Дошку на честь С. В. Гальцева встановлено 20 жовтня 2018 року за адресою вулиця Клочківська, 224 на фасаді Харківської
загальноосвітньої школи І–ІІІ ступенів №129 Харківської міської ради Харківської
області.
«Меморіальна дошка на честь випускника школи № 129 – учасника бойових дій в
Афганістані Гальцева Сергія Васильовича. Нагородженого орденом «Червоної Зірки»
(посмертно)».
Открытие
мемориальной доски Сергею Гальцеву [Электронный ресурс] // Українська Спілка ветеранів Афганістану (воїнів – інтернаціоналістів). – Текст. и граф. дан. – URL: http://www.usva.org.ua/mambo3/index.php?option=com_content&task=view&id=7535&Itemid=55,
свободный (дата обращения: 02.09.2019). –
Название с экрана.
Харків’яни – учасники бойових дій в Афганістані:
С. В. Гальцев.
Сергій
Васильович Гальцев – молодший сержант, заступник командира
мотострілецького взводу. Народився 2 листопада 1960 в м. Харків. Працював
слюсарем у військовій частині міста Харків. До Збройних Сил СРСР призваний у 1979
році Дзержинським РВК Харкова. В Республіці Афганістан з грудня 1979 року.
Неодноразово
приймав участь у боях. 21.08.1980 року при проведенні військової операції в м.
Герат його відділення потрапило в оточення. У бою був смертельно поранений. За
мужність та відвагу нагороджений орденом Червоної Зірки (посмертно). Ім’я героя
присвоєно студентському будівельному загону Харківського державного
університету [1].
***
«Місто
Харків, а точніше Олексіївка – батьківщина Сергія Гальцева. В трудовій сім’ї
Гальцевих змалку привчали дітей до роботи, тож не дивно, що по закінченні
середньої школи № 129 хлопець відразу пішов працювати: влаштувався слюсарем у
військовій частині. Там, звичайно, прилучився до дисципліни і військового
порядку. Зарекомендував себе бездоганним працівником. Набув деяких рис,
необхідних солдату, і 4 липня 1979 року пішов до війська.
Військову
присягу склав під бойовим прапором навчальної мотострілецької частини. В
бойовий полк прибув на посаду командира відділення, відразу зайнявся службою і
навчанням підлеглих.
У
кінці грудня: ″Бойова тривога!″ Полк двома маршрутами виходив до південного
кордону: ″Нас чекають в Афганістані! Треба захистити простий народ!″
Які вони
виснажливі перші тижні на афганській землі! Довгі марші, нічне чатування, бої,
перестрілки – і так день за днем, на колесах, на ногах! Згодом дісталися аж до
міста Герат. Тут полк вже став польовим табором, але бойові операції
продовжувались. У багатьох з них брав участь і Сергій Гальцев зі своїми
підлеглими, а бійці у відділенні були надійні, обстріляні» [3].
***
«Шло время, Сергей
стал заместителем командира взвода 2-й мотострелковой роты 1-го мотострелкового
батальона. Он уже обстрелянный и опытный боец на опыт, которого рассчитывали
как старшие командиры, так и обычные солдаты.
21 августа 1980
года мотострелковое подразделение прочесывало околицу города Герат. Младший
сержант Гальцев и его подразделение попали в засаду. Сергей вёл себя героически:
организовал оборону и полностью лишил врага возможности приблизиться к
позициям, которые занимало его подразделение. Почти час сдерживал натиск
душманов, пока не подошли основные силы роты. Во время боя враг понес тяжелые
потери.
В бою, руководя
действиями своих подчинённых, Сергей Гальцев был тяжело ранен. Его эвакуировали
в 46-й отдельный медико-санитарный батальон, который располагался в городе
Шинданд провинция Герат, там он и умер» [2].
Джерела:
1. Гальцев
Сергей Васильевич [Электронный ресурс] // [Мемориал воинов-афганцев «Черный
тюльпан»].
Список павших в Афганской войне по Харьковской области. – Текст. и граф. дан. –
URL: http://afgan.ru/memorial/252Galtsev-serg-vas-afgan-.html, свободный (дата обращения:
02.09.2019). – Название с экрана.
2. Открытие мемориальной
доски Сергею Гальцеву [Электронный
ресурс] // Общественная Организация
"Харьковский Городской Союз Ветеранов Афганистана (воинов – интернационалистов)". – Текст. и граф. дан. – 2018. – 21 жовт. – URL: http://afganec.kharkov.ua/index.php/the-news/1768-galcev,
свободный
(дата обращения: 02.09.2019). – Название с экрана.
3. Шкварко,
І. П. Молодший сержант Гальцев Сергій Васильович // Біль пам’яті : кн. пам’яті
про воїнів Харківщини, загиблих в Афганістані / І. П. Шкварко. –
Харків, 1995. – С. 74–75.
Комментариев нет:
Отправить комментарий