Дошку на честь Д. О. Герасимова встановлено 30 грудня 2024 року на фасаді комунального закладу «Харківський ліцей № 107 Харківської міської ради» за адресою вулиця Академіка Барабашова, 38 Б.
«У цьому закладі в період 2009‒2020 рр. навчався Герасимов Денис
Олександрович (21.08.2003‒20.09.2023). Позивний ― Бірч. Герой, який загинув за свободу та незалежність
України. В/ч 3057, 12 бригада спеціального призначення «Азов» Національної
гвардії України. Герої не вмирають!».
30 грудня 2024 року
відбувся урочистий захід, присвячений відкриттю меморіальних дощок…
[Електронний ресурс] // Комун. закл. «Харківський ліцей № 107 Харківської
міської ради» : блог Есауленко С. В. ― Текст. та граф.
дані. ― 2024. ― 31 груд. ― URL: https://lyceum107.klasna.com/uk/article/30-grudnya-2024-roku-vidbuvsya-urochistii-zakhid-p.html,
вільний (дата звернення: 07.03.2025). ― Назва з екрана.
Про встановлення меморіальної дошки на честь Д. О. Герасимова.
Харків’яни ― герої
російсько-української війни
Герасимов Денис
Олександрович (21.08.2003‒20.09.2023) ― військовослужбовець, народився в
Харкові. Спершу навчався у місцевому ліцеї № 107, а потім став студентом
Національного аерокосмічного університету ім. М. Є. Жуковського «Харківський
авіаційний інститут» (нині Національний аерокосмічний університет «Харківський
авіаційний інститут» ― Уклад.).
Захоплювався єдиноборствами. Був представником ультрас футбольного клубу
«Металіст» (Харків).
Із початком
повномасштабної війни захищав рідне місто, допомагав усюди, де була потреба.
Потім став на захист України, долучившись до 12-ї бригади спеціального
призначення НГУ «Азов». Обіймав посаду гранатометника. Загинув у Серебрянському
лісі Кремінної, що в Луганській області. Під час виконання бойового завдання
внаслідок мінометного обстрілу він отримав поранення, несумісні з життям. За
місяць до цього воїну виповнилося 20 років.
Поховали Дениса на Алеї Слави
харківського кладовища № 18. У захисника залишилися мати, батько, старший
брат і молодша сестра [3].
***
Денис (Бірч) Герасимов ―
фанат футбольного клубу «Металіст» (Харків), представник колективу «Simmer
Polecats Crew». З 6-ти років почав займатися футболом у секції «Металіста», але
після травми руки та зміни тренера вирішив не продовжувати. Натомість
тренувався на шкільному стадіоні, а також ходив на матчі разом із батьком.
Після подій 2014 року
Дениса почала цікавити тема організованої підтримки клубу. Захопився створенням
та друком стікерів на футбольну та патріотичну тематику, в 13-річного хлопця
почали з’являтися балончики з фарбою.
У 2020 році потрапив до
колективу SPC, де на той час уже був його тренер зі змішаних єдиноборств
Олександр Клушин. Одноклубники згадують, що фанатське життя швидко захопило
Дениса. Він брав участь у багатьох довколафутбольних подіях останніх років
перед повномасштабною війною, а свою сором’язливість компенсував упертістю та
характером у бійці.
Передчуваючи наближення
повномасштабної війни, фанатські колективи Харкова проводили підготовку. Денис
приєднався до сформованої його тренером добровольчої групи при спецпідрозділі
поліції «Схід».
З першого дня великої
війни Бірч став до зброї, хоча мав на той момент лише 18 років. Ввечері 24
лютого 2022 року подзвонив батькам та сказав, що сьогодні додому не приїде і
залишиться допомагати хлопцям по місту. Він був наймолодшим представником
підрозділу SPC division. Побратими згадують, що Денис залишався з підрозділом у
найскладніші періоди для міста і всім, чим міг, допомагав побратимам із 92-ї
бригади захищати й звільняти область. Мріяв продовжити службу в «Бешкетниках Сірка»,
але через юний вік не зміг потрапити до бажаного підрозділу.
Після цього вирушив на
підготовку до бригади «Азов». Пройшовши навчання, він приєднався до 3-го
батальйону 12 БСВП «Азов», де обіймав посаду гранатометника. Рідні про цей його
крок дізналися вже тоді, коли Денис став рекрутом. Побратими згадують Бірча як
відважного воїна і справжнього друга, який не боявся йти на найнебезпечніші
завдання. Телефонуючи додому, завжди був у доброму гуморі. Говорив батькам, що
все добре, а після війни планував продовжити займатися військовою справою [2].
***
«Людина з великої літери. З перших днів повномасштабної війни став
на захист держави. Був справжнім другом та відважним воїном, який ніколи не
боявся виконувати найнебезпечніші завдання! Було за честь стояти з тобою в
одних лавах! І мати такого друга! Нам не вистачатиме тебе, твоїх приколів та
фірмового затяжного "та-да"… Обов’язково помстимось!» ― пообіцяв
побратим Дениса SKADI.
«Ти був здатний твердо
стояти, не падаючи. Наполегливо йшов до мети. Вдячний долі за те, що ти був
моїм другом. Тобі назавжди 20», ― відреагував друг і побратим Бірча.
«Він був скромний,
добрий, дуже цілеспрямований. Чуйний син, патріот своєї країни. З підлітка
непомітно виріс у справжнього та мужнього воїна. Кохаємо, пишаємося та дуже
сумуємо. Велике щастя мати такого сина!» ― написала мама Оксана Герасимова [4].
***
«За особисту мужність і
самовідданість, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної
цілісності України, сумлінне та бездоганне служіння Українському народові
постановляю:
у Національній гвардії
України: […]
Нагородити орденом «За
мужність» ІІІ ступеня
ГЕРАСИМОВА Дениса
Олександровича (посмертно) ― солдата» [6].
Джерела
1. Адміністрація
Київського району Харківської міської ради. [Про відкриття меморіальних дощок] [Електронний
ресурс] // Facebook. Адміністрація Київського району Харківської міської ради.
― Текст. та граф. дані. ― URL: https://www.facebook.com/permalink.php/?story_fbid=995457809283591&id=100064581433304.
― Назва з екрана. ― Дата публікації: 30.12.2024. ― Дата перегляду: 07.03.2025.
2. Денис «Бірч»
Герасимов, фанат футбольного клубу «Металіст» (Харків), представник колективу
Simmer Polecats Crew [Електронний ресурс] // Благодійний фонд «Трибуна Героїв».
― Текст. та граф. дані. ― URL:
https://www.standsofheroes.com/tribuna-geroev/denis-birch-gerasimov, вільний (дата
звернення: 07.03.2025). ― Назва з екрана.
3. Денис Герасимов
[Електронний ресурс] // Платформа пам’яті «Меморіал». Загиблі у війні Росії
проти України. ― Текст. та граф. дані. ― URL:
https://www.victims.memorial/people/denys-herasymov, вільний (дата звернення:
07.03.2025). ― Назва з екрана.
4. Онищенко
Людмила. Коли він став на захист України, йому було лише 18 [Електронний ресурс] //
Facebook. Онищенко Людмила. ― Текст. та граф. дані. ― URL:
https://www.facebook.com/story.php/?story_fbid=1978452295915883&id=100012533955288&_rdr.
― Назва з екрана. ― Дата публікації: 12.11.2024. ― Дата перегляду: 07.03.2025.
5. Павлова О. 20-річний
боєць «Азову» загинув під час завдання: він був спортсменом і фанатом «Металіста»
[Електронний ресурс] // OBOZ.UA.
― Текст. та граф. дані. ― 2023. ― 28 верес. ― URL:
https://news.obozrevatel.com/ukr/sport/sport/20-richnij-boets-azova-zaginuv-pid-chas-bojovogo-zavdannya-vin-buv-fanatom-metalista-ta-zajmavsya-edinoborstvami.htm,
вільний (дата звернення: 07.03.2025). ― Назва з екрана.
6. Про відзначення
державними нагородами України [Електронний ресурс] : указ Президента України
від 29 січ. 2024 р. № 35/2024 // Президент України : офіц.
інтернет-представництво. ― Текст. та граф. дані. ― URL:
https://www.president.gov.ua/documents/352024-49577, вільний (дата звернення: 07.03.2025).
― Назва з екрана.
7. Свідомі. Військовослужбовець
Денис Герасимов, позивний Бірч… [Електронний ресурс] // Facebook. Свідомі. ―
Текст. та граф. дані. ― URL: https://www.facebook.com/story.php?story_fbid=1150042597126080&id=100063610524210&_rdr.
― Назва з екрана. ― Дата публікації: 11.11.2024. ― Дата перегляду: 07.03.2025.
Комментариев нет:
Отправить комментарий