Меморіальну дошку на честь В. О. Мельникова та Д. А. Дідіка встановлено 19 червня 2018 року на фасаді комунального закладу «Харківський ліцей №11 імені Данила Дідіка Харківської міської ради» за адресою вулиця Василя Мельникова, 7. Скульптор Сейфаддін Гурбанов.
«Нашим учням. Василь Мельников ― Герой України. Даня Дідік ― кавалер
ордена "За мужність" ІІІ ступеня. Доля дала вам крила, Ваші крила
тримають і нас…».
Два герої з однієї
школи: в Харкові відкрили меморіальні дошки на честь молодих захисників
[Електронний ресурс] // 5 канал. ― Текст. та граф. дані. ― 2018. ― 19 черв. ―
URL: http://surl.li/syppzn, вільний (дата звернення: 05.07.2024). ― Назва з
екрана.
Про встановлення меморіальної дошки на честь В. О. Мельникова
та Д. А. Дідіка.
З історії військової справи
В. О. Мельников
Мельников Василь
Олександрович (27.04.1977–19.11.2002), військовик. Герой України (2003,
посмертно). Народився у місті Маріуполь Донецької області. У 1992 році закінчив
9 класів Харківської спеціалізованої школи з поглибленим вивченням окремих
предметів № 11. Займався парашутним спортом у Харківському аероклубі Товариства
сприяння обороні України, де у вересні 1997 року йому було присвоєно І
спортивний розряд. З 1998 року навчався на заочному відділенні Харківського
інституту фізкультури (нині ― Харківська державна академія фізичної культури).
Від 2000 р. служив за контрактом у 95-й окремій аеромобільній бригаді
(Житомир), здійснив понад 800 стрибків із парашутом. Під час чергового стрибка
ціною власного життя врятував від загибелі курсанта. Похований у Харкові на міському
кладовищі № 13.
Бюст героя встановлено в
Житомирі на території військової частини А0281 95-ї окремої аеромобільної
бригади (пр-т Миру, 37). У Харкові на аеродромі «Коротич», де він зробив свій
перший стрибок, щорічно проходить кубок пам’яті Героя України Василя Мельникова
з парашутного спорту. 20 листопада 2015 року рішенням сесії Харківської міської
ради вулицю Межлаука у Харкові було перейменовано на вулицю Василя Мельникова [6,
10].
***
Близько 12:00
виконувався третій політ літака з аеродрому «Бородянка». Завданням парашутистів
було десантування з висоти 4200 метрів.
Василь Мельников був
інструктором, який стрибав разом з Павлом Солоніциним за програмою AFF (Робоча
програма «Прискорене навчання вільному падінню AFF»). Це був складний стрибок 4
рівня.
Десантування відбулося
за один захід. Павло Солоніцин і Василь Мельников стрибали останніми. Мельников,
як інструктор, тримав Солоніцина за правий ножний обхват підвісної системи. Парашутисти
мали досягти землі окремо.
На висоті 1800–2000 метрів
інструктор Мельников подав команду Солоніцину припинити всі маневри і
готуватися до розкриття парашута. Після спроб це зробити Солоніцин втратив
стабільне положення тіла і зробив розворот вправо. Мельников відразу прийшов на
допомогу до свого учня і спробував відкрити його основний парашут з лівого
боку, але це йому не вдалося. Через це Мельников змушений був у вільному
падінні зміститися до правого боку учня. Він ввів у дію основний парашут
Солоніцина на висоті приблизно 350 метрів, а пізніше спрацював запасний
парашут. Приземляючись на землю «під двома куполами», Солоніцин не зазнав
жодних пошкоджень.
Василь Мельников почав
розкривати свій запасний парашут лише після того, як переконався в розкритті
основного парашута Солоніцина. Оскільки було втрачено час, наявної висоти не
вистачило для наповнення купола запасного парашута повітрям (часу на розкриття основного,
звичайно, уже також не було). Для безпечного приземлення йому не вистачило лише
100 метрів висоти і двох секунд часу [1].
***
«За
здійснення геройського вчинку ціною власного життя постановляю:
Присвоїти
звання Герой України з удостоєнням ордена "Золота Зірка" молодшому
сержанту, радистові-парашутистові пошуково-рятувального взводу 95-ї окремої
аеромобільної бригади МЕЛЬНИКОВУ Василю Олександровичу (посмертно)» [9].
***
Харків’яни ― герої
російсько-української війни
Д. А. Дідік
Дідік Данило Андрійович (27.04.1999–23.02.2015)
― національно-патріотичний громадський активіст, учасник проукраїнських акцій,
загинув 15-річним від тяжких поранень, отриманих внаслідок терористичного
вибуху, влаштованого російськими спецслужбами під час мирної ходи «За єдність
України» в Харкові. Народився в Харкові. Був старшою дитиною в сім’ї, яка також
виховує доньку Ніку (2011). 2002 родина Данила виїхала до Ганновера в Німеччині,
однак за три роки через патріотичні почуття Данила, який бажав жити в Україні,
повертається до Харкова. Данило навчався в місцевій Бізнес-гімназії, а з
третього класу у школі № 11. Займався плаванням, вільною боротьбою, дзюдо,
самбо, грав у дитячій футбольній команді харківського «Металіста».
Брав участь у всіх
національно-патріотичних акціях за цілісність України. Зокрема, 27 квітня 2014
року, у свій день народження, Данило пройшов у колоні разом із п’ятьма тисячами
вболівальників ФК «Металіст» і ФК «Дніпро» в ході́ «За єдину Україну», що
знаменувала, зокрема, примирення і єднання груп футбольних фанатів (аналогічну
ходу в Донецьку наступного дня атакували проросійські бойовики).
22 лютого 2015 року, в
річницю перемоги Революції Гідності, у Харкові проходила патріотична хода на
підтримку єдності України, в якій брав участь Данило. Хода почалася біля Палацу
спорту. Активісти вишикувалися в колону та рушили в напрямку майдану Свободи,
однак, встигли пройти лише 100 метрів, коли пролунав вибух.
Данило йшов попереду
колони, перебував поблизу епіцентра вибуху й отримав тяжку черепно-мозкову
травму, що призвело до коми. Наступного дня, не приходячи до тями, Данило
помер. Того дня від вибуху міни, закладеної проросійськими терористами,
загинули ще троє учасників ходи: Микола Мельничук (18 років), Вадим Рибальченко
(37 років) та Ігор Толмачов (52 роки).
До Дня незалежності у 2015
році Данила посмертно нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня [8].
***
Зі спогадів батька Данила:
«А звідки в ньому
патріотизм? Не знаю, як пояснити. Була така ситуація, коли це яскраво
проявилося. У березні 2014 року ми заїхали до Анжелиної [мати Дані. ― Уклад.] тітки, пішли в парк
Артема [нині ― Машинобудівників. ― Уклад.] погуляти. Коли вже
виходили звідти, по вулиці пронеслася «шістка» з георгіївською стрічкою. А у
мене в машині з Євро-2012 лежав наш прапор. І Даня говорить: «Тату, давай
повісимо прапор, щоб він постійно висів у машині». А я добре пам’ятаю, як під
час Помаранчевої революції, коли я повісив стрічку на дзеркалі, мені його розбили.
Я відповів: «Я не боюся це зробити, але наші вороги відкрито не діють. Поб’ють
машину ― та й все. Залишати прапорець не можна». Син погодився, але відкрив
вікно і виставив руку з прапорцем. Так ми всю дорогу назад додому й їхали. Йому
було потрібно показати свою позицію.
У школі вчителі вважали
Даню веселим хлопчиськом, який може зірвати заняття, побитися. В їхньому
розумінні хороший учень той, хто вчиться добре, у кого є чіткий план життя.
Якщо ти не лауреат Нобелевської премії, ти ― несерйозний. Але на випускному в 9
класі директор школи розповіла таку історію: у них проводили форум, на який
приїхали представники європейської організації, їм потрібно було розповісти про
Україну. І коли запитали, хто хоче це зробити, встав Данило. Вона подумала, що
той зараз щось утне чи пожартує. Але коли він закінчив, вона зрозуміла, що сама
б ніколи так не розповіла» [4].
***
Меморіальна дошка в
пам’ять про двох учнів школи, що загинули, ― це два крила: одне з них опущене
донизу, друге ― підняте догори. За словами одного з авторів малюнка,
учениці 9 класу школи Катерини Пікуль, крила символізують зв’язок між
небом та землею [5].
Джерела
1. Джума Н. Ціною життя врятував студента-парашутиста: 17
років тому загинув Герой України Василь Мельников Джерело: https://censor.net/ua/n3160684
[Електронний ресурс] / Наталя Джума // Цензор.НЕТ. ― Текст. та граф.
дані. ― 2023. ― 13 берез. ― URL: http://surl.li/lgmjvx,
вільний (дата звернення: 05.07.2024). ― Назва з екрана.
2. Дикань А. Мельников Василий Александрович
/ Алексей Дикань // Золотые звезды Харьковщины / Алексей Дикань. ― Харьков,
2008. ― С. 29 : портр.
3. Історія Дані Дідіка ― першої
дитини-жертви російської агресії проти України [Електронний ресурс] / Факти
ICTV // You Tube. Факти ICTV. ― Електрон. дані. ― URL:
https://www.youtube.com/watch?v=9TenGwgujjw. ― Дата публікації: 04.06.2022. ―
Дата перегляду: 07.07.2024. ― Назва з екрана.
4. Кіртока В. Данило Дідік (посмертно) [Електронний
ресурс] / Віолетта Кіртока // Народний Герой України. ― Текст. та граф. дані. ―
URL: https://uaheroes.com/story/danylo-didik-posmertno/, вільний (дата
звернення: 05.07.2024). ― Назва з екрана.
5. «Крылья» ― школе // Харьковская неделя.
― 2018. ― № 23, июнь. ― С. 16 : фот.
6. Мельников Василь Олександрович (27.04.1977–19.11.2002)
[Електронний ресурс] // Герої України. ― Текст. та
граф. дані. ― URL: http://www.ukrgeroes.com.ua/MelnikovVO.html, вільний (дата
звернення: 05.07.2024). ― Назва з екрана.
7. Меморіальна дошка, присвячена пам’яті
Василя Мельникова та Данила Дідіка [Електронний ресурс] // Нові пам’ятники
історії та культури Харківської області : (огляд. довідка за матеріалами
період. вид. за 2018 р. та інтернет- ресурсів) / Харків. обл. універс. наук.
б-ка ; матеріал підгот. Казанцева Н. Ю. ― Текст. та граф. дані. ― Харків, 2019.
― Вип. 26. ― URL: http://library.kharkov.ua/libdruk/LibKh-00000000280.pdf,
вільний (дата звернення: 30.05.2024). ― Назва з екрану.
8. Національно-патріотичне
виховання [Про Даню Дідіка] [Електронний ресурс] // Facebook.
Національно-патріотичне виховання. ― Текст. та граф. дані. ― URL:
http://surl.li/ikeenl. ― Назва з екрана. ― Дата публікації: 27.04.2021. ― Дата
перегляду: 15.07.2024.
9. Про присвоєння звання Герой України
[Електронний ресурс] : указ Президента України [від 20.02. 2003 р.] №145/2003 // Президент
України : офіц. інтернет-представництво. ― Текст. та граф. дані. ― URL: https://www.president.gov.ua/documents/1452003-950,
вільний (дата звернення: 13.07.2024). ― Назва з екрана.
10. Ціхун С. І. Мельников Василь
Олександрович [Електронний ресурс] / С. І. Ціхун // Енциклопедія Сучасної
України. ― Текст. та граф. дані. ― Київ, 2018. ― URL: https://esu.com.ua/article-66384,
вільний (дата звернення: 05.07.2024). ― Назва з екрана.
11. Dim Odin+Odin
[Електронний ресурс]: [про Даню Дідіка та Василя Мельникова] // Facebook. Dim
Odin+Odin. ― Текст. та граф. дані. ― URL:
https://www.facebook.com/photo?fbid=2932379817081600&set=pcb.2932380307081551.
― Назва з екрана. ― Дата публікації: 27.04.2021. ― Дата перегляду: 16.05.2024.
Комментариев нет:
Отправить комментарий