Перша всеукраїнська краєзнавча конференція

Дошку з нагоди Першої Всеукраїнської краєзнавчої конференції встановлено у 1995 році за адресою Сумська вулиця, 37 на будівлі Обласного палацу дитячої та юнацької творчості. Дошку пошкоджено.

 

«У цьому будинку 28 – 31 травня 1925 року відбулася 1 Всеукраїнська краєзнавча конференція, на якій був утворений Комітет краєзнавства».

З історії краєзнавчого руху в Україні: Перша всеукраїнська краєзнавча конференція (Харків, травень 1925 р.)

     «Перша всеукраїнська краєзнавча конференція відбулася 28 – 31 травня 1925 р. в Харкові – тогочасній столиці України. Вона проходила у приміщеннях Ветеринарного інституту по вул. Сумській (нині тут розташований обласний Палац дитячої та юнацької творчості; на його боковій стіні в 1995 р. було відкрито меморіальну дошку на честь проведення конференції).

     У роботі конференції брали участь 75 делегатів з різних регіонів України, серед яких були такі відомі вчені як Д. І. Багалій, Д. І. Яворницький, М. В. Шарлемань, О. А. Яната, В. О. Геринович.

     Основні завдання, що стояли перед учасниками конференції:

           об’єднати краєзнавців України в науково-громадську організацію;

                  спрямувати краєзнавчий рух на вирішення поставлених завдань;

                  матеріально підтримати краєзнавчу роботу.

   Конференція констатувала стихійність роботи краєзнавчих організацій, відсутність у ній плану, відірваність від діяльності державних і господарчих установ. У ході її роботи було утворено Український комітет краєзнавства, і таким чином краєзнавчий рух отримав організаційне оформлення. Члени конференції ухвалили низку резолюцій, визначили сутність краєзнавства, принципи і методи краєзнавчої роботи» [2].

***

     «На первом заседании конференции выступил секретарь ВУЦИК'а т. Буценко с докладом о народном хозяйстве и краеведении. – Роль краеведения, – сказал т. Буценко, – огромна. Социалистическое хозяйство может значительно шире развиваться, если мы будем иметь полные и точные знания о всех природных богатствах и производительных силах страны. В основу работы; по краеведению необходимо положить обследование природы, изучение производительных сил края и его отдельных районов и изучение состояния промышленности и путей к ее развитию. В работу по краеведению должны быть втянуты широкие массы трудящихся, а также сельская и городская интеллигенция – учителя, агрономы, врачи, статистики и служащие фабрик и заводов. Необходимо привлечь к работе и общественные организации на местах – комнезамы, Комитеты взаимопомощи, кооперацию, комсомол, Червоный Хрест, профессиональные организации и т. д.» [1].

Джерела

1. Конференция по краеведению // Коммунист. – 1925. – 30 мая.

2. Яскрава сторінка краєзнавчого руху [Електронний ресурс] : краєзнав. веб-проект / Харків. держ. наук. б-ка ім. В. Г. Короленка; уклад. О. М. Дмитрієва ; підгот. Ю. В. Головіна. – Електрон. текст. дані. – Харків, 2010. – Режим доступу: http://korolenko.kharkov.com/kray/UKK/conference1.html, вільний (дата звернення 27.108.2014). – Назва з екрана.

  Зміст проекту: Перша всеукраїнська краєзнавча конференція; Український комітет краєзнавства; Учасники подій; Методична бібліотечка краєзнавства; Матеріали до бібліографії.