Коломієць знищив близько 90 ворожих солдатів і офіцерів, що сприяло успішної переправи основних сил. У листопаді 1943 року Коломієць пропав безвісти.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 22 лютого 1944 року гвардії сержант Петро Коломієць посмертно був удостоєний звання Героя Радянського Союзу» [4].

***

«Занин Пантелей Егорович, 1902 г. р. Харьковская область. Красноармеец, строевой. Пропал без вести в ноябре 1941 г.» [2].

***

«Воронин Николай Андреевич, 1911 г. р. Волчанский район Харьковской области. Красноармеец, строевой. Пропал без вести в июне 1942 г.» [1].

Джерела

1. Воронин Николай Андреевич [Электронный ресурс] // Книга памяти Украины. – Текст. и граф. дан. – URL: https://numl.org/sA5, свободный (дата обращения : 15.01.2020). – Название с экрана.

2. Занин Пантелей Егорович [Электронный ресурс] // Книга памяти Украины. – Текст. и граф. дан. – URL: : https://numl.org/sA4, свободный (дата обращения : 15.01.2020). – Название с экрана.

3. Коломиец Петр Иванович // Герои Советского Союза : крат. биогр. слов. – Москва : Воениздат, 1987. – Т. 1: Абаев – Любичев. – С. 700.

4. Коломієць Петро Іванович // Вікіпедія. – Текст. та граф. дані. – URL: https://numl.org/sA3, вільний (дата звернення : 20.01.2020). – Назва з екрана.

5. Теоретичні дослідження та практичні досягнення інституту рослинництва імені В. Я. Юр’єва НААН : історія та сьогодення : (1908 – 2018) / Нац. акад. аграр. наук України ; Ін-т рослинництва ім. В. Я. Юр’єва НААН ; [В. В. Кириченко, В. П. Петренкова, Л. Н. Кобизєва, В. К. Рябчун; наук. ред. В. В. Кириченко]. – Харків, 2018. – 575 с.