Каркач І.

             Меморіальна дошка на честь І. Каркача встановлена на фасаді комунального закладу «Харківська гімназія № 40 Харківської міської ради» за адресою бульвар Івана Каркача, 22 А.

«Цей бульвар названо ім’ям осадчого Івана Каркача, який очолював переселенців ― засновників Харкова у 1654 році».

Із історії заснування міста Харкова

Іван Каркач

Бульвар Івана Каркача (завдовжки 2400 км) пролягає від вулиці Роганської до околиці міста. Бульвар заснований після Другої світової війни. Він є в переліку вулиць 1954 року [5, с. 122].

***

У перші післявоєнні роки територія сучасного селища Східне була неораним полем. У1947 році 8-й ДПЗ [Державний підшипниковий завод] і верстатобудівний заводи почали виділяти землі для забудови своїм працівникам. Район поступово почав обживатися. У ці роки було зведено 4 фінські будинки для занять зі школярами, почалися заняття у 1‒3 класах. У травні розпочалось активне будівництво, в якому значну участь, крім згаданих підприємств, узяв і ХТЗ. Школа була збудована в найкоротший термін ― за три місяці. 7 вересня вихованці навчального закладу сіли за парти в новій будівлі, на якій донині зберігся напис «1953 рік». Також було насаджено найбільший у районі парк ― Зелений гай, створення якого стало можливим завдяки праці і турботі вчителів школи № 40 [2].

***

«Існує кілька варіантів легенди про Харка, що зайвий раз підкреслює її цілковито народне походження. Тим не менш відомий дослідник, історик Слобідської України Дмитро Іванович Багалій розкритикував історію про козака-засновника як недостовірну.

На думку Багалія, першим осадчим, а водночас й тим, від кого пішла назва міста, міг бути козацький полковник Іван Каркач: «Хоч про Івана Каркача яко першого харківського осадчого згадують тільки пізні документи (другої половини XVIII ст.), але ми не можемо їх одкинути, а вкупі з ними і Каркача, бо ні для чого було тоді вигадувати його: очевидно, що ім’я це збереглося у спомину населення, а окрім того й ранні документи знають серед харківського населення Каркачів, проте прізвище відомо й тепер». Вважається, що Іван Каркач був на чолі переселенців з Правобережної України, які в 40‒50 рр. XVII ст. прийшли на ці землі та заснували поселення» [3].

***

За словами історика Д. Багалія, гіпотеза про міфічного засновника Харкова Харка була відкинута на підставі достовірніших свідчень, за якими справжнім засновником нашого міста можна вважати першого харківського осадчого, тобто ватажка партії переселенців, які вперше залишилися тут. Це і був Іван Каркач.

<…> За «хроногеографічним описом» Харкова (1767 р.) першим харківським осадчим був Іван Каркач… Цей факт підтверджується ще одним документом ― описом Харкова, який був представлений у відому Катерининську Комісію для складання проєкту нового укладення: там також першим харківським осадчим названо Івана Каркача.

Крім того, прізвище Каркача зустрічається ще у двох документах: у межовій грамоті м. Харкова 1663 року згадується «Каркачова пасіка», а у відомості про Мерефянську сотню Харківського полку йдеться про старовинного козака Степана Каркача. Зрештою Д. Багалію згодом вдалося знайти згадку про прізвище Каркачів і в документах XVII ст. У списку харківських поселенців 1655 року згадується Яків Каркачов, а на чолі харківських чолобитників до Москви було відправлено Грицька Каркача.

Вірогідно, що серед харківців була ціла родина Каркачів, і один з них ― Іван ― відіграв роль осадчого. Пам’ять про нього довго зберігалася в Харкові ― до 2-ї половини XVIII століття, коли його ім’я було занесене до письмових документів, а з часом, можливо, спогади про нього почали стиратися, і його ім’я ототожнили з міфічним Харком. «К» при пом’якшенні могло перейти в «Х» і Каркач міг перетворитися таким чином на Харкача, бо в такій редакції його ім’я пояснювало назву міста Харкова, яке він заснував [1, с. 23–24].

***

«…осадчим називали у XVII столітті очільника групи переселенців, ватага, який привів їх на нове місце мешкання.

<…> Однак не всі дослідники первісної історії Харкова погоджувалися з Д. Багалієм. В Описі 1655 року згадуються отаман харківських козаків Максим Тимофеєв, а потім Іван Кривошлик, що прийшов до Харкова 1655 року з новою партією переселенців у кількості 800 козаків.

Не підтверджують існування Івана Каркача іменні списки харківських козаків 1658 року та інші відомі нам документи XVII століття. Там ми зустрічаємо імена Степана, Якова та Григорія Каркачів, а також згадування про «Каркачівську пасіку», але ім’я Івана у цих списках відсутнє. Можливо, до моменту складання списків Іван Каркач вирушив за новими переселенцями чи пішов зі своїми прихильниками до інших місць, і тоді отаманом обрали Максима Тимофеєва ― достовірно не відомо. Хоча сучасні дослідники добре знають, що часта зміна козацьких отаманів вільним голосуванням у ті часи було явищем досить поширеним не лише в окремих партіях переселенців, а й навіть у Запорізькій Січі. Ось чому версія про першого харківського осадчого й сьогодні залишається гіпотезою з великою мірою ймовірності»[4, с. 66, 68].

Джерела

1. Багалей Д. И. История города Харькова за 250 лет его существования (1655–1905) : ист. моногр. : в 2 т. / Д. И. Багалей, Д. П. Миллер. ― Репр. изд. ― Харьков, 1993. ― Т. 1 : XVII‒XVIII века. ― 572 с.

2. Історія школи [Електронний ресурс] // Комунальний заклад «Харківська гімназія № 40 Харківської міськради». ― Текст. та граф. дані. ― URL: http://school40.edu.kh.ua/pro_shkolu/istoriya_shkoli/, вільний (дата звернення: 25.02.2024). ― Назва з екрана.

3. Саратов І. Осадчий Іван Каркач / І. Саратов // Вечірній Харків. ― 1982. ― 24 листоп. ― С. 3.

4. Саратов І. Харківський осадчий Іван Каркач / Іван Саратов // Краєзнавство. ― 1995. ― № 1. ― С. 66–68.

5. Харьков. Справочник по названиям : 7000 улиц, площадей, скверов, р-нов… / Харьк. нац. пед. ун-т им. Г. С. Сковороды и др. ; [сост. : Е. Н. Дмитриева, Е. В. Дьякова, Н. М. Харченко ; под общ. ред. С. М. Куделко]. ― Харьков : Сага, 2011. ― 431 с.