Алтунін М. Ф.

                 Меморіальну дошку на честь М. Ф. Алтуніна встановлено 29 листопада 2018 року на фасаді комунального закладу «Харківський ліцей № 14 Харківської міської ради» за адресою вулиця Амосова, 20.

«Меморіальна дошка на честь випускника школи № 14 ― учасника бойових дій в Афганістані Алтуніна Миколи Федоровича, нагородженого орденом ″Червоної Зірки″ (посмертно)».

Меморіальна дошка, присвячена пам’яті Миколи Алтуніна [Електронний ресурс] // Нові пам’ятники історії та культури Харківської області : (огляд. довідка за матеріалами період. вид. за 2018 рік та інтернет-ресурсів) / Харків. обл. універс. наук. б-ка ; матеріал підгот. Н. Ю. Казанцева. ― Текст. та граф. дані. ― Харків, 2019. ― Вип. 26. ― URL: http://library.kharkov.ua/libdruk/LibKh-00000000280.pdf, вільний (дата звернення: 04.10.2023). ― Назва з екрана.

Про встановлення меморіальної дошки на честь М. Ф. Алтуніна.

Харків’яни ― воїни-інтернаціоналісти

М. Ф. Алтунін

Алтунін Микола Федорович (23.04.1966 ― 15.02.1986). Народився в сім'ї робітників. Місце проживання батьків: місто Харків. Навчався в місцевій школі № 14 та у Радіотехнічному технікумі. До Збройних сил СРСР його призвав 27 жовтня 1985 року Фрунзенський РВК м. Харкова. У лютому 1986 року відправлений рядовим в Афганістан [1, 2].

***

«…восени 1985-го склав успішно вступні екзамени на вечірнє відділення факультету машинобудування Харківського політехнічного інституту. Безперечно, великі перспективи відкривалися перед здібним юнаком і на виробництві, і на терені науки та винахідництва. Але йому, як і всім, кому ″стукнуло″ 18, згідно з законом належало виконати почесний обов’язок перед Батьківщиною і народом.

15 листопада 1985-го Миколу призвали до лав Радянської Армії. Спочатку був навчальний підрозділ, де його вивчили на навідника гармати. А вже в перших числах лютого 1986-го він ″загоряв″ під сонцем Нанганхару: гаряче було і в прямому, і в переносному значенні. Вже по-весняному пригрівало сонце. Довкола Джелалабада спалахували бої з моджахедами. Мотострілецька частина ретельно готувалася до крупної бойової операції, де значне місце відводилось артилерійському підрозділу. За задумом командування армії, підрозділи мотострілецької частини вирушали на бойову операцію аж під Хост, де склалося тяжке становище: заколотники перехопили головну дорогу на Кабул. По гірських дорогах колони бойових машин вирушили в район бойових дій. Двічі артилеристи відкривали вогонь по висотах, де засіли бандити. Втретє вогневу позицію вони розгорнули під Хостом.

Обслуга гармати швидко приготувалася до стрільби: снаряди, один за одним зашелестіли в повітрі. У відповідь ударили бандитські міномети. Вибухом міни розметало обслугу, Миколу смертельно поранило. Це сталося на п’ятий день його служби в Афганістані» [5].

Джерела

 

1. Алтунін Микола Федорович [Електронний ресурс] // Вікіпедія : віл. енциклопедія. ― Текст. та граф. дані. ― URL: https://cutt.ly/nyQ79GB, вільний (дата звернення: 04.10.2023). ― Назва з екрана.

2. Алтунін Микола Федорович [Електронний ресурс] // Черные тюльпаны. Харьковская обасть. ― Текст. та граф. дані. – URL: http://probnichekal01.blogspot.com/2013/07/blog-post_21.html, вільний (дата звернення: 04.10.2023).

3. Открыта мемориальная доска в честь Николая Алтунина [Електронний ресурс] // Українська Спілка ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів). ― Текст. та граф. дані. ― URL: http://www.usva.org.ua/mambo3/index.php?option=com_content&task=view&id=7587&Itemid=30, вільний (дата звернення: 04.10.2023). ― Назва з екрана.

4. Памяти героя // Харьковские известия ― 2018. ― 4 дек. ― С. 3.

5. Шкварко І. П. Рядовий Алтунін Микола Федорович // Біль пам’яті : кн. пам’яті про воїнів Харківщини, загиблих в Афганістані / І. П. Шкварко. ― Харків, 1995. ― С. 12–13.