Муха С. В.

Дошку на честь С. В. Мухи відкрито за адресою вулиця Світланівська, 23 а на будівлі Харківської загальноосвітньої школи І–ІІІ ступенів № 130.

 

«В этой школе учился Муха Сергей Владимирович кавалер ордена Красной Звезды, героически погибший на земле Афганистана. 16.VIII.1964 – 20.IV.1985».

Харків’яни – воїни-інтернаціоналісти: С. В. Муха

«Муха Сергій Володимирович (16.08.1964 – 20.04.1985) – воїн-інтернаціоналіст. Народився у Харкові. Закінчив Харківське СПТУ № 7, працював слюсарем на автобазі. Служив в армії (з 1983). Учасник війни в Афганістані. Загинув у бою. Похований у Харкові. Нагороджений орденом Червоної Зірки (1985, посмертно)» [2].

***

«Працюючи слюсарем, Сергій не забував про солдатську дорогу: з охотою вчився в школі ДТСААФ на парашутиста, на аеродромі в Коротичі зробив три стрибки з парашутом. До лав армії Муха пішов 4 травня 1983 року. Закінчив навчальний підрозділ і прибув до Афганістану командиром відділення в розвідувальну роту мотострілецького полку, що дислокувався в Кундузі. 24 виходи на бойові операції і 7 супроводів колон – таким був воєнний шлях сержанта Мухи. Підстерегла його і тяжка хвороба: навесні 1984 року довелось більше місяця відлежати на госпітальному ліжку. Квітень 1985 року: думки про звільнення в запас, останні листи рідним. Але сувора служба продовжувалася: розвідувальний взвод, де Сергій вже був заступником командира, став на бойовий пост біля кишлаку Кишим. 20 квітня виникла ситуація, в якій було вирішено використати розвідників. У бою сержант Муха виявив мужність і відвагу, прикрив бойових товаришів, які потрапили під бандитські кулі. Він помер на полі бою від тяжких ран. Це сталося біля кишлака Балуч у Панджшері. Могила Сергія Мухи у Харкові. Її провідують батьки і друзі» [2].

Джерела

1.Знаковский, В. Прикрыл собой товарищей // Слобода. – 1999. – 23 февр. – С. 1.

2. Муха Сергій Володимирович // Біль пам'яті : книга пам'яті про воїнів Харківщини, загиблих в Афганістані / І. П. Шкварко. – Харків, 1995. – С. 288–289 : фот.