Дошку на честь будівників Харківського тракторного заводу встановлено на фасаді управління Приватного акціонерного товариства «Харківський тракторний завод» за адресою проспект Героїв Харкова, 275. Дошка відсутня.
З історії машинобудування України:
Харківський тракторний завод
Харківський тракторний завод (ХТЗ) було засновано в 1930 році. Перший трактор зійшов з конвеєра 1 жовтня 1931, і цей день прийнято вважати Днем народження заводу. Для роботи на величезному підприємстві, що швидко розростається, були потрібні все нові і нові фахівці різних областей, і це призвело до утворення окремого житлового району Харкова, який став повним тезкою заводу і який отримав назву ‒ ХТЗ. За роки роботи завод випустив понад 3 мільйони тракторів та іншої важкої спеціалізованої техніки, яку завжди відрізняла надійність, функціональність і висока якість виконання. Вироби, випущені промисловим підприємством ХТЗ, протягом десятиліть користувалися великим попитом не тільки на території колишнього Радянського Союзу, а й у багатьох країнах Європи, Азії і навіть Африки. Нині Харківський тракторний завод виробляє десятки моделей сучасних тракторів і спецтехніки, яка не втратила своєї актуальності і продовжує залишатися затребуваною, завдяки своїй надійності, ефективності і прийнятної конкурентоспроможної ціни виробів [5].
***
«Восени 1929 року в степу під хутором Лосєве з’явилися люди. Прийшли вони не випадково. У квітні 1929 року в Москві відбулася XVI партійна конференція, що прийняла перший п’ятирічний план розвитку народного господарства країни. Цим планом передбачалося, зокрема, спорудження двох тракторних заводів. Один із них листопадовий (1929 року) Пленум ЦК партії вирішив збудувати в Харкові…
Незабаром до станції Лосєве підійшов великий вантажний поїзд, зупинився на запасній колії. З лопатами, пилами, ломами прибували перші будівельники. Кількість їх швидко зростала. З усіх кінців Вітчизни… поспішали до Харкова добровольці. Людей різного віку, професій, а часом і без професій, всіх їх об’єднувало прагнення в гранично стислі строки, протягом п’ятнадцяти місяців, збудувати завод, що випускатиме радянські трактори.
<…> Навесні, коли відтанула земля, в степу заблищали тисячі лопат. Сотні кінних грабарок ледве встигали відвозити ґрунт у яруги. Муляри закладали фундаменти майбутніх споруд. Бетонники робили перші заміси.
Незважаючи на те, що країна відчувала великі труднощі з технікою, будівництво обзаводилося і механізмами. Та поки що їх було дуже мало. В найкращому становищі були бетонники. У них працювали 24 розчинозмішувачі, 4 каменедробилки, 13 бетономішалок, п’ять невеликих кранів.
Будові були потрібні тисячі робітників, і вони все прибували. Це були справжні ентузіасти, герої мирного фронту, які самовіддано боролися за створення надійного фундаменту економіки. В котлованах майбутнього заводу пліч-о-пліч трудилися росіянин і українець, білорус і мордвин, татарин і чуваш. Різних за віком, звичками, характерами, всіх їх з’єднала, зцементувала велика благородна мета, і ради неї вони не шкодували сил, енергії, творчої ініціативи» [10].
***
«Отдельной проблемой был дефицит (он исчислялся десятками тысяч) разнорабочих. Приходилось привлекать добровольцев, которые вроде бы отдали стройке 350 тысяч рабочих дней. ″Каждое утро, в половине седьмого, мы видели прибытие специальных поездов, ‒ вспоминает один из работавших здесь американских инженеров мистер Раскин. – Каждый день они прибывали с оркестрами и флагами″. Говорят, половина неквалифицированных работ при строительстве ХТЗ была выполнена именно этой ″трудовой армией″» [3].
***
«Сведения об ударных бригадах на Тракторострое. 1июля 1930 г.
|
На яке число |
Загальна кількість ударників |
Ударні бригади |
||
|
кількість |
В них робітників |
|||
|
На 22/IV 1930 р. На 22/ V 1930 р. На 22/VI 1930 р. |
165 583 960 |
11 35 48 |
145 555 930 |
Ударних цехів підприємств, чи то будівель як таких немає.
|
Секретар будівкому [підпис нерозбірливий]
Керсправами [підпис нерозбірливий]
ЦГАОР УССР. ф.
2839, оп. 1, ед. хр. 171, л.
379. Подлинник»[4, с. 46].
***
Зі спогадів українського письменника Володимира Гавриленка:
«З великим піднесенням, під вигуки ″Ура!″ було схвалено звернення до студентської молоді харківських вузів про допомогу ударною працею будівельникам Тракторного. Оркестр заграв похідний марш. Із розгорнутими прапорами колона студентів рушила униз по Сумській. Люди с цікавістю дивилися на наш святковий похід. Ми йшли через центр міста на Пролетарську площу. Сюди мали підійти трамвайні вагони для поїздки на Тракторобуд…
На Тракторобуді біля парткому відбувся стихійний мітинг. Студентів радо вітали робітники. З того часу я вже безвиїзно перебував на Траторобуді. Адже треба було упорядкувати роботу все прибуваючих студентських колективів. Нас уже було триста чоловік.
Мене викликав начальник будівництва Мишков і сказав:
- Ми вирішили, що найкраще буде створити з прибулих студентів окремий ударний батальйон. Вас призначаємо начальником цього батальйону. Підлягаєте мені безпосередньо. З керівників студентських бригад і загонів створіть штаб батальйону. Без цього вам буде важко керувати роботою такої маси по суті ще малоорганізованих людей. Жити будете в гуртожитках поблизу місця роботи. Харчуватиметеся там же в їдальні для ударників. Спецодягом і спецвзуттям забезпечуємо у відповідності з нормами… Ми вирішили поставити студентський батальйон на дільницю № 8, на бетонування механоскладального цеху. Це найвідповідальніший об’єкт.
Всі справи з гуртожитком, їдальнею, спецодягом було вирішено блискавично. Виконавська дисципліна на будівництві тракторного була бездоганна. І в цьому слід вбачати одну з найголовніших засад успіху будівництва. Адже колосальний завод був побудований менш ніж за півтора року. І майже без механізації» [2, с. 144–145].
Джерела
1. Вольський, В. Харківський Тракторний завод і новий Харків / В. Вольський, Б. Борфін. – Харків: Вид-во міськради, 1930. – 88 с.: іл.
2. Гавриленко, В. Перший студентський : студенти Харкова на будівництві тракторного заводу // Прапор. – 1988. – № 10. – С. 142–146.
3. Генкин, А. «Берегись, соха, трактор едет!» // Время. – 2011. – 4 окт. – С.7.
4. История Харьковского тракторного завода им. Орджоникидзе : сб. док. и материалов / [сост.: Н. К. Калюжная и др. ; под ред. А. Д. Скаба]. – Харьков : Харьков. кн. изд., 1960. – Т. 1: (1930 г. – июнь 1941 г.). – 431 с.
5. Історія заводу . [Електронний ресурс] // Харківський тракторний завод. – Текст. та граф. дані. – URL: http://xtz.ua/ua/history.html, вільний (дата звернення 10.02.2020). – Назва з екрану.
6. Історія заводу ветерану Харківський тракторний завод імені С. Орджонікідзе [Електронний ресурс] // Станислав Власенко. – Текст. та граф. дані. – URL: https://vlasenko.at.ua/news/istorija_zavodu_veteranu_kharkivskij_traktornij_zavod_imeni_s_ordzhonikidze/2010-02-27-58, вільний (дата звернення 10.02.2020). – Назва з екрану.
7. Махненко, Ю. Всему начало : страницы хроники. – Москва: Молодая гвардия, 1989. – 255 с.
8. Муратов, І. З історії ХТЗ : (уривки) / І. Муратов, В. Собко, П. Іванов. – Харків: Український робітник, 1934. – 96 с.
9. Очерк истории Харьковского тракторного завода имени Орджоникидзе : 1931-1961 / [под ред. Е. А. Киян]. – [Харьков]: Харьковское книжное издательство, 1962. – 299 с.
10. Ржендзицька, З. Так починалось… : [ХТЗ – 50 років] // Вечірній Харків. – 1981. – 29 квіт. – С. 2.
11. Родионов, В. А. Рожденный дважды : очерк [об истории ХТЗ] / В. А. Родионов, П. Н. Анненков ; [редкол.: В. В. Библик и др.]. – 2-е изд. перераб. и доп. – Харьков: Прапор, 1981. – 343 с.
Комментариев нет:
Отправить комментарий