Ляпунов О. М.

 

Дошку на честь О. М. Ляпунова відкрито 25 вересня 2007 року на будівлі головного аудиторного корпусу Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» за адресою вулиця Фрунзе (нині Кирпичова), 2. Автор дошки ― скульптор С. Гурбанов.

«Ляпунов Олександр Михайлович. Тут у 1887–1893 рр. працював всесвітньо відомий вчений-математик та механік, академік».

Ляпунову Олександру Михайловичу : [мемор. дошка] // Скрижалі історії Харкова. ― Харків, 2020. ― Т. 3. ― С. 237–239 : фот.

З історії вищої освіти Харкова

О. М. Ляпунов

Ляпунов Олександр Михайлович (25.05(06.06).1857–03.11.1918) ― вчений-математик і механік. Народився у м. Ярославль. Закінчив Петербурзький університет (1880), викладав у Харківському університеті (1885–1902), професор (з 1893). Одночасно викладав у Харківському технологічному інституті (1887–1893, ХТІ, нині ― НТУ «Харківський політехнічний інститут»). Доктор математичних наук (1892). Голова Харківського математичного товариства (1899–1902). З 1902 р. жив і працював у Петербурзі, з 1917 ― в Одесі. Автор праць у галузі механіки, математичного аналізу, математичної фізики, теорії ймовірності. Академік Петербурзької АН (з 1901). Почесний член Харківського університету (з 1911). Помер в Одесі [4; 5; 8].

***

Серед особливостей лекцій Олександра Михайловича його учні відзначали вміння оригінально викласти найскладніші наукові положення та супроводження лекцій власними коментарями та фактами, яких не було в підручниках. Блискучий лектор, що розкрив перед своїми слухачами горизонти вершин науки, Ляпунов здобув виняткову повагу студентів. Із превеликою вимогливістю він готувався до лекцій. Складені ним літографовані записки та вказівки відрізнялись оригінальністю, високим науковим рівнем викладу матеріалу. А деякі з них містили факти, яких не було в інших підручниках. Ці вказівки і записки можна вважати самостійними науково-методичними роботами.

За перші два роки викладання Ляпунов написав курси лекцій з шести дисциплін загальним обсягом понад тисячу сторінок. Як викладач Харківського університету, а згодом і Харківського технологічного інституту, Ляпунов опікувався питаннями педагогічного характеру та проблемами викладання математики та механіки. Основним завданням вищого навчального закладу він визначав виховання класу людей освічених взагалі й за певною спеціальністю, до якої вони мають здібності та інтерес. Умовами, які б забезпечили виконання цього завдання, є мотивація та організація самостійної навчальної діяльності студентів. Мотивацією студентів може бути лише інтерес до науки, розуміння її користі, а не зовнішні причини. Навчання не може носити примусового характеру. Вся система викладання має бути побудована таким чином, щоб студенти мали повну можливість самостійно і серйозно розбиратися та вникати у цікаві їм науки. Замість механічного заучування теоретичного матеріалу Ляпунов вважав доцільним проводити більше практичних занять. Успішність педагогічної діяльності викладача визначається не лише його особистою працею та методичним доробком, а, в першу чергу, досягненнями його учнів. Серед учнів Ляпунова був, зокрема, відомий математик і механік, талановитий педагог В. А. Стєклов [3].

***

З організацією нового технологічного інституту постало питання про методику викладання механіки ― найважливішого для того часу предмета. Відповідно до потреб тодішньої техніки з 1885 р. студентам і механічного, і хімічного відділень ХТІ викладалася на першому курсі прикладна механіка по чотири години на тиждень протягом року.

Бурхливий розвиток машинобудування, що почався в кінці ХІХ століття, поставив нові питання: масштабів підготовки інженерів і нової, якісно іншої підготовки кращих із них. Зі зростанням потужності та швидкості машин і механізмів перед інженерами постали завдання не тільки статики та врівноваження, а й теорії пружності, коливань, стійкості систем регулювання ходу машин. Ще вищі вимоги до проведення інженерних розрахунків пред’явили нові об’єкти машинобудування: двигуни внутрішнього згорання, турбіни, автомобілі. У зв’язку з цими завданнями в механіку машин стали проникати математичні методи. Механіка машин, у свою чергу, стала впливати на розвиток математики.

Масовий (порівняно з минулими роками) випуск інженерних кадрів у новоствореному Харківському технологічному інституті показав, що, незважаючи на задовільну для практичної роботи освіту інженерів, не було можливості підготовки фахівців більш високого рівня, здатних самостійно вирішувати завдання проєктування нової техніки.

У 1887 р. на другому курсі читати аналітичну механіку став О. М. Ляпунов. Як правило, цей курс слухали студенти механічного відділення, але іноді підключалися й учні хімічного відділення. Хоча курс був розрахований на дві години на тиждень протягом року, Ляпунов читав його тільки в другому півріччі обсягом чотири години на тиждень, використовуючи свої години у першому півріччі на інтегральне обчислення, знання якого необхідне для вивчення аналітичної механіки. Наприкінці року студенти-механіки складали перехідні іспити з інтегрального обчислення та аналітичної механіки. За час викладання в ХТІ Ляпунов підготував і видав у літографованому вигляді курс лекцій з аналітичної механіки. Ось що пише з цього приводу академік О. М. Крилов: «Лекції ці написані особисто Олександром Михайловичем, і можна висловити жаль, що він, цілковито поглинений творчою вченою роботою, не приділив часу друкованому виданню свого курсу, якому він, звичайно, надав би високої досконалості і який склав би найцінніший внесок у навчальну літературу та полегшив би вивчення механіки багатьом поколінням студентів». Ляпунов читав аналітичну механіку в ХТІ до 1893 р., а потім його змінив В. А. Стєклов, який продовжив справу свого вчителя [1, с. 45–47].

Джерела

1. Академик Александр Михайлович Ляпунов : к 150-летию со дня рождения / общ. ред.: Л. Л. Товажнянский. ― Харьков : НТУ «ХПИ», 2007. ― 288 с.

2. Астахова Е. В. Ляпунов Александр Михайлович // Выдающиеся педагоги высшей школы г. Харькова : биогр. словарь. ― Харьков, 1998. ― С. 390–391 : фот.

3. Бобрицька Г. С. Харківський період науково-педагогічної діяльності Олександра Михайловича Ляпунова (1857–1918) / Г. С. Бобрицька, Н. М. Кушлакова // Педагогіка вищої та середньої школи : зб. наук. пр. ― Кривий Ріг, 2013. ― Вип. 39. ― С. 290–295.

4. Боголюбов О. М. Ляпунов Олександр Михайлович // Енциклопедія Сучасної України. ― Київ, 2017. ― Т. 18. ― С. 406 : фот.

5. Ляпунов Александр Михайлович // Харьковский политехнический : ученые и педагоги / Ю. Т. Костенко и др. ― Харьков, 1999. ― С. 187–188 : фот.

6. Ляпунов Олександр Михайлович (1857–1918) // Навіки в пам’яті (меморіальні дошки НТУ «ХПІ») : довідник / Л. Л. Товажнянський, В. І. Ніколаєнко, Ю. Д. Сакара. ― Харків, 2014. ― С. 39–40 : фот.

7. Ляпунову Олександру Михайловичу : [мемор. дошка] // Скрижалі історії Харкова. ― Харків, 2020. ― Т. 3. ― С. 237–239 : фот.

8. Підлісний Д. Ляпунов Олександр Михайлович / Д. Підлісний, С. Куделко // Харківщина : енциклопед. слов. / редкол.: С. І. Посохов та ін. ― Харків, 2014. ― С. 217–218 : фот.