«Улица
названа именем Власенко Георгия Ефимовича, работавшего председателем
горисполкома в 1960–1969 гг.».
Історія громадського
життя Харкова: Г. Ю. Власенко
«Георгій Юхимович Власенко
(18.08.1914 – 19.02.1969) – український радянський діяч, голова виконавчого
комітету Харківської міської ради. Депутат Верховної Ради УРСР 6, 7 скликань.
Член Президії Верховної Ради УРСР 7 скликання.
Трудову діяльність розпочав у 1929 році учнем токаря
на Харківському заводі "Світло шахтаря". До 1937 року – токар,
майстер цеху, технолог Харківського заводу "Світло шахтаря".
У 1932 році без відриву від виробництва закінчив
робітничий факультет та вступив до Харківського механіко-машинобудівного
інституту, який закінчив у 1937 році.
У 1937–1941 роках – керівник технічного бюро цеху,
начальник механічного цеху, головний механік Харківського заводу "Світло
шахтаря".
З 1941 року – в Червоній армії на керівній
політичній роботі. Учасник німецько-радянської війни з 1942 року. У 1945 році –
учасник радянсько-японської війни. Служив військовим комісаром роти 123-ї
танкової бригади Сталінградського фронту, агітатором 20-го гвардійського
танкового полку. Закінчив вищі загальноармійські військово-політичні курси Головного
управління пропаганди Радянської армії.
Після демобілізації, з 1948 по 1952 рік – старший
інженер відділу головного технолога, начальник лампового цеху Харківського
заводу "Світло шахтаря". У 1952–1953 роках – секретар партійного бюро
КП(б)У заводу "Світло шахтаря".
У 1953–1955 роках – голова виконавчого комітету
Жовтневої районної ради депутатів трудящих міста Харкова. У 1955–1960 роках –
1-й секретар Жовтневого районного комітету КПУ міста Харкова.
У 1960–1961 роках – 2-й секретар Харківського міського
комітету КПУ.
У 1961 – лютому 1969 – голова виконавчого комітету
Харківської міської ради депутатів трудящих. Обирався членом Харківського
обкому і міськкому КПУ» [3].
***
«…Георгій Юхимович Власенко міг би приходити на роботу,
як належить, – о 9 годині, але це ніяк не вдається. Зимовий ранок зустрічає
його десь на вигоні, там, де силами робітників, підприємств споруджуються жилі
будинки.
–
Малувато цегли…
–
Розчин досі не
підвезли, затримують…
Добродушні сірі очі суворішають. Під їх поглядом виконроб
ніяковіє, мовчки слухає гострі, обидні, але справедливі слова т. Власенка.
–
Підтягнемось,
товаришу секретар…
Непокоять Георгія Юхимовича темпи спорудження жител
колективом заводу імені Шевченка. Повільно, з оглядкою керівники цього підприємства
приступають до діла, наче не вірять у затіяну справу… Щоб повірили, щоб
навчилися, т. Власенко забирає їх з собою, везе на Холодну Гору, де будують
собі житла робітники заводу "Світло
шахтаря".
Прибулих захопила панорама будівельного фронту, що розтягнувся
на солідну відстань. Тут на очах виростають сім будинків. В спецодязі,
фартухах, як справжні будівельники, працюють службовці відділу технічного
контролю, робітники інструментального, складального цехів.
–
До дня виборів три
будинки будуть заселені, – весело кажуть світлошахтарці» [4].
***
«4 июля 1961 г. Г. Е. Власенко был
избран председателем исполкома Харьковского городского совета депутатов
трудящихся. Возглавлял горисполком на протяжении 8 лет. Под руководством Г. Е.
Власенко начинались многие важные для развития инфраструктуры Харькова стройки.
17 декабря 1965 г. было принято совместное постановление ЦК КПСС и Совета
Министров СССР о разработке проектной документации на строительство
метрополитена в Харькове. Застраивались районы Селекционной станции, Павлового
Поля, ХТЗ, в 1966 г. началось строительство Салтовского жилого массива» [1].
Джерела
1. Власенко Георгий Ефимович // Во главе города : руководители
Харьков. гор. самоуправления / А. Н. Ярмыш и др. – Харьков. – 1998. – С. 124–126.
2. Власенко Георгий Ефимович // Красное Знамя. – 1967. – 10 марта. –
С. 2.
3. Власенко Георгій Юхимович [Електронний
ресурс] // Wikiwand: Wikipedia Modernized. – Текст. та граф. дані. – URL: https://clck.ru/GezPL, вільний (дата звернення: 26.04.2019). – Назва з екрану.
4. Летічева, І. Від робітника до секретаря
райкому партії // Соціалістична Харківщина. – 1957. – 26 лют. – С. 2.
Комментариев нет:
Отправить комментарий