Іліаді К. О.

Дошку на честь К. О. Іліаді відкрито 23 вересня 2003 року за адресою Сумська вулиця, 52 на фасаді Харківського міського дитячого протитуберкульозного диспансеру. У 2009 році дошка зникла.

«Тут у 1936 – 1967 рр. працювала лікар-гуманіст Ксенія Іліаді, яка під час фашистської окупації, ризикуючи своїм життям, врятувала від загибелі та неволі багатьох харків’ян».

1. В память о враче-гуманисте // Харьковские известия. – 2012. –16 окт. – С. 4.

На будівлі дитячого відділення Харківського обласного клінічного протитуберкульозного диспансеру (вул. Потебні, 16) відкрито меморіальну дошку лікарю-фтизіатру К. О. Іліаді. Першу дошку К. Іліаді було відкрито 23 вересня 2003 р. на фасаді міського дитячого протитуберкульозного диспансеру (вул. Сумська, 52). Її створення профінансував грецький підприємець Н. Богоніколос. У 2004 р. диспансер був переведений до іншого приміщення, а восени 2009 р. дошка зникла.

2. Мелихов, В. По законам мужества и человечности // Харків’яни. – 2003. – №41. – С. 8 : фот.

Меморіальну дошку лікарю К. О. Іліаді відкрито на будівлі колишнього 2-го тубдиспансеру на вул. Сумській, де вона працювала. Дошку встановлено за ініціативою Харківського міського товариства греків «Геліос».

З історії Харкова часів німецько-фашистської окупації:

лікар-гуманіст К. О. Іліаді

     Іліаді Ксенія Олександрівна (20.01.1895 – ?) – лікар-фтизіатр. Народилася у с. Бардари Кишинівського повіту Бесарабської губернії. З 1917 р. жила у Харкові. Під час громадянської війни працювала сестрою-волонтеркою у військово-польових інфекційних червоноармійських госпіталях (1919 – 1921). Закінчила Харківський медичний інститут (1928). Працювала у 2-му харківському туберкульозному диспансері (1928 – 1967). Під час фашистської окупації видавала харків’янам фальшиві довідки про хворобу на відкриту форму туберкульозу, щоб врятувати людей від примусового вивезення до Німеччини. Нагороджена медаллю «За відвагу» (1967) [1; 2].

***

      «Щоб уникнути депортації до Німеччини, залишитися з рідними, населення окупованого міста [Харкова] вдавалося до різних хитрощів. Одним з таких хитрих прийомів був візит до лікаря з проханням видати фіктивну довідку про непридатність до роботи або наявність небезпечної хвороби. Громадянам, які зверталися до туберкульозного диспансеру в пошуках порятунку, Ксенія Іліаді видавала фіктивні довідки (діагноз "відкрита форма туберкульозу"), складені російською та німецькими мовами. Щоб окупаційна влада не запідозрила обману, лікарю доводилося робити молоді, яка зверталася до неї за допомогою, штучний пневмоторакс (піддування легенів). Побачивши довідку з діагнозам "відкрита форма туберкульозу", окупанти миттєво звільняли здорового хлопця або дівчину від примусового вивезення до Німеччини та гнали їх із приміщення  біржі праці, боячись заразитися. <…> Так, ризикуючи власним життям, Ксенія Олександрівна врятувала життя багатьом десяткам харків’ян» [1].

Джерела

1. Гречаний, О. Туберкульоз рятував життя. Історія Ксенії Іліаді // Слобідський край. – 2012. – 23 серп. – С. 4 : фот.

2. Скоробогатов, А. В. Харьковская семья Ксении Александровны Илиади / А. В. Скоробогатов, О. М. Рудик, Ж. Н. Перцева // Греки Харьковщины : сб. ист.-биогр. ст. – Харьков, 2003. – С. 203–206.