Катаєв О. В.

Дошку на честь О. В. Катаєва відкрито за адресою вулиця Катаєва, 13.

 

«Вулиця Олександра Катаєва названа ім’ям активного учасника харківського підпілля 1941 – 1943 рр.».

З історії харківського підпілля: О. В. Катаєв

«Катаєв Олександр Володимирович (1903 – 29 або 30.11.1941) – підпільник. До війни працював на залізничній станції Нова Баварія. Під час окупації очолював підпільну організацію цієї станції. На початку листопада 1941 р. здійснив диверсію на залізниці. Був заарештований і страчений німцями. Похований у Яснополянському парку. Нагороджений орденом Леніна (1965, посмертно)» [2].

***

«Олександр Катаєв народився у селі Кукуштан (нині Пермської області), закінчив двокласну церковно-приходську школу. Ще в юнацькі роки добровільно вступив до Червоної армії, воював з білогвардійцями. Після громадянської війни працював ковалем на уральських заводах. У 1925 році молодий робітник переїхав до Харкова, поступив на роботу в залізничні майстерні. Почалася війна. За рішенням Харківського обкому Катаєв залишився в окупованому Харкові для підпільної роботи. У листопаді 1941 року секретар підпільного осередку Катаєв підготував і здійснив диверсію: вибух залізничної колії і паровоза на станції Нова Баварія. Було вбито і поранено кілька німецьких солдат. Фашистам вдалося схопити Катаєва. Після жорстоких катувань він був привселюдно повішений на телеграфному стовпі біля Палацу культури канатного заводу. На грудях у нього була дощечка з написом “Катаєв О. В. – секретар партосередку партизан”. Перед смертю відважний підпільник встиг вигукнути: “За майбутнє мого народу не страшно помирати”. Декілька днів його тіло забороняли знімати. Після звільнення Харкова Олександра Катаєва було з почестями перезахоронено. А у 1965 році, до 20-річчя Перемоги ім’я героя було увічнено на карті Харкова: вулицю Маргаринову на Новій Баварії перейменували у вулицю Катаєва» [4]

Джерела

1.Абрамченко, А. В памяти народной // Красное знамя. – 1970. – 12 марта.

Про вулиці Харкова, що названі на честь героїв-підпільників, зокрема О. Катаєва.

2. Дьякова, О. Катаєв Олександр Володимирович // Харківщина : енциклопед. слов. / редкол.: С. І. Посохов та ін. – Харків, 2014. – С. 160.

3. Скоробогатов, А. В. Харків у часи німецької окупації (1941–1943). – Харків : Прапор, 2004. – С. 246.

4. Чернявський, В. Герої не вмирають // Вечірній Харків. – 1970. – 21 листоп. : фот.