Шубніков Л. В.

Дошка на честь Л. В. Шубнікова встановлена 11 жовтня 2004 року за адресою вулиця Чайковського (Чайковська), 14.

 

«В цьому будинку мешкав видатний вчений-фізик, організатор першої вітчизняної кріогенної лабораторії Лев Васильович Шубніков (1901–1937 рр.)».

Ключко, А. Фотофакты // Слобода. – 2004. – 12 окт. – С. 2.

Про відкриття меморіальної дошки на будівлі, де мешкав вчений-фізик Л. В. Шубніков.

З історії наукового життя Харкова: Л. В. Шубніков

Видатний фізик-експериментатор, доктор фізико-математичних наук. Народився в 1901 році в Петербурзі. У 1918 році вступив на математичне відділення фізико-математичного факультету Петроградського університету і в тому ж році розпочав трудову діяльність лаборантом у Державному оптичному інституті. У 1926 році закінчив Ленінградський політехнічний інститут. З 1926 до 1930 рр. працював у Лейденській лабораторії низьких температур в Голландії. З 1931 до 1937 рр. – керівник кріогенної лабораторії Українського фізико-технічного інституту в Харкові, а також в 1934–1937 рр. – професор Харківського університету, завідуючий кафедрою фізики твердого тіла фізико-математичного факультету. У 1937 році Шубнікова було заарештовано і засуджено до розстрілу. Був посмертно реабілітований. [1, с. 567].

***

«По словам специалистов в области криогенной физики, Шубникову и его сотрудникам принадлежат несколько результатов, которые могли бы претендовать на получение Нобелевской премии. Это открытие эффекта Шубникова—де Хааза, идеального диамагнетизма сверхпроводников первого рода (эффект Мейсснера), антиферромагнетизма и сверхпроводимости второго рода. Его пионерские научные работы заложили фундамент и на долгие годы обозначили пути развития важнейших направлений современной физики твердого тела, физики и техники низких температур.

<…> — Рядом с одним из вентилей в криогенной лаборатории была сделана ниша, — вспоминает Ольга Трапезникова. — Я из глины вылепила фигурку — ее назвали святая Криогена, покровительница дьюаров. Святую поставили в нишу, а к вентилю подвесили небольшую вазочку. Перед измерением полагалась туда опустить деньги, иначе эксперимент не удастся. Как только вазочка наполнялась до краев, деньги изымались, на них покупались пирожные, и устраивалось чаепитие» [2].

***

«Лев Васильевич и Ольга Трапезникова наряду с Ландау стали ключевыми фигурами в жизни института [УФТИ]. Они жили в знаменитом доме физиков на улице Чайковского, где бывали мировые знаменитости. Ландау и Шубникова связывали очень близкие дружеские отношения. Их в шутку называли "Львом тонким" и "Львом толстым" (толстым был сам Лев Васильевич). Дау признавался, что его в УФТИ и привлек тот факт, что здесь работал Шубников. А, кроме того, знаменитый своей непрактичностью, будущий нобелевский лауреат, по его собственным словам, "был на полном пансионе у Олечки Шубниковой", здесь его кормили…Ландау и его жена Кора вместе с Ольгой и Львом Шубниковыми ездили в отпуск» [8, с. 475–476].

Джерела

1. Вайсберг, О. Холодна гора. – Харків: Права людини, 2010. – 587 с.

2. Гаташ, В. Лев Шубников. Возвращение [Электронный ресурс] // Зеркало недели. Украина. – 2004. – 29 окт. – Текст. и граф. дан. – Режим доступа: http://gazeta.zn.ua/SOCIETY/lev_shubnikov_vozvraschenie.html, свободный (дата обращения: 16.04.2016)

3. Ключко, А. Он был достоин Нобелевской премии // Слобода. – 2004. – 15 окт. – С. 11

4. Таньшина, А. В. Лев Васильович Шубников // Засновники Харківських наукових шкіл у фізиці / А. В. Таньшина. – Київ: Академперіодика. 2005. – С. 359–410.

5. Павленко, Ю. В. «Дело» УФТИ : 1935–1938 / Ю. В. Павленко, Ю. Н. Ранюк, Ю. А. Храмов. – Киев: Феникс УАННП, 1998. – 324 с.

6. Ранюк, Ю. Лабораторія №1. Ядерна фізика в Україні: з нагоди 70-ої річниці розщеплення атомного ядра. – Харків: Акта, 2001. – 589 с.