Борзенко С. О.

Дошку на честь С. О. Борзенка встановлено за адресою Харківська набережна, 4.

 

«У цій школі навчався Герой Радянського Союзу, журналіст, письменник Сергій Олександрович Борзенко. Встановлено Харківським обласним Міжнародним комітетом ветеранів війни і благодійним фондом ″Оплот″».

Харків’яни – Герої Радянського Союзу: С. О. Борзенко

«Сергій Борзенко народився 19 липня 1909 року в Харкові, у сім’ї службовця. Закінчив  неповну середню школу та школу ФЗН [фабрично-заводського навчання], працював електриком на заводі. Електротехнічний інститут закінчив у 1934 р. Працював у заводській багатотиражці, потім – літературним працівником газети ″Соціалістична Харківщина″.

У червні 1941 р. добровільно вступив до лав Червоної Армії. З перших днів Великої Вітчизняної війни – спеціальний кореспондент газети 18-ї Армії ″Знамя Родины″ (Північно-Кавказький фронт).

Дуже небагато військових кореспондентів у роки Великої Вітчизняної війни було удостоєно  високого звання Героя Радянського Союзу. Серед них – один з яскравих представників плеяди військових журналістів Сергій Борзенко, якому Указом Президії Верховної Ради СРСР від 17 листопада 1943 р. в числі перших воїнів-десантників, які відзначилися в Керченсько-Ельтигенській операції, було присвоєно звання Героя Радянського Союзу.

У ніч з 31 жовтня на 1 листопада 1943 р. він з першим десантним загоном 318-ї Новоросійської стрілецької дивізії висадився на Ельтиген, що неподалік від Керчі, й одразу вступив у бій з переважаючими силами противника.

У своїх мемуарах ″Десант на Ельтиген″ командир 318-ї Новоросійської стрілецької дивізії генерал-майор Василь Гладков згадує: ″…Мені доповіли, що кореспондент армійської газети в бою за висадку проявив винахідливість і хоробрість. Коли катер у 40 метрах від берега сів на мілину проти дзоту, з якого бив крупнокаліберний кулемет, Борзенко подав команду ″За борт!″ і вивів людей з-під вогню. На березі, подолавши мінне поле, його група зайшла з тилу і знищила дзот, який заважав підходити нашим суднам″.

<…> На захопленому плацдармі майор Сергій Борзенко відбивав по 17–19 атак ворога на добу. Замінивши загиблого командира, продовжував виконувати обов’язки кореспондента, регулярно передаючи інформацію про стан справ на плацдармі. <…> Уже зранку 1 листопада 1943 року він переслав до редакції свій перший допис, а до полудня авіація скинула на Ельтигенський плацдарм свіжу пачку газет з його першою статтею, яка називалася ″Наші війська увірвалися до Криму″.

<…> Армійська газета ″Знамя Родины″ фактично вела ″літопис″ Керченсько-Ельтигенської десантної операції, у підготовці матеріалів для якої безпосередньо брав участь майор Сергій Борзенко. Завдяки йому про подвиги воїнів-десантників: армійців, моряків-чорноморців і азовців, льотчиків – дізнався весь радянський Союз.

<…> Після війни він працював у військовій пресі. Певний час був спеціальним кореспондентом газети ″Правда″. З 1969 року – полковник у відставці.

Нагороджений орденом Леніна, двома орденами Вітчизняної війни І ступеня, орденом Трудового Червоного Прапора, трьома орденами Червоної Зірки, багатьма медалями.

Помер полковник у відставці Сергій Борзенко 19 лютого 1972 року. Поховано його на Новодівичому кладовищі в Москві. Він залишив після себе такі правдиві твори про війну як ″Плацдарм″, ″П’ятдесят вогнених рядків″ та ін.» [2].

***

«У 1919 році в приміщенні колишньої гімназії почала працювати чоловіча політехнічна школа, в якій навчалися такі відомі письменники, як Ігор Муратов, Михайло Кульчицький, Юрій Шовкопляс, Ізраїль Меттер, В. Кондратенко та Сергій Борзенко, ім’я якого носить зараз школа.

У роки Великої Вітчизняної війни вони були на передньому краї боротьби з фашизмом. Тоді ж пішли на фронт і випускники 1941 року на чолі з директором школи Євгеном Георгійовичем Дужкіним, якому було лише 29 років.

<…> У 1943 році загинув, захищаючи Батьківщину, директор школи Є. Г. Дужкін, не повернулася з війни і більшість випускників школи, серед яких молодий і талановитий поет М. Кульчицький. Сергію Олександровичу Борзенкові було присвоєне звання Героя Радянського Союзу.

<…> З 1962 року директором школи стала Зоя Іванівна Лисенко. У ці роки школу часто відвідували відомі письменники, які раніше тут навчалися і працювали, а за пропозицією С. Борзенка в школі було створено літературний музей.

<…> У 1975 році школі було присвоєно ім’я С. О. Борзенка – Героя Радянського Союзу, випускника школи, автора багатьох статей та книг» [3].

Джерела

1. Гамерская И. Сергей Борзенко, журналист и воин // Время. – 2009. – 2 июля.

2. Купцов, А. Ім’я харківського журналіста на Алеї Слави в Керчі // Слобідський край. – 2012. – 12 травня.

3. Філатов, О. Біографія школи // Харків’яни. – 2003 р. – 13–19 берез. (№ 11). – С. 4.

Про історію загальноосвітньої середньої школи № 30 І–ІІІ ступенів Московського району міста Харкова, яка носить ім’я Сергія Олександровича Борзенка, письменника, випускника школи.