Бекетов О. М.

 

Дошку на честь О. М. Бекетова відкрито у 1987 році за адресою Куликівський узвіз, 12 у приміщенні Харківського інституту інженерів міського господарства (нині ― Харківський національний університет міського господарства імені О. М. Бекетова). Одночасно ім’ям О. М. Бекетова названа аудиторія № 501. Автор дошки ― О. А. Чубенко. Зараз дошка знаходиться у Музейному комплексі університету.

«Аудитория названа именем академика архитектуры Бекетова Алексея Николаевича».

Академік архітектури О. М. Бекетов : біобібліогр. покажч. / Харків. нац. ун-т міськ. госп-ва ім. О. М. Бекетова ; [авт.-упоряд. Н. Б. Давидова та ін.]. ― Харків : Рубашкін Д. Ю., 2023. ― С. 194.

З історії архітектурної освіти Харкова

О. М. Бекетов

Бекетов Олексій Миколайович (19. 02(03. 03).1862–23.11.1941) ― архітектор. Народився в Харкові. Закінчив Санкт-Петербурзьку академію мистецтв (1888). За його проєктами збудовано понад 40 споруд у Харкові і близько 60 ― у Катеринославі, Сімферополі, Києві, Лубнах та інших містах. Викладач (з 1890) та професор (з 1898) Харківського технологічного інституту, один із організаторів інженерно-будівельного факультету. Одним із перших у педагогічній практиці запровадив системне вивчення архітектурних форм і стилів. Професор кафедри архітектурного проєктування Харківського інституту інженерів комунального будівництва (1935–1941). Академік архітектури (1894). Доктор архітектури (1939). Заслужений діяч мистецтв УРСР (1941). Помер у Харкові [2; 7].

***

«Багаторічна історія Харківського університету міського господарства тісно пов’язана з ім’ям яскравої особистості, видатного архітектора і педагога, академіка архітектури Олексія Миколайовича Бекетова, який створив потужну школу з підготовки майбутніх архітекторів, став засновником кращих традицій архітектурної та художньої освіти. Життєвий шлях, професійна та педагогічна діяльність, висока творча майстерність цієї талановитої особистості сприяли формуванню як архітектурного образу Харкова, так і світогляду багатьох поколінь архітекторів та містобудівників» [4].

***

«Співпраця Бекетова з Харківським інститутом комунального будівництва почалася в 1935 році. Спочатку академік архітектури був консультантом з дипломного проєктування. Незабаром був запрошений на штатну посаду професора кафедри архітектурного проєктування. Авторитет Олексія Миколайовича серед студентів інституту був великий, а створена ним школа творчості та професіоналізму і сьогодні є відмінною рисою сучасної архітектурної освіти університету. 1939 рік, рік 50-річчя творчої діяльності О. М. Бекетова, був надзвичайно плідним і для майстра архітектури, і для молодого навчального закладу. Цього року Бекетову було присвоєно вчений ступінь доктора архітектури. Олексій Миколайович брав активну участь у створенні методичної та освітньої бази для студентів архітектурного факультету інституту. Для архітектурного кабінету він передав свої проєкти (на жаль, не збереглися). Бекетов передав у дар інституту унікальну особисту бібліотеку з історії будівельного мистецтва і архітектури, яка пережила евакуацію в роки війни, дбайливо збережена і сьогодні служить справі виховання архітектурної молоді. Олексій Миколайович щедро ділився зі студентами своїми знаннями і досвідом, показуючи дивовижний приклад творчого довголіття, працьовитості, любові до людей і життя» [6, с. 155–156].

***

«У 1939 році Олексій Миколайович розробив завдання для дипломного проєктування ― спорудження будівлі ХІКБу. Саме Бекетову належить ідея створення в інституті музейного комплексу, "що складається із групи залів, архітектурно пов’язаних між собою, доступних для огляду публікою та учнями інституту". Згідно з його планом у музейний комплекс мали увійти "Музей будівельного мистецтва, будівельних матеріалів і машин з механізації будівництва" площею не менше 300 кв. м, "Музей скульптури, моделей архітектури та зразкових архітектурних проєктів" площею до 500 кв. м. Олексій Миколайович прекрасно розумів значення культурної та історичної спадщини для формування освіченої особистості, а навчаючи студентів, прагнув прищепити їм добрий смак і навчити основам архітектури. В автобіографії він писав: "Зі студентами у мене завжди були сердечні стосунки, вони відчували, що я люблю молодь". Багато студентів опановували професію, працюючи помічниками в навчально-виробничій майстерні Бекетова, створеній ним у ХІКБі в середині 1930-х років. Тут під керівництвом Олексія Миколайовича студенти розробили проєкт реконструкції Харківської бібліотеки ім. Короленка і проєкт корпусу гуманітарних наук Харківського університету. Майстром архітектури закладена творча традиція проведення в інституті художніх виставок. Бекетов був прекрасним художником-пейзажистом. Протягом усього життя він не розлучався з пензлем і фарбами. Щоосені, повертаючись із Криму, він влаштовував виставки "Малюнок та акварель архітектора", які демонструвалися в інституті і в Будинку архітекторів. Його етюди дихали молодістю і свіжістю, захоплюючи і надихаючи майбутніх архітекторів на активну творчість і безперервну роботу. У січні 1941 року за поданням колективу ХІКБ професору О. М. Бекетову було присвоєно Почесне звання заслуженого діяча мистецтв УРСР. Олексій Миколайович пропрацював в інституті до 22 вересня 1941 року, до трагічного моменту в історії навчального закладу ― евакуації у зв’язку з війною» [7].

***

«Багато років у Національному університеті міського господарства існує непідробний інтерес до особистості і творчості зодчого, художника і педагога. Саме пророчі слова Бекетова про те, що Харківський інститут комунального будівництва (нині ― ХНУМГ ім. О. М. Бекетова) є Всеукраїнським центром архітектурно-художньої та будівельно-технічної освіти молоді, спонукає сучасний колектив до нових звершень. У 1990 році у виші створено меморіальний музей академіка архітектури О. М. Бекетова. Колектив активно бере участь у здійсненні дослідницької та просвітницької діяльності щодо популяризації бекетівського надбання. Реалізується багатовекторний культурно-просвітницький проєкт "Харківські Бекетовські асамблеї". Проводяться науково-практичні конференції "Бекетовські читання". За рішенням Вченої ради університету кращі студенти щорічно отримують стипендію імені Бекетова. Почесне ім’я О. М. Бекетова було присвоєно Харківському національному університету міського господарства 25 квітня 2013 року. А 30 серпня 2016 року біля головного корпусу вишу відбулося урочисте відкриття пам’ятника Бекетову ― до 155-річчя від дня народження архітектора» [4].

Джерела

1. Академік архітектури Бекетов : до 150-річчя від дня народження : [монографія] / [В. М. Бабаєв, Т. Д. Рищенко, Т. П. Єлісеєва та ін.]. ― Харків : ХНАМГ ; Золоті сторінки, 2012. ― 63 с. : іл.

2. Дедурін Г. Бекетов Олексій Миколайович / Г. Дедурін, О. Павлова // Харківщина : енциклопед. слов. ― Харків, 2014. ― С. 34 : портр.

3. Мачулін Л. І. Олексій Бекетов. Життя і творчість. ― Харків : Мачулін, 2023. ― 150 с. : іл.

4. Музей О. М. Бекетова [Електронний ресурс] // Офіційний сайт Харківського національного університету міського господарства ім. О. М. Бекетова. ― Електрон. текстові дані. ― URL: https://museum.kname.edu.ua/struktura/muzei-ombeketova, вільний (дата звернення: 21.01.2025). ― Назва з екрана.

5. Олексій Миколайович Бекетов : біобібліогр. покажчик / [уклад.: Н. Б. Давидова, В. О. Статкус, О. М. Штангей]. ― Харків : ХНУМГ ім. О. М. Бекетова, 2017. ― 115 с.

6. Рищенко Т. Д. Славетні традиції архітектурної освіти. Погляд крізь часи... / Т. Д. Рищенко, О. А. Попова, О. М. Дудка // Спадщина університету. Історія. Освіта. Наука. Культура. Особистість : матеріали IV наук.-практ. конф. 21–22 лист. 2018 р. / Харків. нац. ун-т міськ. госп-ва ім. О. М. Бекетова. ― Харків, 2019. ― С. 153–165.

7. Бекетов Олексій Миколайович // Харківський національний університет міського господарства імені О. М. Бекетова : [монографія] / [упоряд. Т. П. Єлісеєва]. ― Харків, 2012. ― С. 77–81.