«Меморіальну
дошку встановлено на честь Савченко Олександра Дмитровича, який героїчно
загинув, виконуючи інтернаціональний обов’язок в Республіці Афганістан.
30.08.1965–18.07.1984. Вічна пам’ять загиблим».
Харків’яни –
воїни-інтернаціоналісти: О. Д. Савченко
Савченко
Олександр Дмитрович (30.08.1965 – 18.07.1984) – воїн-інтернаціоналіст.
Народився у с. Таранівка
Зміївського району. Працював слюсарем на Харківському заводі ім. Шевченка. В
армії з вересня 1983 року, в Афганістані з березня 1984 року. Водій БТР,
гвардії рядовий. Загинув у Кандагарі, похований у м. Люботин Харківської області. Нагороджений
орденом Червоної Зірки (посмертно) [1].
***
«Військова
служба Олександра Савченка почалася 29 вересня 1983 року. У навчальному центрі він пройшов підготовку
на водія БТР. Афганську службу він почав у роті зв’язку гвардійської частини в
провінції Кандагар. Водив “Чайку” (радіостанція на БТР). Ділив сухпайок і
куриво з тезкою й земляком – молодшим сержантом Олександром Рибалком, який теж
згорів у Кандагарському пеклі. Савченко брав участь у восьми бойових операціях,
багато разів входив до складу бойової охорони, що супроводжувала автоколони. У
липні 1984 року. декілька днів взвод зв’язку супроводжував колони через “зелену” зону Кандагара. 17 липня на одному з
поворотів машина, яку вів Савченко, потрапила під обстріл ворожого гранатомету.
Бойові товариші отримали поранення. Водій не розгубився, вивів БТР у безпечну
зону, надав пораненим першу допомогу, потім повернувся до бою. У перестрілці з
ворогом Олександр був важко поранений у голову і наступного дня помер. Могила
воїна знаходиться в Люботині під Харковом. Над нею височіє простий обеліск» [1].
Джерела
1.
Савченко Олександр Дмитрович // Біль
пам'яті : книга пам'яті про воїнів Харківщини, загиблих в Афганістані / І. П. Шкварко. – Харків, 1995. – С. 370–371 : фот.
Комментариев нет:
Отправить комментарий