Шубніков Л. В.

    Дошка на честь Л. В. Шубнікова встановлена 11 жовтня 2004 року за адресою вулиця Чайковського (зараз Михайля Семенка), 14.

 

    «В цьому будинку мешкав видатний вчений-фізик, організатор першої вітчизняної кріогенної лабораторії Лев Васильович Шубніков (1901–1937 рр.)».

Ключко, А. Фотофакты // Слобода. — 2004. — 12 окт. — С. 2.

Про відкриття меморіальної дошки на будівлі, де мешкав вчений-фізик Л. В. Шубніков.

З історії наукового життя Харкова

Л. В. Шубніков

Видатний фізик-експериментатор, доктор фізико-математичних наук. Народився в 1901 році в Петербурзі. У 1918 році вступив на математичне відділення фізико-математичного факультету Петроградського університету і в тому ж році розпочав трудову діяльність лаборантом у Державному оптичному інституті. У 1926 році закінчив Ленінградський політехнічний інститут. З 1926 до 1930 рр. працював у Лейденській лабораторії низьких температур в Голландії. З 1931 до 1937 рр. — керівник кріогенної лабораторії Українського фізико-технічного інституту в Харкові, а також в 1934–1937 рр. — професор Харківського університету, завідуючий кафедрою фізики твердого тіла фізико-математичного факультету. У 1937 році Шубнікова було заарештовано і засуджено до розстрілу. Був посмертно реабілітований. [1, с. 567].

***

«За словами фахівців у галузі кріогенної фізики, Шубнікову та його співробітникам належать кілька результатів, які могли б претендувати на Нобелівську премію. Це відкриття ефекту Шубнікова-де Хааза, ідеального діамагнетизму надпровідників першого роду (ефект Мейснера), антиферомагнетизму та надпровідності другого роду. Його піонерські наукові роботи заклали фундамент і на довгі роки визначили шляхи розвитку найважливіших напрямів сучасної фізики твердого тіла, фізики та техніки низьких температур.

<…> — Поруч з одним із вентилів у кріогенній лабораторії було зроблено нішу, — згадує Ольга Трапезнікова. — Я з глини виліпила фігурку — її назвали свята Кріогена, покровителька дьюарів. Святу поставили в нішу, а до вентиля підвісили невеличку вазочку. Перед вимірюванням туди слід було опустити гроші, інакше експеримент не вдасться. Як тільки вазочка вщерть наповнювалася, гроші вилучалися, на них купувалися тістечка і влаштовувалося чаювання» [2].

***

«Лев Васильович та Ольга Трапезнікова разом із Ландау стали ключовими фігурами в житті інституту [УФТІ]. Вони мешкали у знаменитому будинку фізиків на вулиці Чайковського, куди заглядали світові знаменитості. Ландау і Шубнікова пов’язували дуже близькі дружні стосунки. Їх жартома називали "Левом тонким" і "Левом товстим" (товстим був сам Лев Васильович). Дау зізнавався, що його в УФТІ привабив той факт, що тут працював Шубніков. А крім того, відомий своєю непрактичністю, майбутній нобелівський лауреат, за його власними словами, "жив на повному пансіоні в Олечки Шубнікової", тут його годували… Ландау та його дружина Кора разом з Ольгою та Львом Шубніковими їздили у відпустку» [8, с. 475–476].

Джерела

1. Вайсберг О. Холодна гора. — Харків: Права людини, 2010. — 587 с.

2. Гаташ В. Лев Шубников. Возвращение [Електронний ресурс] // Зеркало недели. Украина. — 2004. — 29 окт. — Текст. та граф. дані. — URL: http://gazeta.zn.ua/SOCIETY/lev_shubnikov_vozvraschenie.html, вільний (дата звернення: 14.01.2026)

3. Ключко А. Он был достоин Нобелевской премии // Слобода. — 2004. — 15 окт. — С. 11

4. Таньшина А. В. Лев Васильович Шубников // Засновники Харківських наукових шкіл у фізиці / А. В. Таньшина. — Київ. 2005. — С. 359–410.

5. Павленко Ю. В. «Дело» УФТИ : 1935–1938 / Ю. В. Павленко, Ю. Н. Ранюк, Ю. А. Храмов. — Киев: Феникс УАННП, 1998. — 324 с.

6. Ранюк Ю. Лабораторія №1. Ядерна фізика в Україні: з нагоди 70-ої річниці розщеплення атомного ядра. — Харків: Акта, 2001. — 589 с.