Шаповал В. І.

Дошка на честь В. І. Шаповала встановлена 29 жовтня 2009 року за адресою вулиця Чайковського(Чайковська), 25.

 

«В цьому будинку з 1970 по 2001 р. мешкав видатний вчений, організатор охорони здоров’я, засновник Харківського Обласного урологічного центру, Заслужений діяч науки України, професор Володимир Іванович Шаповал».

Шаправский, В. Мемориальная доска основателю первого в СССР урологического центра В. Шаповалу установлена в Харькове [Электронный ресурс] // Status Quo. Общество. – 2009. – 29 окт. – Текст. дан. – Режим доступа: http://www.sq.com.ua/rus/news/obschestvo/29.10.2009/memorialnaya_doska_osnovatelyu_pervogo_v_sssr_urologicheskogo_centra_v_shapovalu_ustanovlena_v/, свободный (дата обращения: 15.04.2016).

З історії медичної науки Харкова: В. І. Шаповал

Шаповал Володимир Іванович – професор, доктор медичних наук, заслужений діяч науки України. Засновник і директор Харківського обласного клінічного центру урології та нефрології (пізніше – імені В. І. Шаповала), що став першим таким закладом в СРСР. Його особистою заслугою також є відновлення у 1968 р. роботи самостійної кафедри урології Харківського медичного інституту, відкриття першого на Лівобережній Україні відділення дитячої урології та першого в СРСР відділення андрології [4].

***

«Народився В. І. Шаповал 20 жовтня 1924 р. у селянській родині у Трилісах, що на Кіровоградщині. Легко і з задоволенням навчався у семирічці і, мабуть, одержав би вищу освіту, але настав чорний час сталінських репресій. Батько Володимира Івановича і багато його родичів були заарештовані та засуджені. Тяжке матеріальне становище родини, що залишилася без годувальника, не дозволило продовжувати навчання у середній школі. Треба було набувати професію. Значну роль у ії виборі зіграв дядько В. І. Шаповала, відомий український письменник О. І. Кримський, який теж постраждав у роки репресій і який ще раніше переконував небожа у пріоритеті професії лікаря, тому що медик, – казав він, "при любых перипетиях жизненной судьбы всегда необходим людям".

<…> У 1951 р. за розпорядженням Міністерства охорони здоров’я УРСР В. І. Шаповала було направлено до клінічної ординатури з урології на кафедру Українського інституту удосконалення лікарів у Харкові. З цього часу життя його було нерозривно пов’язане із харківською медициною, у якій він залишив значний слід як лікар, вчений та організатор охорони здоров’я. Ще до закінчення клінічної ординатури його було обрано асистентом кафедри факультетської хірургії Харківського медичного інституту, керованої проф. О. З. Цейтліним, наступником проф. В. М. Шамова. Творча атмосфера та багаті традиції найстарішої хірургічної клініки ХМІ не могли не вплинути на професійне зростання Володимира Івановича, який поряд з курацією урологічного відділення факультетської хірургічної клініки вів лекційний і практичний курси урології та деяких розділів хірургічної програми, ніс повне навантаження чергувань з ургентної урології. На базі урологічного відділення він займався і серйозними науковими дослідженнями» [5].

***

«Человек беспокойный и ищущий, Владимир Иванович Шаповал приходит к тому, что Харькову необходим специализированный нефроурологический центр. Он убеждает в этом местные власти, с помощью которых и создается такой центр. Он оборудован по последнему слову медицинской науки, и в этом тоже большая заслуга Шаповала» [6, с. 3].

***

«"…Молю Всевышнего, вдохнувшего в трудолюбивые руки целительные силы. Да умножит лета жизни и преисполнит даром врачевания на радость всем, кого Господь испытывает в терпении принимать Его Божественную волю с благодарностью". Эти слова благодарности митрополит Харьковский и Богодуховский Никодим написал в 1994 г. после успешной операции, которую провел с группой своих врачей Владимир Иванович Шаповал, директор Харьковского нефроурологического центра» [1, с. 2].

***

«…Попри всі свої звання, посади, нагороди, Володимир Іванович перш за все пишався, як він визнавав, найбільш високим званням – "лікар". А Лікар він був з великої літери. Проф. О. З. Цейтлін у свій час казав про нього: "Это чуткий врач, всецело преданный больному. Он обладает очень хорошей деликатной оперативной техникой". І дійсно, це був неперевершений діагност і талановитий хірург. Уміння налагодити контакт із хворим і у повному обсязі зібрати анамнез дозволяло йому іноді лише на підставі цього установити вірний діагноз. Ті, що працювали поряд з ним, назавжди запам’ятали його улюблений парафраз із відомої пісні: "Поговори со мною, доктор…". Тисячі харків’ян і мешканців інших міст живуть завдяки операціям В. І. Шаповала» [5].

Джерела

1. Грицков, П. Врач от Бога // Вечерний Харьков. – 1997. – 9 дек. – С. 2.

2. Зозуля, И. Харьковская урология обязана сыну «врага народа» [Электронный ресурс] // Вечерний Харьков. – 2012. – 25 февр. – Текст. и граф. дан. – Режим доступа: http://vecherniy.kharkov.ua/news/61091/, свободный (дата обращения: 15.04.2016).

3. Кірсанов, І. …Бо руки в нього золоті / І. Кірсанов, С. Корсун // Вечірній Харків. – 1980. – 1 трав. – С. 2.

4. Лісовий, В. М. Шаповал Володимир Іванович (1924–2001) // Вчені університету / Харків. держ. мед. ун-т ; за ред. А. Я. Циганенка. – Харків: Харків, 2002. – С. 409–411.

5. Лісовий, В.М. Поспішай творити добро... (до 85-річчя від дня народження професора В. І. Шаповала) [Електронний ресурс] / В. М. Лісовий, Ж. М. Перцева // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. – 2010. – Т. 9, № 4. – С. 88–91. – Текст. и граф. дан. – Режим доступу: http://repo.knmu.edu.ua/handle/123456789/3497, вільний (дата звернення: 15.04.2016).

6. Ясинский, В. «Я учился с остервенением и все-таки стал хирургом» // Время. – 1999. – 21 окт. – С. 3.