Дошку на честь Т. В. Редькіна встановлено 23 серпня 2023 року на фасаді комунального закладу «Харківський ліцей № 142 Харківської міської ради» за адресою вулиця Валентинівська, 20В.
«У цьому закладі в період 2012‒2014 рр. навчався Редькін Тарас Вікторович (02.10.1996‒25.09.2022). Позивний ― Тарасик. Герой, який загинув за свободу та незалежність України. 204-та Севастопольська бригада тактичної авіації імені Олександра Покришкіна. Герої не вмирають!».
Глушко Д. Меморіальну дошку на честь пілота Тараса Редькіна відкрили у Харкові : фото [Електронний ресурс] / Денис Глушко // Ґвара Медіа : Мультимедіа. ― Текст. та граф. дані. ― 2023. ― 23 серп. ― URL: https://gwaramedia.com/memorialnu-doshku-na-chest-lotchika-tarasa-redkina-vidkrili-u-harkovi-foto/, вільний (дата звернення: 17.12.2023). ― Назва з екрана.
Про встановлення меморіальної дошки на честь Т. В. Редькіна.
Харків’яни ― герої російсько-української війни
Т. В. Редькін
***
Крім неба, Тарас мав ще одну пристрасть ― вітрильний спорт. Він займався цим 9 років, був у збірній України та в якийсь момент мав зробити вибір: вирушити у навколосвітню подорож чи стати льотчиком. Тарас свій вибір зробив. Він дуже любив те, чим займався. Останнім часом посилено вивчав англійську ― дуже чекав моменту, коли пересяде зі старого винищувача на сучасний F-16. Знання англійської допомогли б йому швидше його освоїти.
Справжнім героїзмом назвав його пілотську роботу відомий журналіст Юрій Бутусов «Дії Тараса Редькіна та всіх українських пілотів, які виконують місії з пошуку та ураження російських радарів, ― це справжній героїзм, враховуючи, що вони воюють за великої переваги російської авіації в повітрі, і під час місій по знищенню радарів ППО їм доводиться інколи виходити на самий передній край, навіть викликаючи тим самим вогонь ворога на себе. Переоцінити ці подвиги українських пілотів неможливо ― саме завдяки тому, що вони б’ють російські радари, російська ППО втрачає можливість перехоплювати ракети HIMARS і ми можемо ефективно знищувати важливі цілі навіть попри максимальну концентрацію радарів та ЗРК».
Саме таку місію хлопець здійснював 25 вересня 2022 року, коли його МіГ-29 підбили російські загарбники.
«Того дня Тарас виконував завдання зі знищення ворожих засобів ППО за допомогою нових протирадіолокаційних ракет AGM-88 недалеко від лінії бойового зіткнення. Він, як зазвичай, результативно відпрацював по наземних цілях, уже розвертався… «Бачу пуски по мені», ― встиг сказати в ефірі. Це було близько 4-ї ранку. Більше на зв’язок не виходив. Ми до останнього сподівалися, що Тарас встиг катапультуватися, чекали, що вийде на зв’язок. На орієнтовне місце падіння літака одразу виїхала пошуково-рятувальна команда. На жаль… Колосальна втрата…», ― в інтерв’ю АрміяInform розповів його товариш та колега льотчик-винищувач на позивний KARAYA.
Це сталося поблизу села Володимирівка Баштанського району Миколаївської області. Пілот ще міг врятуватися, катапультувавшись, але для нього важливіше було не допустити загибелі місцевих жителів. Він відвів свій підбитий літак подалі від населеного пункту, зберіг життя людям, а своє не встиг [6].
***
«24.09.2022… Субота… 20:21
Дзвінок. Коханий… Усмішка на обличчі.
― Знаєш, що я хочу тобі сказати? Я так люблю тебе…
― Я тебе сильніше…
― Уже скоро побачимось!
― У тебе такий втомлений голос… Будь ласка, бережись, бо той страшний сон не дає спокою…
Вони одружились два місяці тому… Тарас ― льотчик-винищувач, Катерина ― дешифрувальник польотів… І він, і вона ― постійно у відрядженнях, здебільшого ― у різних містах…
За три дні нарешті обоє повертаємось із ротацій, за тиждень ― день народження коханого», ― втішала Катерина себе того вечора… Тарас не раз повторював, що зараз зовсім не до святкувань, та, чи не вперше, вирішила ослухатись ― торт, кульки, подарунок. Усе давно замовлене… Так хочеться просто побути в обіймах один одного… Ще трішки… Якихось три дні…
25.09.2022… Неділя… 07:40
Дзвінок. Командир… Важко дихати.
― Нічого не кажіть! ― дівчина кидає слухавку.
― Не хочу нічого чути!… Катя відчувала причину дзвінку…
― Що ви таке кажете? Це неправда! Цього не може бути!
Нерозуміння… Намагання додзвонитися чоловіку знову і знову. «Поза зоною»… Дзвінок на FaceTime… Не відповідає… Що робити? Невже? Ні!
Дзвінки. «Катапультувався?» «Шукаєте?» Хтось чесно казав, що не знає, що сказати… Багато хто просто не брав слухавки…
Пізніше Катерині скажуть, що її Тарас вчинив, як справжній Герой, що він успішно виконав надскладне завдання, що встиг сказати в ефірі: «По мені працюють!», що відвів літак від населеного пункту…» [3].
***
Зі спогадів директорки Харківського ліцею № 142 Наталії Валеріївни Огородницької:
«Тарас був гарною, чемною, доброю людиною. Завжди усміхнений і готовий прийти на допомогу, інтелігентний, вихований, розумний. Дуже був близький з батьком. Тато працював на Харківському авіаційному заводі та часто брав майбутнього льотчика з собою на роботу, водив на аерошоу.
Після закінчення навчання Тарасик (його лагідно так називали) часто навідувався до школи, спілкувався з вчителями. Навіть запросив їх на перший свій політ під час навчання в Харківському національному університеті Повітряних сил імені Івана Кожедуба. Не соромився запитати у своїх наставників і сам міг допомогти порадою».
Наталія Валеріївна розповідає, що коли побачила в інстаграм на сторінці друга Тараса інформацію про загибель льотчика, не могла і не хотіла в це вірити. Директорка запевняє, що в школі ніколи не забудуть про своїх героїв. Планується зробити так званий меморіал, де буде представлена інформація про всіх загиблих героїв ― учнів школи. У роковину загибелі Тараса Редькіна в пам’ять про нього учні пишуть есеї, листи-звернення до героя.
«Відбій тривоги» ― що це означає?
Чи, видихаючи, ми розуміли суть?
Коли сирена більше не волає ―
Часом до Бога воїни ідуть…
Коли «тривога» ― це бої за небо,
Аби вціліли ті, хто на землі.
Не думають пілоти там за себе ―
Збивають цілі, вражі кораблі.
Він був одним з таких ― її Тарас…
Два місяці вона була дружина…
А він ― пілот військовий, справжній ас!
Її життя! Він був її частина!
Він був… Як страшно слово це звучить…
Тривога... Літаки злетіли в небо,
Аби ракети й дрони зупинить.
Він не вагався, знав одне ― так треба!
Маневрував і бив, але, на жаль,
Його літак підбили… Що робити?!
В очах спинилася на мить печаль ―
Він так хотів хоч трохи ще пожити…
Хотів дітей, хотів побачить світ,
Хотів кохати свою Катерину,
Та ворог перервав його політ,
А він так мріяв про доньку та сина…
На роздуми лишалась тільки мить ―
Він міг би ще себе урятувати.
Та не собі обрав, а людям жить,
Відвів літак, щоб в полі запалати.
Шукали всі! Надія ще була,
Але згоріла, як літак Тараса…
Не вірила Катруся! Не могла!
Що вже не б’ється серце її аса…
Йому би двадцять шість лише було…
В такому віці лиш життю радіти,
Та приповзло на Україну зло,
І ось тобі несуть вже парні квіти…
Я не кляну, так Бог нам заповів,
Але прошу, ні, я вимагаю:
Нехай заплатять всі за сльози вдів!
І матерів, чиї сини пішли до раю!
Віолетта Кравченко
Джерела
1. Велицький П. «Дитина від Бога» : загиблому льотчику встановили меморіальну дошку в Харкові [Електронний ресурс] / Павло Велицький, Вікторія Яковенко // ТОВ «Медіа група «Об’єктив». ― Текст. та граф. дані. ― 2023. ― 24 серп. ― URL: https://www.objectiv.tv/uk/objectively/2023/08/24/ditina-vid-boga-zagiblomu-lotchiku-vstanovili-memorialnu-doshku-v-harkovi/, вільний (дата звернення: 12.12.2023). ― Назва з екрана.
2. Мельник В. «Мені його не вистачає, і я не знаю, що робити далі»: історія кохання бойового льотчика та операторки його польотів [Електронний ресурс] / Вікторія Мельник // Вікна. ― Текст. та граф. дані. ― 2022. ― 27 жовт. ― URL: https://vikna.tv/istorii/rozpovidi/bojovyj-lotchyk-taras-redkin-istoriya-jogo-zhyttya-ta-kohannya/, вільний (дата звернення: 06.09.2023). ― Назва з екрана.
3. Олехнович А. Я прекрасно усвідомлювала, що виходжу заміж за бойового льотчика, що в разі потреби він віддасть своє життя [Електронний ресурс] / Анастасія Олехнович // АрміяInform. ― Текст. та граф. дані. ― 2022. ― 21 жовт. ― URL: https://bitly.ws/36kSu, вільний (дата звернення: 17.12.2023). ― Назва з екрана.
4. Пілот-винищувач Тарас Редькін загинув, відвівши літак від населеного пункту: історія героя [Електронний ресурс] // Подробиці. LIVE. ― Текст. та граф. дані. ― 2022. ― 25 жовт. ― URL: https://podrobnosti.ua/2459934-plot-vinischuvach-taras-redkn-zaginuv-vdvvshi-ltak-vd-naselenogo-punktu-storja-geroja.html, вільний (дата звернення: 08.09.2023). ― Назва з екрана.
5. Редькін Тарас Вікторович [Електронний ресурс] // Вікіпедія : вільна енциклопедія. ― Текст. та граф. дані. ― URL: https://bitly.ws/UyDQ, вільний (дата звернення: 06.09.2023). ― Назва з екрана.
6. Тарас Редькін. Зберіг сотні життів, але не своє [Електронний ресурс] // Крила. Усе про українську авіацію. ― Текст. та граф. дані. ― 2023. ― 21 лип. ― URL: https://www.wing.com.ua/content/view/34049/52/, вільний (дата звернення: 12.12.2023). ― Назва з екрана.
Комментариев нет:
Отправить комментарий