Арциленко Д. Ю.

Меморіальну дошку на честь Д. Ю. Арциленка встановлено 29 вересня 2020 року на фасаді комунального закладу «Харківський ліцей № 70 Харківської міської ради» за адресою проспект Олександрівський, 150.

«У цьому закладі навчався Арциленко Дмитро Юрійович 11.03.1988‒12.08.2014. Майор авіації Збройних сил України, командир екіпажу вертольоту МІ-8МТ. Загинув, захищаючи суверенітет, незалежність та територіальну цілісність України. Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно) Громадська організація «Ветерани АТО Індустріального району м. Харкова».

В усіх інших джерелах вказано, що нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня.

У харківській школі відкрили меморіальну дошку загиблому на Донбасі випускнику ХНУПС [Електронний ресурс] // Харків Times ― Текст. та граф. дані. ― 2020 ― 30 верес. ― URL: https://times.kharkiv.ua/2020/09/30/u-harkivskij-shkoli-vidkrili-memorialnu-doshku-zagiblomu-na-donbasi-vipuskniku-hnups/, вільний (дата звернення: 24.02.2024). ― Назва з екрана.

Про встановлення меморіальної дошки на честь Д. Ю. Арциленка.

Харків’яни ― герої російсько-української війни

Д. Ю. Арциленко

Арциленко Дмитро Юрійович (11.03.1988‒12.08.2014), майор Збройних Сил України, народився в Харкові у сім’ї військовослужбовця. У 2004 році закінчив школу і вступив до Харківського університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба, який закінчив із відзнакою, опанувавши професію льотчика-штурмана. Після завершення навчання був направлений до 11-го окремого полку армійської авіації (м. Херсон), у складі якого брав участь у миротворчих місіях на Африканському континенті та бойових діях у зоні АТО.

7 серпня 2014 року в районі висоти Савур-Могила, що в Донецькій області, бойовики обстріляли санітарний гелікоптер Мі-8. У кабіні також був Володимир Шлюхарчук. Арциленко намагався не дати ворогові можливості точно прицілитися. Завдяки початому маневру Шлюхарчук отримав кілька додаткових секунд для набору швидкості, коли по вертольоту вдарили великокаліберні кулемети. Терористи стріляли з двох точок ― потім на землі у вертольоті нарахували 74 пробоїни. Одна куля пройшла біля обличчя Володимира і поцілила в голову Дмитру, який відразу втратив свідомість і від отриманих поранень помер у лікарні. Похований на Харківському міському кладовищі № 4.

31 жовтня 2014 року за особисту мужність і героїзм, виявлені при захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі Дмитро Арциленко був нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно) [1, 4].

***

«Любов до льотної техніки дісталася йому у спадок від батька. Діма з дитинства малював гелікоптери, а коли виріс, сів за штурвал. М’який і добрий у спілкуванні, він був твердим і рішучим при виконанні професійних обов’язків. Ніколи і нікому не відмовляв у допомозі, друзі тягнулися до нього. Оберігаючи спокій рідних, приховав свою участь в АТО, тому звістка про його поранення ― гелікоптер Дмитра потрапив у засідку ― стала для них потрясінням» [2].

***

«У класі він був наймолодшим, але це не позначилося на його успішності. Усі десять років Дмитро добре вчився, відповідально ставився до виконання домашніх завдань. Однокласники ще пам’ятають, як на уроці літератури він читав свій твір «Якби я був президентом», де не просто був гарний текст, а впевнено висловлена громадянська позиція. І хоча зміст твору не міг вплинути на життя країни, проте відчувалося, що його написала людина, яка по-справжньому палко любить Вітчизну: «Моя країна ― найкраща у світі. Я буду дбати про людей, їх зростаючий добробут, розвиток країни та мирне небо над Україною».

Дмитро старанно готував уроки з усіх предметів, знав, що знання за плечима не носити, а в житті потрібно бути готовим до всього. Він крок за кроком наближався до здійснення дитячої мрії ― стати льотчиком» [3].

Висловлюємо щиру подяку заступниці директора з навчально-виховної роботи Ірині Іванівні Козеці за надані матеріали.

Джерела

             1. Арциленко Дмитро Юрійович [Електронний ресурс] // Вікіпедія : вільна енциклопедія. ― Текст. та граф. дані. ― URL: https://bitly.ws/3e3Ii, вільний (дата звернення: 24.02.2024). ― Назва з екрана.

2. Допомога родині Дмитра Арциленка, загиблого в АТО, дружині Валентині і доньці [Електронний ресурс] // Люди допомагають людям. ― Текст. та граф. дані. ― URL: https://web.archive.org/web/20200213200229/https://lpl.com.ua/ua/needersato/profile/136, вільний (дата звернення: 24.02.2024). ― Назва з екрана.

3. [Інформація про Арциленка Дмитра Юрійовича] / Комун. закл. «Харківський ліцей № 70 Харківської міськради». ― 1 арк. ― Рукопис.

4. Меморіальна дошка, присвячена пам’яті Дмитра Арциленка [Електронний ресурс] // Нові пам’ятники історії та культури Харківської області / Харків. обл. універс. наук. б-ка ; матеріал підгот. Н. Ю. Казанцева. ― Текст. та граф. дані. ― Харків, 2020. ― Вип. 5 : Пам’ятники та меморіальні дошки, встановлені у Харкові та населених пунктах Харківської області на честь героїв АТО у 2020 році. ― URL: https://library.kharkov.ua/libdruk/LibKh-00000000323.pdf, вільний (дата звернення: 24.02.2024). ― Назва з екрана.

5. Про відзначення державними нагородами України [Електронний ресурс] : указ Президента України від 31 жовтня 2014 року №838/2014 // Президент України : офіц. інтернет-представництво. ― Текст. та граф. дані. ― URL: https://www.president.gov.ua/documents/8382014-17955, вільний (дата звернення: 13.03.2024). ― Назва з екрана.

6. У школі № 70 встановили меморіальну дошку герою АТО [Електронний ресурс] // Харків : офіц. сайт Харків. міськради, міського голови, виконкому. ― Текст. та граф. дані. ― 2020 ― 30 верес. ― URL: https://www.city.kharkiv.ua/uk/news/u-shkoli-70-vstanovili-memorialnu-doshku-geroyu-ato-45660.html, вільний (дата звернення: 24.02.2024). ― Назва з екрана.

7. Чтобы увековечить память героев // Харьковские известия. ― 2016. ― 5 июля. ― С. 3.