Кернес Г. А.

             Дошку на честь Г. А. Кернеса відкрито 23 серпня 2021 року на фасаді Харківської міської ради за адресою майдан Конституції, 7. Автор дошки — скульптор О. М. Рідний.

«У цій будівлі з 2006 до 2020 року працював видатний харків’янин, Почесний громадянин міста Харкова, Харківський міський голова Кернес Геннадій Адольфович».

1. У Харкові відкрили меморіальну дошку Кернесу [Електронний ресурс] // Укрінформ. ― Електрон. текстові дані. ― 2021. ― URL: https://www.ukrinform.ua/rubric-regions/3302846-u-harkovi-vidkrili-memorialnu-dosku-kernesu.html, вільний (дата звернення: 21.11.2024). ― Назва з титул. екрана.

2. Харьковчане помнят // Харьковские известия. ― 2021. ― 26 авг. ― С. 1, 2.

Про відкриття меморіальної дошки Г. А. Кернесу.

З історії харківського міського самоуправління

Г. А. Кернес

Кернес Геннадій Адольфович (27.06.1959–16.12.2020) ― громадський діяч. Народився у Харкові. Закінчив Національну юридичну академію ім. Ярослава Мудрого (нині Національний юридичний університет ім. Ярослава Мудрого) та Харківський державний економічний університет (нині Харківський національний економічний університет ім. Семена Кузнеця). Кандидат наук з держуправління (2013). З 1977 р. працював на державних підприємствах міста, з 1992 р. займався підприємницькою діяльністю. Депутат Харківської міської ради (з 1998), з 2002 р. ― її секретар. З 2010 р. ― міський голова Харкова. У 2015 р. переобраний на цю посаду вдруге, а у 2020 р. ― втретє. 28 квітня 2014 року на Кернеса було скоєно замах: під час пробіжки він дістав вогнепальне поранення в спину. Після замаху був змушений пересуватися в інвалідному візку. Помер у Берліні через ускладнення після коронавірусу [1, 4].

***

Кернес був суперечливою людиною. «Я тебе на нуль помножу!» ― цей «крилатий вислів» на адресу деяких чиновників міцно увійшов у міський фольклор. Як людина, яка зробила кар’єру в лихі 90-ті, він не цурався авантюризму, але й не був позбавлений принципів. У політиці він виявляв спритність і обережність, уміючи співпрацювати з «партіями влади», що змінювали одна одну в Києві. При цьому Харків лише гарнішав. У ньому з’явилися гранітна набережна, сучасний міст на «Стрілці», один із найкращих у Європі парків культури і відпочинку, рекреаційна зона з велодоріжками в Саржиному яру. У непрості для країни кризові часи Харків продовжував здійснювати значущі інвестиційні проєкти, налагоджував культурні та економічні зв’язки з європейськими містами, головував в Асоціації міст ― володарів призу Європи [1].

***

В інтерв’ю журналу «Кореспондент» Г. А. Кернес сказав: «Я відчуваю в собі сили для реалізації тих програм та ідей, які вже розпочаті за моєї участі. Їх треба довести до логічного завершення. Я бачу створення стійкої системи взаємовідносин з городянами. Харків’яни мають знати: якщо вони звернуться, то їхнє питання буде вирішено. Ми повинні повернути віру людям у те, що влада ― вона не в телевізорі, а на місцях. Я бачу себе як людину, яка братиме участь у створенні цієї системи. Крім цього, я хочу рухатися в бік молоді. Молодь має брати участь у розбудові міста і країни».

А на питання, чи не планує він перебратися до Києва, міський голова відповів: «Я люблю Харків. Коли була мажоритарна система, я міг стати народним депутатом, але двічі обирався до міської ради. Сьогодні виконую обов’язки міського голови ― це велика відповідальність. Харків ― це єдине місто в Україні, яке має чотири нагороди ради Європи. Мені тут добре ― і це найбільша нагорода» [2].

***

В інтерв’ю газеті «Сьогодні» Г. А. Кернес розповів: «Я вже реалізував багато чого з того, що міг. Головна складність ― усе встигнути, правильно розпорядитися можливостями, адже час біжить надто швидко. У владу я прийшов із бізнесу, це дає мені додатковий досвід ― саме тому Харків має великі успіхи в державно-приватному партнерстві. Ми маємо результат у благоустрої, ремонтуємо житловий фонд, дороги ― зокрема за допомогою соціально відповідального бізнесу. І бізнес знає, що керівники на місцях теж відповідальні перед зобов’язаннями, які беруть на себе. Ми розробляємо Стратегію розвитку Харкова до 2030 року. Завдання ― вивести місто в рейтинг 100 кращих міст Європи. Відродити велич нашого міста, його історичний ареал, щоб безпека і комфортність проживання тут, інвестиційний клімат, усі позитивні результати слугували для інших прикладом. А ми пишалися і любили своє місто».

На питання кореспондента про особистий автопарк мер Харкова відповів: «Усі автомобілі, які перебувають у моїй особистій власності, вказані в моїй декларації (це Рorschе Сarrera 911 і Merсedes s550). Ховатися не збираюся ― минув той час, коли клювали успішних і заповзятливих людей. Службовий транспорт в особистих цілях не використовую, частіше експлуатую особистий, який куплений за зароблені мною гроші. Часто сам сиджу за кермом, об’їжджаючи місто. Люблю авто, у якого чотири ведучі колеса». А на питання про родину Кернес відповів: «У мене троє синів і є вже внучка. У спілкуванні з ними мій основний постулат ― я ніколи не буду рабом своїх дітей, хоча й люблю їх. Хочу сказати, що мені за них не соромно, і я бажаю, щоб вони жили в європейській державі, і, як і вся молодь України, були впевнені у своєму майбутньому» [3].

***

Згадуючи свої шкільні роки, Г. А. Кернес розповідає: «Навчався як міг, але при цьому був улюбленим учнем вчительки з географії на прізвисько Глобус. А після того, як я зіграв у футбол справжнім глобусом (єдиним на всю школу), жодної педагогічної наради без мене не проводили. Тож моїм улюбленим предметом у школі була педрада».

Випускний вечір Геннадій теж провів неординарно: під руку з директоркою школи. «Їй так було спокійніше. Так вона була впевнена, що я нічого не накою», ― з посмішкою згадує Кернес. Міський голова зізнається, що в шкільні роки в нього було багато бажань і мало можливостей. І вже тоді він мріяв мати можливість самостійно розпоряджатися своїми бажаннями. «Можна вчитися добре і жити погано, а можна навпаки. Життя одне, і почати спочатку більше не вийде. Треба все робити з першого разу. Це геометрія життя», ― переконаний Геннадій Кернес [7].

***

Син Геннадія Кернеса Кирило каже, що пишається тим, що носить прізвище батька. Це прізвище нерозривно пов’язане з Харковом. Коли в пошуковику набираєш «Харків», одразу ж з’являється прізвище Кернес.

«Для мене насамперед батько був прикладом непохитної сили волі. За що б він не брався, все робив від А до Я. І завжди вмів знаходити підхід до найрізноманітніших людей. Батько мав дуже сильну енергію. Як у Землі є сила тяжіння, так і в нього була така сила, перед якою люди не могли встояти. Він був відкритий у спілкуванні і вмів за секунду вирішувати питання будь-якої складності. До моменту поранення він часто навіть ночами виїжджав, щоб перевірити роботу тих чи інших комунальних служб. У батька була феноменальна пам’ять. Він пам’ятав усе до найдрібніших подробиць, навіть те, що було 10 чи 15 років тому. Знав напам’ять навіть номери телефонів», ― розповів Кирило Кернес [5].

***

«Меморіальну дошку покійному меру Харкова Геннадію Кернесу відкрили у День міста. У відкритті взяли участь родина Кернеса, його друзі і команда. На пам’ятному знаку зображено портрет мера і знакові місця, які він відкривав, зокрема парк імені Горького, пам’ятник Незалежності, 30-та станція метро “Перемога”, Регіональний центр послуг. “Сьогодні перший День міста, який ми святкуємо без Геннадія Адольфовича, і мені дуже хотілося відкрити меморіальну дошку в пам’ять про нього саме сьогодні!” ― зазначив секретар Харківської міської ради Ігор Терехов, підкресливши, що ця меморіальна дошка не могла вмістити все те, що Кернес зробив для міста» [8].

Джерела

1. Зеленина Е. Геннадий Кернес : эпоха, мэр, личность // Время. ― 2020. ― 18 дек. ― С. 1 : фот.

2. Кернес Г. Мы должны не в политику играть, а возрождать былую славу города : [интервью и. о. гор. головы Харькова Геннадия Кернеса журналу «Корреспондент»] // Харьковские известия. ― 2010. ― 31 июля. ― С. 3.

3. Кернес Г. А. «Харьков должен войти в сотню лучших городов Европы» : интервью харьк. гор. головы Геннадия Кернеса газете «Сегодня» // Время. ― 2011. ― 18 окт. ― С. 3: фот.

4. Кернес Геннадий Адольфович // Харьковщина = Kharkiv region. ― Луганск, 2012. ― Т. 1. ― С. 658 : портр.

5. Кернес К. Г. Пример несгибаемой силы воли : интервью со старшим сыном покойного мэра Харькова Кириллом Кернесом / [записала Маргарита Садовая] // Харьковские известия. ― 2021. ― 3 июля. ― С. 2 : фот.

6. Любить Харьков ― работать для людей! : город Харьков простился с Геннадием Кернесом // Харьковские известия. ― 2020. ― 24 дек. [спецвып.]. ― С. 1–8 : фот.

7. Петренко Н. Не повторяется такое никогда... // Харьковские известия. ― 2013. ― 4 июня. ― С. 3.

Спогади відомих харків’ян про шкільні роки та випускний вечір.

8. У Харкові відкрили меморіальну дошку Кернесу [Електронний ресурс] // Укрінформ. ― Електрон. текстові дані. ― 2021. ― 23 серп. ― URL: https://www.ukrinform.ua/rubric-regions/3302846-u-harkovi-vidkrili-memorialnu-dosku-kernesu.html, вільний (дата звернення: 08.03.2025). ― Назва з титул. екрана.