Навальний І. Б.

             Дошку на честь І. Б. Навального відкрито 21 травня 2019 року на фасаді комунального закладу «Харківський ліцей №114 Харківської міської ради» за адресою проспект Гагаріна, 157 (зараз Аерокосмічний проспект).

«Меморіальна дошка на честь випускника школи № 114 ― учасника бойових дій в Афганістані Навального Ігоря Борисовича, нагородженого орденом Червоної зірки (посмертно)»

У Слобідському районі відкрили меморіальні дошки воїнам-афганцям [Електронний ресурс] // Харків : офіц. сайт Харків. міськради, міського голови, виконкому. ― Текст. та граф. дані. ― 2019. ― 6 черв. ― URL: https://www.city.kharkiv.ua/uk/news/u-slobidskomu-rayoni-vidkrili-memorialni-doshki-voinam-afgantsyam-41859.html, вільний (дата звернення: 17.07.2024). ― Назва з екрана.

Харків’яни ― воїни-інтернаціоналісти

І. Б. Навальний

Навальний Ігор Борисович (10.10.1964–16.08.1984) ― воїн-інтернаціоналіст. Народився у Харкові. Закінчив середню школу № 114 і СПТУ № 37. Працював слюсарем-монтажником у будівельному управлінні № 1. Служив в армії (з 1983). Учасник війни в Афганістані. Загинув у бою під Калатаджханом. Похований у Харкові на кладовищі № 5. Нагороджений орденом Червоної Зірки (1985, посмертно) [3].

«Службу в армії Ігор Навальний почав 4 квітня 1983 року. У групі новобранців він прибув у гірський навчальний центр у місті Фергана (Узбекистан). Тут пройшов курс молодого бійця, прийняв присягу і вже через три місяці був направлений до Афганістану. Там Ігор увійшов до складу десантно-штурмової роти 56-ї гвардійської окремої бригади, що базувалася під Гардезом. Зайняв посаду стрільця-гранатометника. Повоювати довелося більше року: двадцять три бойові операції, чотири супроводи автоколон. 16 серпня 1984 року в районі населеного пункту Калатаджхан провінції Логар сталася надзвичайна подія: солдат Нефьодов самовільно покинув розташування військової частини. На пошуки дезертира був направлений підрозділ, у складі якого діяв Ігор Навальний. Загін прочісував «зеленку» і потрапив у ворожу засідку. Зав’язався запеклий бій. Навальний стріляв по душманах зі свого гранатомета. Через численну перевагу моджахеди змогли оточити наших бійців. Ігор зазнав важкого поранення в ногу, але продовжував вести вогонь. У цьому жорстокому бою загинуло десять наших десантників, ще багато отримали важкі поранення. Гвардії рядовий Навальний, діставши друге поранення, помер на полі бою» [1].

Джерела

1. Биков М. Гвардії рядовий Навальний Ігор Борисович // Біль пам’яті Слобожанщини / Михайло Биков. ― Харків, 2019. ― С. 282–283 : фот.

2. Знаковский В. Жарким летом восемьдесят четвертого / Владимир Знаковский // Слобода. ― 1999. ― 23 февр.

3. Шкварко І. П. Навальний Ігор Борисович // Біль пам’яті : книга пам’яті про воїнів Харківщини, загиблих в Афганістані / І. П. Шкварко. ― Харків, 1995. ― С. 290–291 : фот.