Меморіальна дошка на честь В. І. Грищенка встановлена 21 грудня 2018 року за адресою вул. Пушкінська (нині Григорія Сковороди), 67/69. Автор дошки ― скульптор С. Гурбанов.
[Про відкриття
меморіальної дошки на честь В. І. Грищенка] [Електронний ресурс] // Facebook. Клініка
репродуктивної медицини імені академіка В. І. Грищенка. ― Текст. та граф. дані.
― URL: http://surl.li/gqejry. ― Назва з екрана. ―
Дата публікації: 21.12.2018. ― Дата перегляду: 06.11.2024.
Про відкриття меморіальної дошки на честь В. І. Грищенка.
Історія медичного життя
Харкова
Грищенко Валентин
Іванович (27.11.1928–03.01.2011) ― акушер-гінеколог, спеціаліст у галузі
кріобіології та кріомедицини. Академік Національної АН України, лауреат
Державних премій УРСР, СРСР та України, заслужений діяч науки і техніки
України, директор Інституту проблем кріобіології та кріомедицини НАН України.
В. І. Грищенко народився
у Харкові в родині відомого акушера-гінеколога, професора І. І. Грищенка. Після
закінчення середньої школи із золотою медаллю вступив до Харківського медичного
інституту (нині Харківський національний медичний університет), лікувальний
факультет якого закінчив з відзнакою. Того ж року його прийняли до клінічної
ординатури відділу акушерства і гінекології Харківського НДІ охорони
материнства й дитинства ім. Н. К. Крупської (ОХМД), де він працював молодшим та
старшим науковим співробітником. У 1954 році він захистив кандидатську
дисертацію, у 1964 — докторську, пройшов шлях від асистента до завідувача
кафедри, професора. Протягом 18 років (1965–1983) В. І. Грищенко був
проректором з наукової роботи ХМІ. З 1983 року одночасно був директором
Інституту проблем кріобіології та кріомедицини НАН України.
Протягом 25 років В. І.
Грищенко займався проблемами репродукції людини. Першим в Україні він почав
застосовувати для лікування неплідності допоміжні репродуктивні технології.
Перша в Україні дитина в результаті запліднення in vitro народилася у Харкові в
1991 році [5, с. 63].
***
З інтерв’ю різних років
газеті «Время»:
«Мій батько,
акушер-гінеколог і колишній фронтовий хірург Іван Грищенко, дуже хотів, щоб я
пішов його стопами ― став дипломованим медиком. А я захоплювався автосправою,
яка, до речі, залишається моєю пристрастю й донині. Після закінчення школи я
вступив на факультет двигунів внутрішнього згоряння механіко-машинобудівного
інституту. Але під впливом батька, а також друга сім’ї М. М. Бокаріуса, відніс
документи і в медичний інститут. І теж туди вступив.
Батько тоді мудро
порадив мені послухати першу лекцію в медінституті. І лише після цього зробити
остаточний вибір. Першою в розкладі виявилася лекція з біології. Мене вона дуже
зацікавила. Після цього в машинобудівний інститут я більше не пішов…» [4].
***
Академіком В. І.
Грищенком було розроблено унікальний метод кріоконсервування донорської та
кордової крові, що не має аналогів у світі. Високотехнологічне збереження
одночасно стовбурових клітин та біологічно активних речовин дало змогу створити
перший у нашій країні аутобанк пуповинної крові дитини.
З ініціативи вченого
було організовано Центр репродуктивних технологій «Імплант», який успішно
працює й зараз, виконуючи свою високу місію — дарувати безплідним подружжям
щастя материнства і батьківства.
Як директор відомого на
весь світ інституту В. І. Грищенко запам’ятався вимогливим й безкомпромісним
керівником, талановитим організатором, але водночас людиною високих моральних
якостей. У ранкові години Валентин Іванович приймав пацієнток, і колегам не раз
довелося бачити, як засмучені, збентежені жінки заходили до його кабінету, а
виходили з консультації професора спокійними, з надією і вірою у майбутнє
материнство.
До спадщини
винахідницької і реалізаторської діяльності Валентина Івановича Грищенка
увійшли 295 авторських свідоцтв та патентів. Він був автором 1200 наукових
публікацій, у тому числі 22 монографій. За редакцією академіка В. І. Грищенка
видано перший підручник з акушерства українською мовою. Ним підготовлено 33
доктори і 129 кандидатів медичних та біологічних наук.
Ім’я видатного
українського вченого, його наукові відкриття були широко відомі за кордоном.
Досить назвати єдину у світі Міжнародну кафедру кріобіології ЮНЕСКО, створену
ним на базі ІПКіК НАН [Інститут
проблем кріобіології і кріомедицини Національної академії наук ― Уклад.] України [9, с. 77].
***
«Усе своє життя Валентин
Іванович поєднував практичну медицину з наукою та педагогікою. Кожен робочий
ранок він починав із прийому та консультацій хворих у пологовому будинку,
проводив планову нараду з лікарями та співробітниками кафедри, а після
виконував обов’язки директора Інституту проблем кріобіології і кріомедицини та
займався науковими дослідженнями.
<…> Наукові
інтереси Валентина Івановича охоплювали різні сфери: від кріоконсервування
репродуктивних клітин і тканин, стовбурових клітин, клітин крові до
застосування холоду у медицині, створення низькотемпературних банків, розробки
нових методів лікування на основі кріоконсервованих препаратів. Невід’ємною
частиною його наукової діяльності були взаємодія з практичною медициною та
реалізація прогресивних технологій у клінічній практиці. Завдяки наполегливій
праці В. І. Грищенка вдалося створити один із перших у світі банків
пуповинної крові та плаценти, розробити препарати з плаценти та пуповинної крові»
[2, с. 358].
***
Згадує дочка Ольга
Валентинівна:
«Незважаючи на вічну
зайнятість, він [В. І. Грищенко. ― Уклад.] обов’язково викроював
час і для сім’ї. Моя мати так могла побудувати наше життя, що відчуття, ніби
нам не вистачає батька, не було. Вони дуже добре одне одного розуміли. Слова
тата були непорушні: якщо він сказав ― це автоматично означало "треба",
і ні в кого навіть думки не виникало, що він може бути неправий. При цьому він
був дуже уважним, турботливим і ласкавим батьком. Але він завжди багато і важко
працював, тому міг присвятити родині лише один день на тиждень ― неділю».
Нонна Миколаївна, з якою
Валентин Іванович прожив понад півстоліття, відгородила його від багатьох
життєвих проблем, тож він міг повністю віддавати себе творчості. Але закоханий
у роботу вчений зовсім не відсторонювався від побуту. Він умів робити по дому
все: прикрутити дверцята, полагодити праску, колонку і навіть холодильник, за
який навідріз відмовилися братися майстри.
«Пам’ятаю, як ми з
батьком відновлювали раритетну кришталеву люстру, — згадує донька. ― Вона дуже
постраждала під час пожежі: за високої температури кришталь чорніє ―
перетворюється на графіт. Нову кришталеву люстру купити було проблематично.
Батько прорахував, скільки камінчиків і в якій послідовності потрібно замінити,
ретельно підбирав нові намистинки. Ця люстра досі висить у вітальні. Практично
все, що ламалося в будинку, за винятком, звісно, складної побутової техніки, батько
ремонтував сам. Умів ремонтувати навіть власний автомобіль: перебирав його не
один раз».
Ольга Валентинівна
згадує, що наприкінці 1950-х у її дідуся був «горбатий» сірий «Москвич», від
якого Валентин Іванович буквально не відходив. 1961 року сім’ї з нагоди
дісталася «Волга-21», і Валентин Іванович пестив і плекав уже власну машину.
Через купівлю автомобіля Грищенку довелося влізти в борги. Родина затягнула
паски і жорстко обмежила меню тріскою в широкому асортименті: юшка з тріски,
тріска в томаті, тріска смажена, котлети з тріски... [3].
Джерела
1. Бойко В. В.
Грищенко Валентин Іванович // Енциклопедія Сучасної України. ― Київ, 2006. ― Т. 6. ― С. 501.
2. 90-річчя
Валентина Івановича Грищенка // Проблеми кріобіології і кріомедицини. ― 2018. ―
№ 4. ― С. 358–359.
3. Ефанова М.
Трудоголик Валентин Грищенко всегда находил время для семьи // Вечерний
Харьков. ― 2011. ― 8 февр. ― С. 6.
4. Зеленина Е.
Академик Валентин Грищенко. Жизнь и бессмертие // Время. ― 2011. ― 12 янв. ― С.
7.
5. Кузьміна І. Ю.
Грищенко Валентин Іванович (1928–2011) / І. Ю. Кузьміна, З. П. Петрова
// Видатні вихованці харківської вищої медичної школи : біобібліогр. довід. ―
Харків, 2010. ― С. 63–65 : портр.
6. Людина, яка
випереджала свій час // Жіночий Лікар. ― 2013. ― № 6. ― С. 39.
7. Павленко А.
Світлій пам’яті Валентина Грищенка // Слобідський край. ― 2011. ― 6 січ. ― С.
5.
8. Про встановлення
меморіальної дошки : рішення виконавчого комітету Харківської міської ради від
22.06.2018, № 439 [Електронний ресурс] // Реєстр актів харківської міської
ради. ― Текст. та граф. дані. ― URL: http://kharkiv.rocks/reestr/669915, вільний (дата звернення: 06.11.2024). ― Назва з
екрана.
9. Снурников О. С.
Хранителі материнства. Династія акушерів-гінекологів Грищенків // Міжнародний
медичний журнал. ― 2018. ― № 3. ― С. 76–78.
Комментариев нет:
Отправить комментарий