Дошку на честь О. В. Золочевського
і В. М. Макарова відкрито
25 вересня 2018 року за адресою вулиця Локомотивна, 2 на фасаді гімназії № 34.
«Меморіальна дошка на честь випускників школи №34 – учасників
бойових дій в Афганістані, нагороджених орденом Червоної Зірки (посмертно). Золочевський
Олексій Володимирович, Макаров Валерій Миколайович».
Харків’яни –
воїни-інтернаціоналісти: О. В. Золочевський, В. М. Макаров
Золочевський Олексій Володимирович (26.06.1965 –
13.09.1984) – воїн-інтернаціоналіст. Народився у Харкові. Закінчив школу № 34.
Працював на заводі «Радіореле». Служив в армії
(з 1983). Учасник війни в Афганістані. Смертельно поранений у бою. Похований у
Харкові. Нагороджений орденом Червоної Зірки (1985, посмертно) [2].
Макаров Валерій Миколайович (10.07.1964 – 18.10.1984) –
воїн-інтернаціоналіст. Народився у Харкові.
Закінчив школу № 34 і СПТУ № 9. Служив в армії (з 1983). Учасник
війни в Афганістані. Загинув у бою. Похований у Харкові. Нагороджений орденом
Червоної Зірки (1985, посмертно) [3].
***
«До армії
Олексій Золочевський був призваний 30 жовтня 1983 року, пройшов прискорену
підготовку в гірському навчальному центрі. З грудня 1983-го він уже в
мотострілецькій частині під Баграмом, що на схід від Кабула. В бою рядовий
Золочевський за спини товаришів не ховався, а участь він брав у дванадцяти
бойових операціях. Того вересневого дня підрозділ просувався ущелиною Піжгор –
місцевістю дуже небезпечною. Бійці пильно вдивлялися в розщелини поміж валунами
на гірських схилах. Раптом ворожий обстріл: по колоні ударили з кулеметів та
мінометів. Бійці відкрили вогонь у відповідь. Рядовий Золочевський зайняв
вигідну позицію і прицільними пострілами змусив замовкнути дві вогневі точки
ворога, але сам отримав смертельне поранення. Могила воїна на цвинтарі в
Харкові. На ній скромний обеліск» [2].
***
«Валерій
Макаров був призваний до армії 4 квітня 1983 року. Пройшов курс
підготовки, набув навичок розвідника. Афганські пейзажі побачив у жовтні
1983-го, служити йому випало в справжньому оазисі – Нанганхарській долині.
Бойова обстановка там була гарячою, особливо перепадало розвідникам – і в
бойових операціях, і в пошукових рейдах. Валерій дуже пишався тим, що служить у
розвідці. Він набув солідного досвіду, був призначений на посаду командира
відділення. На восьми бойових операціях побував рядовий Макаров. А скільки разів
він виходив на нічні пошуки – не злічити. 18 жовтня 1984 року розвідники
вийшли на бойову операцію в район кишлака Сорхруд провінції Нанганхар: Валерій
діяв на чолі головного дозору. Побачивши групу бандитів, заліг з бойовими
товаришами на вигідному рубежі. Підпустивши ворогів ближче, подав команду
відкрити вогонь. У цій перестрілці рядовий Макаров загинув» [3].
Джерела
1. Знаковский, В. За спины товарищей не прятался //
Слобода. – 1999. – 16 февр. – С. 2.
Про
О. Золочевського.
2. Золочевський Олексій Володимирович // Біль
пам'яті : книга пам'яті про воїнів Харківщини, загиблих в
Афганістані / І. П. Шкварко. – Харків, 1995. –
С. 142–143 : фот.
3. Макаров Валерій Миколайович // Біль
пам'яті : книга пам'яті про воїнів Харківщини, загиблих в
Афганістані / І. П. Шкварко. – Харків, 1995. –
С. 246–247 : фот.
4. Торжественное открытие мемориальной доски на
фасаде харьковской гимназии № 34 [Электронный ресурс] // Общественная
организация «Харьковский городской союз ветеранов Афганистана
(воинов-интернационалистов». – URL: http://afganec.kharkov.ua/index.php/public/1763--34
Комментариев нет:
Отправить комментарий