Дошку на честь С. І.
Чернишова відкрито 19 травня 2016 року на будівлі лабораторного корпусу
Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» за
адресою вулиця Кирпичова, 2. Автор дошки ― скульптор С. Гурбанов.
«Чернишов Сергій Іванович. Видатний меценат і науковець, лауреат
Державної премії України в галузі науки і техніки. У 2001 році на базі НТУ "ХПІ"
вперше в Україні впровадив технологію 3D-друку, що стало інноваційним проривом
у виробничому циклі».
1. Открыли памятную доску «отцу» 3D-печати // Вести. ― 2016. ― 23
мая. ― С. 6 : фот.
2. У Харкові відкрили меморіальну дошку вченому і
меценату Сергію Чернишову [Електронний ресурс] // Офіційний сайт ХМР. ―
Електрон. текстові дані. ― 2016. ― 20 трав. ― URL: https://city.kharkiv.ua/news/suspilstvo/u-xarkovi-vidkrili-memorialnu-dosku-vcenomu-i-mecenatu-sergiiu-cernisovu
, вільний (дата звернення: 15.04.2026). ― Назва з екрана.
3. Чернишову Сергію Івановичу : [мемор. дошка] //
Скрижалі історії Харкова. ― Харків, 2020. ― Т. 3. ― С. 329–330 : фот.
З історії меценатства
Харкова
С. І. Чернишов
Чернишов Сергій Іванович (02.10.1965–31.01.2015) ― вчений,
бізнесмен, меценат. Народився в с. Шандриголове Донецької області. Закінчив Харківський
інститут радіоелектроніки (1987, нині ХНУРЕ). Працював на Харківському приладобудівному
заводі ім. Т. Г. Шевченка. Також закінчив Харківський університет
внутрішніх справ і Харківський економічний університет. Засновник і голова
страхової компанії «Лема» (з 1994). Засновник і керівник АТ «Науково-технологічний
інститут транскрипції, трансляції та реплікації» (1996–2003). Автор 55 наукових
праць у галузі страхування, біології, біохімії, екології, приладобудування,
математичного моделювання. Мав 40 винаходів і патентів. Кандидат технічних наук
(2006), доцент. Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки
(2008). Був убитий у Києві. Похований у Харкові [2; 4].
***
Коли 1994 року інженер-конструктор-технолог
електронно-обчислювальної апаратури Сергій Чернишов запропонував потенційним
акціонерам створити страхову компанію (СК), яка за десять років стане лідером
ринку, йому не повірили. Проте того ж року Чернишов заснував у Харкові страхову
компанію «Лема». Через 10 років його плани здійснилися. До 2004 року СК «Лема»
за розміром активів майже удвічі перевершувала найближчих конкурентів і до 2010
року залишалася лідером за активами, статутним капіталом, страховими преміями,
здобула визнання за кордоном.
За 20 років роботи СК «Лема» сформувала свій стиль,
ринкову спеціалізацію та стала фінансовою опорою для багатьох підприємств.
Чернишов брав участь у капіталізації та виведенні на ринок понад 200 компаній,
зокрема 10 банків.
Сергій Іванович — один із найавторитетніших і
найвпливовіших фінансистів країни, який зробив значний внесок у розробку правил
функціонування цивілізованого страхового ринку. Завдяки контактам з міжнародними інститутами, асоціаціями
та брокерами Чернишов єдиний у країні мав доступ до світового методологічного
досвіду в галузі нагляду, валютного регулювання, оподаткування, фінансової
звітності, який регулярно намагався донести до українських законодавців. Головною
стратегією компанії завжди було просування національного страхового ринку та
інтересів України на найвищому рівні за кордоном. «Дуже прикро, коли 20 років присвятив тому, щоб боротися
за імідж країни. Я так вірив у країну! Стільки сил витратив на пропаганду
України за кордоном, повертався додому ― а тут… Відсутність механізму
відповідальності й надалі стимулюватиме використання податкових органів як
інструменту тиску на бізнес в Україні», – говорив Чернишов в інтерв’ю журналу Forbes.
У 1993 році Сергій Іванович створив перше і єдине на
сьогодні регіональне об’єднання ринку — Харківський союз страховиків (ХСС) — і
став його президентом. ХСС активно взявся за підтримку експортного потенціалу
Харківської області за допомогою страхування. Сфера інтересів і діяльності Чернишова була дуже
багатогранною. На запитання «То чим ви все-таки займаєтеся?» він відповідав:
«Ми займаємося одним — моделюванням, математичним і верифікаційним». З цією
метою в 1996 році він створив у Харкові Науково-технологічний інститут
транскрипції, трансляції та реплікації (НТІ ТТР), який методологічно
підтримував компанію «Лема», а вона, у свою чергу, верифікувала та фінансувала
науку. «СК "Лема" — це, перш за все, науковий проєкт. Підтримка науки —
це взаємний процес, адже саме наука дає змогу компанії реалізовувати
інноваційні проєкти та залишатися на передовій найсучасніших тенденцій у своїй
галузі», — говорив Чернишов.
Останні 15 років Сергій Іванович зосереджував свої
зусилля на розвитку експорту страхових послуг України, де його компанія весь цей
час була безперечним лідером, працюючи в 40 країнах світу. Для роботи на
міжнародному ринку у Чернишова було практично все необхідне: висока репутація,
позитивний досвід роботи, команда професіоналів, високий рейтинг. Бракувало
лише одного — державної підтримки. Чернишов літав на зустрічі по всьому світу,
виступав на конференціях, готував статті про значення експорту страхових послуг
як інструменту залучення валюти в країну та необхідність його стимулювання.
Держава так і не прислухалася до нього. «В основі страхування лежить принцип найвищої
добросовісності, — вважав Чернишов, хоча й зазнавав збитків, дотримуючись його.
— На жаль, не всі витримали випробування довірою».
У 2010 році Сергій Іванович одним із перших почав
інвестувати в комплексні технічні рішення й організацію заходів зі створення та
впровадження електронного протоколу лікування, програм електронного проїзного
квитка, електронного страхового поліса та електронного протоколу ДТП. Проривною
ініціативою для України став Центр високих технологій та ЗАТ
«Конструкторсько-технологічне бюро верифікаційного моделювання та підготовки
виробництва», створені у 2001 році на базі НТУ ХПІ. Сергій Чернишов вперше в
Україні придбав і встановив обладнання для лазерної стереолітографії SLA-5000
компанії 3D Systems. Технологія Rapid Prototyping дозволила об’єднати
тривимірне комп’ютерне проєктування та швидке виготовлення функціональних
моделей і оснащення. Вартість проєкту склала 1,5 млн доларів. За задумом
Чернишова, Центр високих технологій об’єднав науку, виробництво та навчання у
вищій школі. «Як людина, яка все життя шліфувала деталь, може уявити, що тепер
її можна виростити? Для цього інженера треба виховати так, щоб він відчув цю
технологію. Якщо він не зрозуміє її суті й не навчиться нею користуватися —
вона безглузда», — пояснював Чернишов суть інтеграції свого проєкту з вищим
навчальним закладом. Конструкторсько-технологічне бюро виконало понад 500
великих замовлень для підприємств України [1].
***
Діяльність Сергія Чернишова серйозно вплинула на розвиток
технологій машинобудування — одного з найважливіших наукових напрямів НТУ
«ХПІ». Розуміючи необхідність розвитку вищої освіти і будучи далекоглядною
людиною, він вкладав кошти у впровадження перспективних технологій, зокрема
промислових 3D-принтерів. 15 років тому Сергій Іванович придбав для ХПІ першу в
Україні установку лазерної стереолітографії — 3D-принтер. Завдяки цьому вчені
вже тоді виготовляли вироби будь-якої складності для всіх без винятку галузей
промисловості.
«За допомогою 3D-принтера робили оснащення для
гідроагрегатів літака АН-148, масу корпусних деталей для радіоелектронної
промисловості», — розповів доцент НТУ «ХПІ» Юрій Витязєв. Ректор НТУ «ХПІ»
Євген Сокол зазначив, що потенціал цього інноваційного обладнання був
реалізований університетом повною мірою. За словами ректора, наукові розробки
Чернишова стали основою для підготовки кандидатів і докторів наук, а також
ефективного виконання наукових замовлень для промислових підприємств.
«Обладнання, що складається з повного комплексу промислових 3D-установок, не
мало рівних у країні протягом 15 років. Застосування цих установок зробило
поштовх у розвитку конкурентоспроможності вітчизняної промисловості, Чернишов
увійшов в історію як засновник 3D-друку в Україні, а Харків і ХПІ стали джерелом
його поширення країною», — зазначив Євген Сокол на церемонії відкриття
меморіальної дошки [3].
***
Згадує президент Ліги страхових організацій України
Олександр Філонюк:
Коли ми проводили перший з’їзд страхувальників України у
1994 році, одним із доповідачів був зовсім молодий керівник харківської
компанії «Лема» Сергій Чернишов, який одразу привернув до себе увагу своєю
професійною підготовкою. Для мене це було дуже вражаюче. Відтоді у нас склалися
добрі стосунки. Тепер я зберігаю про нього добру пам’ять.
Він завжди був людиною творчою, носієм прогресивного,
нового. Він умів пропонувати ідеї, що випереджали свій час. Багато з нас не
розуміли або навіть не надавали їм значення, вважаючи, що ще не настав час тих
рішень, які він ініціював. Сьогодні ми всі активно обговорюємо електронні носії
інформації, електронний поліс, електронний підпис, але я пам’ятаю, як ці
технології рівно 10 років тому пропагував Чернишов. Тоді ми не
усвідомлювали, наскільки це було правильним і продуманим рішенням з точки зору
нових ІТ-технологій. А сьогодні вони просто необхідні. Висловлюючи належну
повагу цій людині, хочу сказати, що він випереджав свій час і вмів дивитися
далеко вперед — те, чого не було дано багатьом колегам [1].
***
Згадує ексдиректор департаменту страхування СК «Лема»
Сергій Бережний:
Сергій Чернишов побудував велику міжнародну мережу з
перестрахування. Зокрема одним із головних напрямів було страхування космічних
ризиків. Чернишов перестрахував вісім запусків ракетоносіїв, у тому числі
космічного корабля «Колумбія», на якому здійснив політ Леонід Каденюк. У
1998–2001 роках космічна галузь стала одним із основних джерел доходів «Леми».
Чернишов фактично організував приплив валюти в Україну ― у нього була єдина
страхова компанія, яка стабільно постачала валюту в країну і яка активно
працювала на закордонному страховому ринку.
Сергій Іванович був неординарною людиною, у якихось речах
геніальною, він йшов своїм шляхом. У нього були великі плани і задуми, і він
робив усе, щоб реалізувати їх. Сергій Іванович працював 24 години на добу, часто без
перерв на обід, приділяв багато уваги особистому навчанню своїх співробітників,
які вишиковувалися в довгі черги в приймальні. Він укладав неймовірні контракти
по всьому світу: приймав у перестрахування арабських скакунів, палаци шейхів,
електростанції. І все це в результаті працювало не тільки на очолювану
Чернишовим компанію, але й на Україну [2].
***
Згадує завідувач кафедри «Інтегровані технології
машинобудування» НТУ «ХПІ» професор Анатолій Грабченко:
Здатність Сергія Івановича тонко відчувати нове допомогла
нам у 2001 році запровадити абсолютно нову технологію, якої в України раніше не
було. Технологія Rapid Prototyping є дуже дорогою. Ми провели багато семінарів
для директорів різних підприємств, але у всіх опускалися руки, коли йшлося про
вартість. І лише переговори з Сергієм Івановичем дали результати. Він не тільки
оцінив і зрозумів, що це технологія завтрашнього дня, але й став її батьком
в Україні. Перед ухваленням остаточного рішення він поставив умову:
нехай своє слово скажуть промисловість і споживачі. Ми провели великий семінар,
запросили головних інженерів та технологів підприємств. Практики
підтвердили, що це потрібно робити. І Сергій Іванович закупив унікальні на той
момент установки 3D Systems. Ми дуже просили, щоб вони були розміщені на
території ХПІ. Він погодився, і це було дуже правильним рішенням.
У 2003 році на нашій кафедрі була відкрита нова
спеціалізація «Інтегровані генеративні технології», у навчання студентів
максимально впроваджені нові технології. Розвиток цієї технології, звісно, пов’язаний із науковими
дослідженнями та науковими результатами. І Сергій Іванович у 2006 році став
першим в Україні кандидатом технічних наук у цій галузі. А в 2008 році колектив
авторів, до якого ми з ним входили, за виконану роботу отримав Державну премію
України в галузі науки і техніки. Внесок Сергія Івановича у вирішення
проблеми для виробництва наукомісткої продукції машинобудування (авіаційних
двигунів нового покоління), безперечно, дуже великий. Економічний ефект
від впровадження склав 379,2 млн грн. На сьогодні технологія, яку в Україну
приніс Чернишов, використовується на найбільших підприємствах країни, серед
яких ДП «Антонов», ПАТ «Мотор Січ», ДП «ФЕД», ДП «Прогрес» [1].
Джерела
1. Привалова Е. Лемма Чернышова. Инженер
отечественного страхования и главный его экспортер [Електронний ресурс] / Е.
Привалова, Н. Щекина // FORINSURER. ― Електрон. текстові дані. ― URL: https://forinsurer.com/news/15/03/25/32278,
вільний (дата звернення: 17.04.2026). ― Назва з екрана.
2. Соколов Ю. Он был неординарно мыслящим человеком
// Время. ― 2015. ― 5 февр. ― С. 8 : фот.
3. У Харкові відкрили меморіальну дошку вченому і
меценату Сергію Чернишову [Електронний ресурс] // Офіційний сайт ХМР. ―
Електрон. текстові дані. ― 2016. ― 20 трав. ― URL: https://city.kharkiv.ua/news/suspilstvo/u-xarkovi-vidkrili-memorialnu-dosku-vcenomu-i-mecenatu-sergiiu-cernisovu, вільний (дата звернення: 15.04.2026). ― Назва з екрана.
4. Чернишову Сергію Івановичу : [мемор. дошка] //
Скрижалі історії Харкова. ― Харків, 2020. ― Т. 3. ― С. 329–330 : фот.
Немає коментарів:
Дописати коментар