Меморіальну дошку на честь О. О. Затилюка встановлено 17 травня 2018 року на фасаді комунального закладу «Харківський академічний ліцей № 45 Харківської міської ради» за адресою вулиця Тобольська (зараз Вартових Неба), 46А.
«Затилюк Олексій Олександрович випускник 2007 р. Народився 18
липня 1990 р. Командир відділення 2-го батальйону спеціального призначення "Донбас"
Національної гвардії України, позивний "Бриз". Героїчно загинув при
захисті територіальної цілісності і незалежності України в с. Червоносільське в
"Іловайському котлі". Нагороджений орденом "За мужність"
ІІІ ступеня (посмертно)».
У гімназії №45 відкрили
меморіальну дошку воїну АТО [Електронний ресурс] // Харків : офіц. сайт Харків.
міськради, міського голови, виконкому. ― Текст. та граф. дані. ― 2018. ― 18
трав. ― URL: https://www.city.kharkiv.ua/uk/news/-38782.html, вільний (дата
звернення: 21.04.2024). ― Назва з екрана.
Про встановлення меморіальної дошки на честь О.
О. Затилюка.
Харків’яни ― герої
російсько-української війни
Затилюк Олексій
Олександрович (18.07.1990–29.08.2014), український військовослужбовець, солдат
резерву Національної гвардії України, доброволець батальйону «Донбас». Учасник
російсько-української війни.
Народився в Криму (на
той час ― Кримська область УРСР, з 1991 ― Автономна Республіка Крим). У 1997
разом із родиною переїхав до Харкова. Після закінчення школи вступив на
хімічний факультет Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна,
але після першого курсу перервав навчання. Працював дизайнером на одному з
харківських поліграфічних підприємств. У 2010 році вступив до складу
громадської організації «Зелений фронт».
Від початку січня 2014
року брав безпосередню участь у подіях на столичному Євромайдані як волонтер IT-намету. З лютого
долучився до діяльності харківського Євромайдану, приєднався до громадського
формування «Громадська самооборона» Київського району Харкова. Після анексії
Кримського півострова та розгортання бойових дій на Донбасі на початку червня
2014 року пішов добровольцем на фронт. Мав позивний «Бриз». Призначений
командиром відділення 2-го батальйону спеціального призначення «Донбас»
Національної гвардії України. Під час відходу українських сил з Іловайська дістав
смертельне поранення.
Ідентифікований за
експертизою ДНК серед похованих на Краснопільському кладовищі м. Дніпро. 30
вересня 2017 був перепохований у Харкові, на Алеї героїв АТО міського кладовища
№18 [2, 4].
***
За словами матері,
Наталі Миколаївни Слободянюк, Олексій був різнобічно обдарованою та патріотично
налаштованою людиною: навчався малюванню у Школі мистецтв, захоплювався хімією
та астрономією (брав участь у багатьох форумах та турнірах, зокрема
міжнародних, студентом тренував шкільну команду з хімії), а також подорожами та
рольовими іграми за мотивами творів у стилі фентезі (проектів «Ангмарскі
війни», «Ейре. Чужа земля» та ін.). 2010 року, як член організації «Зелений
фронт», брав участь у захисті харківського парку ім. М. Горького від
незаконного знищення зелених насаджень. Того ж року у розмові з друзями Олексій
дав власний прогноз подальшого розвитку ситуації в Україні: «У нас в країні
буде революція, і на нас нападе Росія…».
Після російської анексії
Кримського півострова Олексій, попри умовляння мами, вирішив піти на фронт, але
на заваді стало те, що він числився у військовому комісаріаті непридатним до
військової служби через хронічні вади здоров’я. Йому довелося тричі лягати до
лікарні на стаціонарне обстеження, аж поки було скасовано «білий білет».
Своїм позивним він обрав
слово «Бриз» ― назва морського вітру нагадувала про те, що він народився у
Криму [5].
***
За
спогадами Євгена Самунджана (однополчанина Олексія), через високий зріст, біляве
волосся й вуса Льошу між собою називали вікінгом. Часто з ним спілкувалися на
різну тематику. Бриз був інтелігентним і начитаним хлопцем, до того ж
захоплювався туризмом, любив природу, тому й тем для розмов було безліч. Природна
м’якість і спокійна вдача не заважали Олексієві ризикувати й боротися [1].
***
За особисту мужність і
самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної
цілісності України, зразкове виконання військового обов’язку постановляю:
в підрозділах
Національної гвардії України:
Нагородити орденом «За
мужність» III ступеня
ЗАТИЛЮКА Олексія
Олександровича (посмертно) ― солдата [6].
Джерела
1. Женя Самунджан. [Прощание с Бризом] [Електронний
ресурс] / Женя Самунджан // Facebook. Женя
Самунджан. ― Текст. та граф. дані. ― URL:
https://www.facebook.com/samoffua/posts/1464521213624112?pnref=story. ― Назва з
екрана. ― Дата публікації: 25.09.2017. ― Дата перегляду: 13.07.2024.
2. Затилюк Олексій Олександрович [Електронний ресурс] // Вікіпедія : вільна енциклопедія. ― Текст.
та граф. дані. ― URL: http://surl.li/svkxw, вільний (дата звернення: 22.04.2024).
― Назва з екрана.
3. Затилюк Олексій Олександрович («Бриз»)
[Електронний ресурс] // Книга пам’яті полеглих за
Україну. ― Текст. та граф. дані. ― URL:
https://memorybook.org.ua/9/zatyluk.htm, вільний (дата звернення: 13.07.2024).
― Назва з екрана.
4. Затилюку Олексію
Олександровичу // Скрижалі історії Харкова. ― Харків, 2020. ― Т. 2. ― С. 274–275.
5. Коваленко С. Про двох полеглих
патріотів, які незабаром повернуться додому [Електронний ресурс] // Цензор.НЕТ.
Блоги. ― Текст. та граф. дані. ― 2017. ― 28 верес. ― URL: https://censor.net/ua/blogs/1106400/pro_dvoh_poleglih_patrotv_yak_nezabarom_povernutsya_dodomu,
вільний (дата звернення: 13.07.2024). ― Назва з екрана.
6. Про відзначення державними нагородами
України [Електронний ресурс] : Указ Президента України від 22.01.2018 р. №12/2018
// Президент України : офіц. інтернет-представництво. ― Текст. та граф. дані. ―
URL: https://www.president.gov.ua/documents/122018-23514, вільний (дата
звернення: 13.07.2024). ― Назва з екрана.
7. [Список загиблих учасників російсько-української
війни в період з 2014 по 2020 рік, які народилися або мешкали в Криму] [Електронний
ресурс] // Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим. ―
Текст. та граф. дані. ― 2020. ― 14 жовт. ― URL: https://ppu.gov.ua/press-center/komanda-predstavnytstva-prezydenta-ukrayiny-v-ar-krym-shhyro-vitaye-ukrayintsiv-z-dnem-zahysnyka-ukrayiny/,
вільний (дата звернення: 22.04.2024). ― Назва з екрана.
Комментариев нет:
Отправить комментарий