Меморіальна дошка на честь О. О. Шалімова встановлена в фойє Державної установи «Інститут загальної та невідкладної хірургії імені В. Т. Зайцева НАМН України» 5 березня 2000 року за адресою в'їзд Балакірєва, 1.
«Академік НАН та АМН України Шалімов Олександр Олексійович Герой соціалістичної праці, Герой України, перший директор Харківського НДІ загальної та невідкладної хірургії з 1965 до 1970 року».
Столбецов О. Хирург от бога // Вечерний Харьков. ― 2000. ― 7 марта.
Від укладачів : документальних джерел про дату встановлення меморіальної дошки ми знайти не змогли, але, за спогадами співробітників Наукової медичної бібліотеки ДУ «Інститут загальної та невідкладної хірургії ім. В. Т. Зайцева НАМН України», дошка на честь О. О. Шалімова була відкрита водночас із дошкою на честь В. Т. Зайцева. Дякуємо за співпрацю бібліографу Наукової медичної бібліотеки ДУ «ІЗНХ імені В. Т. Зайцева НАМН України» Ірині Веніаминівні Д’яченко.
Історія медичного життя Харкова
О. О. Шалімов
Шалімов Олександр Олексійович (20.01.1918 ― 28.02.2006) ― академік HAH та АМН України, дійсний член Нью-Йоркської Академії наук, доктор медичних наук, професор, лауреат Державних премій СРСР та України, Головний хірург МОЗ України, Герой Соціалістичної Праці, Герой України.
Народився в селі Введенка Задонського району Орловської області. У 1934 році вступив на робітфак Кубанського медичного училища, яке закінчив у 1936 році з відзнакою. У тому ж році він вступив до Кубанського медичного інституту. З 1941 р. по 1944 р. працював головним лікарем і хірургом Нерчинсько-Заводської районної лікарні Читинської області.
У 1944 році молодого хірурга перевели в Петровськ-Забайкальський на посаду головного лікаря, завідувача хірургічного відділення. У 1946 році О. О. Шалімов почав працювати хірургом у Брянській обласній лікарні, куди незабаром приїхав М. М. Амосов. Для обох лікарів робота в Брянську стала школою вищої майстерності в хірургії.
1950–1952 роки ― О. О. Шалімов працював головним хірургом Орловського облздороввідділу і завідувачем хірургічного відділення обласної лікарні. У 1955 році захистив кандидатську дисертацію.
З 1956 року розпочався харківський період діяльності О. О. Шалімова. Спочатку він був обраний доцентом кафедри хірургії Харківського медичного інституту, а після захисту докторської дисертації в 1959 році очолив кафедру торакальної хірургії та анестезіології Українського інституту вдосконалення лікарів. Після створення в 1965 році Харківського НДІ загальної та невідкладної хірургії О. О. Шалімова призначено його директором і одночасно завідувачем кафедри торакоабдомінальної хірургії. Роки роботи в Харкові були періодом становлення О. О. Шалімова як науковця.
З 1970 року О. О. Шалімов працював у Києві. З 1972 року очолював Київський НДІ клінічної та експериментальної хірургії, створення і становлення якого здійснювалося під його керівництвом. У 1976 році О. О. Шалімова призначили головним редактором журналу «Клінічна хірургія». А в 1980 році ― головним хірургом МОЗ УРСР [3; 6, с. 273].
***
Саме у Харкові по-справжньому розкрився талант Олександра Олексійовича як науковця, експериментатора, організатора та педагога. Багато в чому йому допоміг колектив кафедри, яку очолював видатний вчений та хірург професор А. 3. Центлім. У 1958 році Олександр Олексійович захистив докторську дисертацію за темою «Хирургическое лечение рака поджелудочной железы и фатерова соска» ― праця, унікальна за матеріалом, способами дослідження та операціям, зробленим висновкам.
Після призначення Шалімова директором Харківського НДІ загальної та невідкладної хірургії розпочався його справжній зліт. В інституті організувалися відділення хірургії стравохідно-шлунково-кишкового тракту, хірургії печінки, позапечінкових жовчних шляхів та підшлункової залози, хірургії серця та судин.
Подальший розвиток отримала хірургія серця, створювалися нові інструменти, спільно з харківськими заводами розроблявся оригінальний апарат штучного кровообігу з мінімальним ушкодженням елементів крові.
Широким фронтом запроваджувалися операції на артеріальних судинах. Опубліковані класична монографія «Хирургия поджелудочной железы» та «Атлас хирургических операций на органах брюшной полости» [7].
***
Олександр Шалімов неодноразово повторював, що велика хірургія почалася у Харкові.
Як згадує Володимир Троян, його учень, старший науковий співробітник кандидат медичних наук, площ, що були в будівлі, катастрофічно не вистачало. Олександр Олексійович розгорнув у дворі інституту будівництво одноповерхових будівель, де вже до кінця 1967 року розмістилися експериментальні операційні та майстерні з конструкторським бюро, бібліотека, архів, лабораторія мікрокінофотографії. Шалімову вдавалося всіх заразити своїм ентузіазмом. У будівництві та ремонті покрівлі основної будівлі брав участь весь колектив інституту: фарбували, розвантажували цеглу, допомагали на підсобних роботах.
До Шалімова їхали вчитися професори, керівники відділень, хірурги з усієї країни та з-за кордону. Харків став хірургічною Меккою [5].
***
«Академік Шалімов ― хірург від Бога, він відчуває хворого душею, серцем і кінчиками пальців… Його ніколи не потрібно було просити, йому варто було лише зателефонувати і сказати, що десь (у Тьмуторокані) лікарі просять саме про допомогу, що життя хворого в небезпеці. Він тільки запитував: "Коли буде машина?", ― згадував Андрій Сердюк, академік Національної академії медичних наук.
За своє життя Олександр Шалімов здійснив 40 тисяч операцій. Розробив і впровадив нові методи операцій з онкологічних захворювань, органів травлення, судин, серця. Він став першим лікарем, який успішно здійснив пересадку підшлункової залози хворому на діабет. Під його керівництвом проведено першу в Україні операцію пересадки серця. Також з ім'ям Шалімова пов'язаний розвиток ендоваскулярної та мікрохірургії.
Олександр Шалімов був прихильником здорового способу життя. «"Взагалі природа відміряла нам 120–160 років життя, ― стверджував він в інтерв’ю газеті "Факти". ― Люди і жили б стільки, якби не курили, вміли уникати стресів, не зловживали алкоголем. Надзвичайно важливо також не припиняти працювати навіть у похилому віці, щоб не порушувати ритм життя і сталий обмін речовин"» [8].
Джерела:
1. Академик Александр Шалимов в Харькове : [воспоминания : коллектив. моногр.] / под общ. ред. Н. Л. Битчук (Павловой). ― Изд. 2-е, доп. ― Харьков : НТМТ, 2018. ― 403 с.
2. Академік Олександр Олексійович Шалімов ― людина і хірург [Електронний ресурс] : [презентація] / підгот. : Л. В. Скрипченко, В. В. Віскова // DSpace : Repository of Kharkiv National Medical University. – Текст. та граф. дані. ― Харків, 2018. ― URL: http://repo.knmu.edu.ua/bitstream/123456789/19118/5/%D0%A8%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%BC%D0%BE%D0%B2_%D0%9E.%D0%9E..pdf, вільний (дата звернення: 22.10.2023). ― Назва з екрана.
3. Академік Олександр Шалімов ― пам'яті вчителя [Електронний ресурс] // Національний інститут хірургії та трансплантології ім. О. О. Шалімова. ― Текст. та граф. дані. ― URL: http://www.surgery.org.ua/Documents/Details/2d81a08c-c53c-4502-9c96-a2fa1def1920?lang=uk-UA&title=AkademikOleksandrShalimovPam-iatiVchitelia, вільний (дата звернення: 22.10.2023). ― Назва з екрана.
4. Даценко Б. М. Шалимов Александр Алексеевич и грани его работы во 2-й городской больнице г. Харькова (август 1959 ― май 1966 гг.). Неповторимый творческий взлет : создание уникальной хирургической клиники и передовой хирургической школы. ― Харьков, 2017. ― 168 с.
5. Ефанова М. При Шалимове Харьков был хирургической Меккой / Марина Ефанова // Вечерний Харьков. ― 2014. ― 25 февр. ― С. 6.
6. Петрова З. П. Шалімов Олександр Олексійович / З. П. Петрова // Вчені університету : 1805–2005 / Харків. держ. мед. ун-т. ; за ред. А. Я. Циганенка. ― Харків, 2002. ― С. 272–274.
7. Сергеева В. Его девиз : Я никогда не устану жить / Виктория Сергеева // Харьковские известия. ― 2017. ― 17 июня. ― С. 10.
8. 1918 ― народився Олександр Шалімов, видатний хірург [Електронний ресурс] // Український інститут національної пам'яті. ― Текст. та граф. дані. ― URL: https://uinp.gov.ua/istorychnyy-kalendar/sichen/20/1918-narodyvsya-oleksandr-shalimov-vydatnyy-hirurg, вільний (дата звернення: 22.10.2023). ― Назва з екрана.
Комментариев нет:
Отправить комментарий