«В этом доме
жил Герой Советского Союза Домбровский Иван Александрович».
Меморіальна дошка Герою Радянського Союзу Домбровському Івану Олександровичу [Електронний ресурс] // Нові пам’ятники історії та культури харківської області : (огляд. довідка за матеріалами період. вид. та інтернет ресурсів) / Харків. обл. універс. наук. б-ка ; матеріал підгот. Казанцева Н. Ю. – Текст. та граф. дані. – Харків, 2015. – Вип. 18. – URL: http://library.kharkov.ua/libdruk/LibKh-00000000158.pdf, вільний (дата звернення : 16.12.2019). – Назва з екрана.
Про встановлення меморіальної дошки на будинку, де жив І. О. Домбровський.
Харків’яни – Герої Радянського Союзу: І. О. Домбровський
Домбровський Іван Олександрович (27.07.1917 – 07.02.1974) – помічник командира з повітряно-стрілецької служби 167-го гвардійського штурмового авіаційного полку (10-а гвардійська штурмова авіаційна дивізія, 17-а повітряна армія, 3-й Український фронт), гвардії капітан. Учасник Другої Світової війни з червня 1941 року. До квітня 1945 року гвардії капітан Домбровський здійснив 148 бойових вильотів на розвідку і штурмовку оборонних рубежів, скупчень живої сили і техніки противника. Указом Президії Верховної Ради СРСР від 18 серпня 1945 року за зразкове виконання бойових завдань і проявлені при цьому мужність і героїзм, гвардії капітану Домбровському Івану Олександровичу присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі ″Золота Зірка″ (№ 8724) [2, 6].
***
«До лінії фронту щось з двадцять кілометрів. Домбровський почав відтягувати фашистських винищувачів до передових позицій.
– Чую, – пригадує Домбровський, – зліва кулеметна черга. Дивлюсь: на крилі густа сітка дірочок. Один фашист хитає крилом – іди, мовляв, за нами. Я теж хитаю, мов, згоден, та все тягну ближче до передової. Зрозуміли вороги мою тактику. Бачу, один з них заходить для атаки. Тоді я миттю випустив щитки, збавив оберти двигуна, пригальмував. Фашист цього не передбачив і проскочив мимо. Я дав чергу, і літак з чорною свастикою, охоплений полум’ям, почав падати… Гітлерівці розлютувалися. Двоє з них атакували мене і вивели з ладу кермо повороту та дошку приладів. Запалав маслорадіатор. В очах потемніло, з останніх сил тягнусь до своїх… Що зі мною було далі, не знаю. Опритомнів у госпіталі і відразу ж до лікаря:
– Літати буду?
– Постараємося» [4, с. 144].
***
«В одном из номеров фронтовой газеты сообщалось об интересном эпизоде, в котором принял участие летчик Домбровский. Он и его боевые товарищи Заболотный и Солдатенко получили приказ атаковать вражеский аэродром. Штурмовики углубились в тыл противника на бреющем. Вот и цель. Едва лётчики приготовились к атаке аэродрома, как они увидели автоколонну.
Штурмовики вышли на новую цель. На дороге запылали автомашины с боеприпасами. Вскоре тройка Ил-2 атаковала аэродром. Немецкая зенитная артиллерия открыла ураганный заградительный огонь. Но штурмовики, прорвавшись сквозь стену огня, наносили по врагу удар за ударом и уничтожили несколько самолётов. Боевое задание было успешно выполнено.
Когда лётчики вернулись на свою базу, техники обнаружили, что все 3 машины имели серьёзные повреждения. В самолёте Ивана Домбровского была пробита кабина, вышло из строя управление.
Текс этой заметки – ″Смелый налет на вражеский аэродром″ – сообщал следущее:
″Рано утром летчики тт. Заболотский, Домбровский и Солдатенков вылетели в район Н. на штурмовку вражеского аэродрома. При подходе к цели они обнаружили колонну автомашин с горючим. На бреющем полете отважные соколы уничтожили несколько десятков автомашин и бензовозов. Потом нанесли удар по аэродрому. Из 16 ″Хейнкелей-111″, находившихся на летном поле, 10 уничтожили.
Во время второй атаки самолёт Домбровского был подбит. Сам лётчик получил ранение в голову и руку, но, несмотря на это, продолжал вести бой. При повторном заходе для удара группа была атакована 10 истребителями противника. Советские летчики смело вступили в неравную схватку с врагом. В бою был сильно поврежден самолет ведущего. Летчик Домбровский отважно защищал командира и спас его от гибели.
Все 3 самолета, выполнив задание, благополучно возвратились на свой аэродром. Домбровский, посадив машину, тотчас же потерял сознание. В его самолете техники обнаружили около двух десятков пробоин....″» [3].
***
«Закінчивши ФЗУ, Іван прийшов на новосибірський завод ″Сибметаллстрой″ (нині науково-виробниче об’єднання ″Сибсельмаш″). Згодом він переїхав до Харкова і влаштувався на велозавод. Працював і навчався в аероклубі. Закінчив його і почав працювати льотчиком-інструктором. Небо міцно тримало в своїх обіймах юнака, а тому він продовжив навчання в Херсонській авіашколі.
<…> Після війни І. О. Домбровський, здобувши спеціальність, навчав молодих льотчиків мистецтву авіаційної справи. Невдовзі за станом здоров’я змушений був подати рапорт про звільнення в запас. Переїхав до Харкова і тут до кінця свого життя працював начальником учбового пункту допризовників, прищеплюючи молодому поколінню любов до славних традицій…» [1].
Джерела
1. Белько, І. У небі – Іван Домбровський // Вечірній Харків. – 1985. – 23 серп. С. 3.
2. Домбровский Иван Александрович // Герои Советского Союза : крат. биогр. слов. – Москва : Воениздат, 1987. – Т. 1: Абаев – Любичев. – С. 440.
3. Домбровский Иван Александрович [Электронный ресурс] // Красные Соколы. Советские летчики 1936–1953. – Текст. и граф. дан. – URL : http://airaces.narod.ru/all15/dombrovs.htm, свободный (дата обращения : 16.12.2019). – Название с экрана.
4. Домбровський Іван Олександрович // Подвиги в ім’я Вітчизни. – [Харків], 1971. – С. 143–145.
5. Марков, К. ″Піхотинець″ повітря // Ленінська зміна. – 1964. – 16 жовт. – С. 3.
6. Меморіальна дошка Герою Радянського Союзу Домбровському Івану Олександровичу [Електронний ресурс] // Нові пам’ятники історії та культури харківської області : (огляд. довідка за матеріалами період. вид. та інтернет ресурсів) / Харків. обл. універс. наук. б-ка ; матеріал підгот. Казанцева Н. Ю. – Текст. та граф. дані. – Харків, 2015. – Вип. 18. – URL : http://library.kharkov.ua/libdruk/LibKh-00000000158.pdf, вільний (дата звернення : 16.12.2019). – Назва з екрана.
Комментариев нет:
Отправить комментарий