Криуленко О. Ю.

Дошку на честь О. Ю. Криуленка встановлено 17 травня 2016 року за адресою вулиця Клочківська, 197 Б.

 

«В этом доме проживал воин-интернационалист Криуленко Александр Юрьевич участник боевых действий в Афганистане. Кавалер ордена ″Красная Звезда″ (посмертно). От воинов-интернационалистов Шевченковского района».

Быков, М. Памятная доска Криуленко [Электронный ресурс] // Общественная Организация "Харьковский Городской Союз Ветеранов Афганистана (воинов – интернационалистов)". – Текст. и граф. дан. – 2016. – 24 мая. – URL: http://afganec.kharkov.ua/index.php/2011-03-31-11-51-41/1034-2011-08-02-18-01-25, свободный (дата обращения: 23.09.2019). – Название с экрана.

Харків’яни – учасники бойових дій в Афганістані:

О. Ю. Криуленко.

Криуленко Олександр Юрійович (18.10.1968 – 05.08.1987), харків’янин. Навчався в середній школі № 106, потім вступив до Харківської радіотехнічної школи ДТСААФ. Працював електромонтажником на Харківському заводі електроапаратури.

У жовтні 1986 року був призваний до армії. Його армійський шлях почався в навчальному полку в м. Фергані. У навчальному підрозділі він опанував фах радіотелеграфіста. Отримав призначення в м. Кандагар в/ч п/п 71176. Екіпаж радіостанції, до якої входив рядовий О. Ю. Криуленко, забезпечував зв'язок з Кабулом. Бойовий пост радіотелеграфістів – це постійне недосипання, недоїдання, виснажливі чергування. Можливо саме це стало причиною інфекційного захворювання – гепатиту в важкій формі. Олександр Криуленко похований в Харкові. Його нагороди та бойовий шлях представлено на стендах в музеях воїнів-інтернаціоналістів в школі № 149 і Палаці дитячої та юнацької творчості.

Указом Президента СРСР від 19 грудня 1991 гвардії рядовий Олександр Юрійович Криуленко нагороджений орденом Червоної Зірки – посмертно [3].

***

«Попав Олександр у сумнозвісний Кандагар, оспіваний у солдатському фольклорі. Тож недарма такі сумні мелодії використовували солдати в своїх піснях про Кандагар.

Олександр Криуленко з перших днів загорівся службою, пишаючись гвардійським званням. Екіпаж радіостанції, до якого входив рядовий Криуленко, тримав зв'язок з Кабулом. А рота виходила на бойові операції, зв’язківці супроводжували колони через ″зелену″ зону…

Олександр просився у командирів на бойові виходи, а у відповідь чув: ″Твоє завдання – теж бойове, зв'язок з Кабулом – справа важлива!″ Так воно й було: зв'язок, зв'язок! Тут не до сну, не завжди ″пайком″ солдатським перекусиш – радіотелеграфіст Криуленко на бойовому посту!» [4].

***

«В открытии мемориальной доски приняли участие мама погибшего героя – Светлана Семёновна, воины-интернационалисты и участники АТО, одноклассники Александра Криуленко, жители района, учащиеся школ.

На митинге С. С. Криуленко поблагодарила ″афганцев″, которые взяли все расходы по изготовлению и установки мемориальной доски на себя, за сохранение памяти о сыне и других погибших воинах в Афганистане. Председатель Харьковского городского Союза ветеранов Афганистана В. Н. Коваленко заверил присутствующих, что организация постоянно уделяет внимание семьям погибших воинов, увековечению их памяти, военно-патриотическому воспитанию молодежи. Председатель Шевченковского районного отделения ХГСВА М. Л. Быков поблагодарил администрацию района за ремонт фасада дома и озеленение прилегающей территории. А педагогов и учеников средней школы № 106 имени В. А. Киселя, за помощь в организации открытия памятной доски. С тёплыми словами приветствия выступили заместитель председателя ХГСВА по работе с инвалидами Г. И. Ломакин, ветеран команды специального назначения ″Каскад-Карпаты″, участник боевых действий в Афганистане М. В. Исаев, военный комиссар района, участник боевых действий в зоне АТО подполковник В. А. Арап.

Право открытия памятной доски предоставили мамам погибших героев – Светлане Семёновне Криуленко и Валентине Михайловне Кисель, председателю ХГСВА В. Н. Коваленко, заместителю председателя ХГСВА по работе с членами семей погибших и умерших Татьяне Павловне Новохацкой.

Присутствующие минутой молчания почтили светлую память погибших воинов, к мемориальной доске возложили цветы» [1].

Джерела:

1. Быков, М. В честь воина-интернационалиста Александра Криуленко [Электронный ресурс] // Українська Спілка ветеранів Афганістану (воїнів – інтернаціоналістів). – Текст. и граф. дан. – URL: http://www.usva.org.ua/mambo3/index.php?option=com_content&task=view&id=6256&Itemid=55, свободный (дата обращения: 23.09.2019). – Название с экрана.

2. Быков, М. Памятная доска Криуленко [Электронный ресурс] // Общественная Организация «Харьковский Городской Союз Ветеранов Афганистана (воинов – интернационалистов)». – Текст. и граф. дан. – 2016. – 24 мая. – URL: http://afganec.kharkov.ua/index.php/2011-03-31-11-51-41/1034-2011-08-02-18-01-25, свободный (дата обращения: 23.09.2019). – Название с экрана.

3. Дранник, О. Криуленко Александр Юрьевич [Электронный ресурс] // Общественная Организация «Харьковский Городской Союз Ветеранов Афганистана (воинов – интернационалистов)». – Текст. и граф. дан. – 2011. – 2 авг. – URL: http://afganec.kharkov.ua/index.php/2011-03-31-11-51-41/1034-2011-08-02-18-01-25, свободный (дата обращения: 23.09.2019). – Название с экрана.

4. Шкварко, І. П. Гвардії рядовий Криуленко Олександр Юрійович // Біль пам’яті : кн. пам’яті про воїнів Харківщини, загиблих в Афганістані / І. П. Шкварко. – Харків, 1995. – С. 204–205.