Борзенко С. О.

Дошку на честь С. О. Борзенка встановлено за адресою Харківська набережна, 4. Дошку демонтовано у вересні 2024 року.

 

«У цій школі навчався Герой Радянського Союзу, журналіст, письменник Сергій Олександрович Борзенко. Встановлено Харківським обласним Міжнародним комітетом ветеранів війни і благодійним фондом ″Оплот″».

Харків’яни – Герої Радянського Союзу: С. О. Борзенко

«Сергій Борзенко народився 19 липня 1909 року в Харкові, у сім’ї службовця. Закінчив  неповну середню школу та школу ФЗН [фабрично-заводського навчання], працював електриком на заводі. Електротехнічний інститут закінчив у 1934 р. Працював у заводській багатотиражці, потім – літературним працівником газети ″Соціалістична Харківщина″.

У червні 1941 р. добровільно вступив до лав Червоної Армії. З перших днів Великої Вітчизняної війни – спеціальний кореспондент газети 18-ї Армії ″Знамя Родины″ (Північно-Кавказький фронт).

Дуже небагато військових кореспондентів у роки Великої Вітчизняної війни було удостоєно  високого звання Героя Радянського Союзу. Серед них – один з яскравих представників плеяди військових журналістів Сергій Борзенко, якому Указом Президії Верховної Ради СРСР від 17 листопада 1943 р. в числі перших воїнів-десантників, які відзначилися в Керченсько-Ельтигенській операції, було присвоєно звання Героя Радянського Союзу.

У ніч з 31 жовтня на 1 листопада 1943 р. він з першим десантним загоном 318-ї Новоросійської стрілецької дивізії висадився на Ельтиген, що неподалік від Керчі, й одразу вступив у бій з переважаючими силами противника.

У своїх мемуарах ″Десант на Ельтиген″ командир 318-ї Новоросійської стрілецької дивізії генерал-майор Василь Гладков згадує: ″…Мені доповіли, що кореспондент армійської газети в бою за висадку проявив винахідливість і хоробрість. Коли катер у 40 метрах від берега сів на мілину проти дзоту, з якого бив крупнокаліберний кулемет, Борзенко подав команду ″За борт!″ і вивів людей з-під вогню. На березі, подолавши мінне поле, його група зайшла з тилу і знищила дзот, який заважав підходити нашим суднам″.

<…> На захопленому плацдармі майор Сергій Борзенко відбивав по 17–19 атак ворога на добу. Замінивши загиблого командира, продовжував виконувати обов’язки кореспондента, регулярно передаючи інформацію про стан справ на плацдармі. <…> Уже зранку 1 листопада 1943 року він переслав до редакції свій перший допис, а до полудня авіація скинула на Ельтигенський плацдарм свіжу пачку газет з його першою статтею, яка називалася ″Наші війська увірвалися до Криму″.

<…> Армійська газета ″Знамя Родины″ фактично вела ″літопис″ Керченсько-Ельтигенської десантної операції, у підготовці матеріалів для якої безпосередньо брав участь майор Сергій Борзенко. Завдяки йому про подвиги воїнів-десантників: армійців, моряків-чорноморців і азовців, льотчиків – дізнався весь радянський Союз.

<…> Після війни він працював у військовій пресі. Певний час був спеціальним кореспондентом газети ″Правда″. З 1969 року – полковник у відставці.

Нагороджений орденом Леніна, двома орденами Вітчизняної війни І ступеня, орденом Трудового Червоного Прапора, трьома орденами Червоної Зірки, багатьма медалями.

Помер полковник у відставці Сергій Борзенко 19 лютого 1972 року. Поховано його на Новодівичому кладовищі в Москві. Він залишив після себе такі правдиві твори про війну як ″Плацдарм″, ″П’ятдесят вогнених рядків″ та ін.» [2].

***

«У 1919 році в приміщенні колишньої гімназії почала працювати чоловіча політехнічна школа, в якій навчалися такі відомі письменники, як Ігор Муратов, Михайло Кульчицький, Юрій Шовкопляс, Ізраїль Меттер, В. Кондратенко та Сергій Борзенко, ім’я якого носить зараз школа.

У роки Великої Вітчизняної війни вони були на передньому краї боротьби з фашизмом. Тоді ж пішли на фронт і випускники 1941 року на чолі з директором школи Євгеном Георгійовичем Дужкіним, якому було лише 29 років.

<…> У 1943 році загинув, захищаючи Батьківщину, директор школи Є. Г. Дужкін, не повернулася з війни і більшість випускників школи, серед яких молодий і талановитий поет М. Кульчицький. Сергію Олександровичу Борзенкові було присвоєне звання Героя Радянського Союзу.

<…> З 1962 року директором школи стала Зоя Іванівна Лисенко. У ці роки школу часто відвідували відомі письменники, які раніше тут навчалися і працювали, а за пропозицією С. Борзенка в школі було створено літературний музей.

<…> У 1975 році школі було присвоєно ім’я С. О. Борзенка – Героя Радянського Союзу, випускника школи, автора багатьох статей та книг» [3].

Джерела

1. Гамерская И. Сергей Борзенко, журналист и воин // Время. – 2009. – 2 июля.

2. Купцов, А. Ім’я харківського журналіста на Алеї Слави в Керчі // Слобідський край. – 2012. – 12 травня.

3. Філатов, О. Біографія школи // Харків’яни. – 2003 р. – 13–19 берез. (№ 11). – С. 4.

Про історію загальноосвітньої середньої школи № 30 І–ІІІ ступенів Московського району міста Харкова, яка носить ім’я Сергія Олександровича Борзенка, письменника, випускника школи.