Тарасенко Г. О.

             Дошку на честь Г. О. Тарасенка встановлено 24 червня 2024 року на фасаді комунального закладу «Харківський ліцей № 5 Харківської міської ради» за адресою вулиця Свободи 19/21.

«У цьому закладі в період 2003‒2014 рр. навчався Тарасенко Георгій Олександрович (06.12.1996‒25.03.2022). Позивний ― Жора. Герой, який загинув за свободу та незалежність України. Добровольчий підрозділ «Фрайкор». Герої не вмирають!».

Садова М. У Харківському ліцеї № 5 відкрили меморіальну дошку загиблому захиснику [Електронний ресурс] / Маргарита Садова // ІнфоСіті. ― Текст. та граф. дані. ― 2024. ― 24 черв. ― URL: https://infocity.kharkiv.ua/obshchestvo/470202/, вільний (дата звернення: 08.07.2025). ― Назва з екрана.

Про встановлення меморіальної дошки на честь Г. О. Тарасенка.

Харків’яни ― герої російсько-української війни

Г. О. Тарасенко

Тарасенко Георгій Олександрович (06.12.1996‒25.03.2022) ― громадський діяч, добробатівець. Навчаючись у школі, особливо захоплювався вивченням історії, брав участь в обласних олімпіадах. Водночас протягом 8-ми років відвідував секцію з плавання у Спортивній дитячо-юнацькій школі олімпійського резерву «Спартак», посідав призові місця на обласних змаганнях.

Закінчив Харківський національний аграрний університет імені В. Докучаєва (зараз Державний біотехнологічний університет ― Уклад.) у с-щі Докучаєвське Харківського району (2019, спеціальність ― «Агрономія»). Тоді ж одержав військове звання молодшого лейтенанта запасу, оскільки студіював воєнну справу на військовій кафедрі. Ще з юнацьких років активно долучався до патріотичних рухів України та Харкова. 2014 у 17-річному віці, потай від батьків, користуючись особистими зв’язками, потрапив на фронт у Донецькій області, де отримав перший військовий досвід. Був членом «Національного корпусу».

21 травня 2017 Георгій Тарасенко створив і очолив Добровольчий підрозділ «Фрайкор» та однойменну громадську військово-патріотичну організацію.

Під командуванням Георгія Тарасенка фрайкорівські бійці здійснили 7 бойових ротацій у Донецькій обл. загальним терміном 22 місяці, підсилюючи підрозділи Збройних Сил (ЗС) України у Маріупольському напрямку, а також у прилеглих селищах поблизу Донецького аеропорту. З початку повномасштабного вторгнення військ РФ в Україну 24 лютого 2022 «Фрайкор» було залучено до захисту Харкова. Загинув у бою, коли добровольцям пліч-о-пліч із підрозділами 92-ї механізованої бригади Збройних Сил України, тероборони, поліції вдалося визволити від окупантів села Мала Рогань та Вільхівка Харківського р-ну, що знаходяться неподалік південно-східних околиць Харкова. Похований, за заповітом, в урочищі Холодний Яр, на плато біля Мотронинського монастиря, де раніше був старовинний козацький цвинтар.

13 червня 2023 року в Харкові вулицю Плеханівську перейменували на вулицю Георгія Тарасенка. Харківський блекметал-гурт Khors присвятив Тарасенкові пісню та лірик-відео «Непохитності суть (Навічно 25)» / «Perseverance Is the Essence (Forever 25)» [6, 2, 5].

***

Разом із однодумцями фрайкорівці брали активну участь у громадсько-політичному житті міста, підтримували та організовували різні ініціативи та акції, спрямовані на розвиток саме українського Харкова, реагували й запобігали провокативним акціям представників «п’ятої колони», протестувати проти встановлення в Харкові пам’ятників радянським ідолам, активно займалися спортом і пропагували здоровий спосіб життя. За ініціативи «Фрайкору» в Харкові 14 жовтня з 2018 року щорічно проводився марш до Дня захисників України, а з 2019 ― марш ветеранів війни до Дня незалежності.

Вони завзято боролися з розповсюдженням наркотичної отрути, наприклад, проводили акції із зафарбування «реклами» наркоділків на стінах і парканах. Проте, напевно, головне ― «Фрайкор» безперервно готувався до того, що більшість громадян України вважали неможливим: до агресії з боку путінської росії. Тому добровольці регулярно за рахунок особистих часу й коштів проводили навчальні вишколи та тренування, методично закупляли легальну зброю, спорядження, обмундирування…

24 лютого 2022 року «Фрайкор» першим серед добровольчих підрозділів міста став на захист Харкова й пішов на допомогу Збройним Силам України. Спільно з іншими підрозділами вони спинили прорив російських військ до міста. Георгій особисто очолював групу бійців «Фрайкору», яка у складі зведеної групи спільно з бійцями Національної гвардії, КОРД (Корпус оперативно-раптової дії) Національної поліції, ЗС України та територіальної оборони виконувала бойове завдання з недопущення захоплення групою ворожих диверсантів приміщення школи № 134 у Харкові. 12 березня під його керівництвом та за безпосередньої участі було виявлено та знешкоджено групу осіб, що планувала підриви військових та цивільних об’єктів у Харкові. Крім того, спільно з представниками територіальної оборони та підрозділів ЗС України Тарасенко та його бійці брали безпосередню участь у ліквідації колони військової техніки окупаційних військ, що намагалася здійснити прорив до Харкова з боку Лісопарку.

Посеред бойових буднів Георгій встигав публікувати у фейсбуці короткі тексти, фото- та відеоматеріали, напевно, розуміючи, що багатьом українцям нині важливо знати: оборонці Харкова тримаються й нищать ворога. Останній його пост закінчувався словами: «Ворога обов’язково буде знищено й вигнано з українських земель. Не дозволяймо їхнім сподіванням зломити нас. Віримо в українських захисників» [3].

***

«У 2015 році, коли він відправлявся на війну знову, я продовжувала вишивати йому сорочку, яку було завершено в символічне 14 жовтня цього року, і він мав намір одягти її під найближчий привід. Жаль, що вона не врятувала, хоча такі речі знаменують велику силу. Вірю, що її духовність буде супроводжувати його у потойбіччі, де ми обов’язково зустрінемося», ― написала наречена Жори Ганна [1].

***

«За особисту мужність і героїзм, виявлені під час виконання бойових завдань, самовіддане служіння Українському народу постановляю:

Присвоїти звання Герой України з удостоєнням ордена "Золота Зірка" ТАРАСЕНКУ Георгію Олександровичу голові Харківської громадської організації "Військово-патріотична організація "Фрайкор" (посмертно)» [4].

Джерела

1. Георгій Тарасенко [Електронний ресурс] // Платформа пам’яті «Меморіал». Загиблі у війні Росії проти України. ― Текст. та граф. дані. ― URL: https://www.victims.memorial/people/georgiy-tarasenko, вільний (дата звернення: 08.07.2025). ― Назва з екрана.

2. Джулай Є. Khors випустили перший сингл за чотири роки [Електронний ресурс] / Джулай Єлизавета // Neformat Ukraine. ― Текст. та граф. дані. ― 2024. ― 1 лют. ― URL: https://www.neformat.com.ua/news/25556-khors-vipustili-pershiy-singl-za-chotiri-roki.html, вільний (дата звернення: 08.07.2025). ― Назва з екрана.

3. Коваленко С. Доброволець Георгій Тарасенко: «Ворога обов’язково буде знищено й вигнано з українських земель…» [Електронний ресурс] / Сергій Коваленко // АрміяInform. ― Текст. та граф. дані. ― 2022. 8 трав. ― URL: https://armyinform.com.ua/2022/05/08/dobrovolecz-georgij-tarasenko-voroga-obovyazkovo-bude-znyshheno-j-vygnano-z-ukrayinskyh-zemel/, вільний (дата звернення: 08.07.2025). ― Назва з екрана.

4. Про присвоєння Г. Тарасенку звання Герой України [Електронний ресурс] : Указ Президента України від 17.04.2022 № 253/2022 // Президент України : офіц. інтернет-представництво. ― Текст. та граф. дані. ― URL: https://www.president.gov.ua/documents/2532022-42157, вільний (дата звернення: 08.07.2025). ― Назва з екрана.

5. Ручка К. У Харкові перейменували низку вулиць, парк та сквер / Ксенія Ручка // Слобідський край. ― 2023. ― 15 черв. ― С. 1 : фот.

6. Шушківський А. І. Тарасенко Георгій Олександрович [Електронний ресурс] / А. І. Шушківський // Енциклопедія Сучасної України. ― Київ, 2022, оновл. 2024. ― Текст. та граф. дані. ― URL: https://esu.com.ua/article-77624, вільний (дата звернення: 08.07.2025). ― Назва з екрана.

Комментариев нет:

Отправить комментарий