Ейдеман Р. П.

 Дошку на честь Р. П. Ейдемана відкрито за адресою вулиця Руслана Плоходька, 2 (до 2016 р. вулиця Роберта Ейдемана). Нині дошка відсутня.

«Вулиця Р. П. Ейдемана. Названо ім’ям радянського військового діяча, видатного латишського письменника».

З історії військової справи Харкова: Р. П. Ейдеман

«Ейдеман (справжнє прізвище – Ейдеманіс) Роберт Петрович (27.04(09.05). 1895 – 12.06.1937) – військовий, письменник. Народився у м. Леясціємс Ліфляндської губернії (нині Латвія). Закінчив Київське військове училище (1916). Учасник Першої світової і Громадянської війн. Командувач військами внутрішньої служби Південного і Південно-Західного фронтів(1920-1921) та Харківського військового округу (січень – червень 1921). Заступник командувача Збройних Сил УСРР та Криму (1921–1924). Начальник Військової академії ім. М. Фрунзе (Москва, 1925–1932). Голова ЦР Товариства сприяння обороні, авіації і хімічному будівництву СРСР (з 1932). Комкор (1935). Водночас був відповідальним редактором журналу «Война и революция» (1927–1936), брав участь у підготовці видання «Гражданская война на Украине» (Харків, 1928). Автор низки поетичних збірок, а також прозових творів російською і латвійською мовами. Голова Латвійської секції Спілки письменників СРСР. Репресований (1937), розстріляний у Москві. Реабілітований посмертно (1957)» [1].

***

«Під час харківської операції 1919 року 24-річний Роберт Ейдеман командував 46-ю стрілецькою дивізією. 4 грудня він отримав наказ наступати на частини білої армії з метою відрізати Харків із заходу. Наступ проходив у складних умовах. Особливо упертими були бої 7 – 8 грудня в районі Богодухова і села Лютівка. Але дивізія оволоділа цими населеними пунктами і, продовжуючи наступ, обійшла Харків із заходу, загрожуючи тилам ворога. Цей сміливий рейд допоміг 12 грудня визволити Харків від денікінців. З січня 1921 року Ейдеман більше трьох років служив у Харкові: спочатку очолював Харківський військовий округ, потім був заступником командуючого військами України і Криму М. В. Фрунзе. Він займався проблемами військового будівництва і військової науки. Але не зважаючи на колосальну зайнятість знаходив час і для літературної творчості – переважно вночі. Письменницькі здібності Ейдемана виявилися дуже рано: його перша поетична збірка була надрукована, коли автору було лише п'ятнадцять років. У Харкові він написав багато віршів, які увійшли до збірки “Земля і хліб пахнуть”, а також кілька поем. І хоча його поетичні образи узагальнені, є підстави вважати, що саме Харків 20-х років зображено у поемі “На краю міста”. У 1924 році Роберт Ейдеман залишив Харків: його було призначено командуючим Сибірським військовим округом. У своїх спогадах та статтях він неодноразово звертався до подій громадянської війни на Харківщині. У 1934 році в Харкові була видана збірка оповідань Ейдемана “В ім’я обов’язку” у перекладі українською мовою. А через тридцять років після його загибелі, у 1967 році на Київській кіностудії ім. О. Довженка за мотивами оповідань Ейдемана було знято художній кінофільм “Десятий крок” (режисер В. Івченко)» [5]

Джерела

1.Гриневич, Л. В. Ейдеман Роберт Петрович // Енциклопедія Сучасної України. – Київ, 2009. – Т. 9. – С. 24 : фот.

2. Лантух, В. Ейдеман Роберт Петрович // Харківщина : енциклопед. слов. / редкол.: С. І. Посохов та ін. – Харків, 2014. – С. 120 : фот.

3. Максимов, Я. Імені Роберта Ейдемана // Вечірній Харків. – 1972. – 8 верес.

Про пропозицію перейменувати Безіменну вулицю.

4. Панков, Д. В моем сердце – Отчизна одна. – Москва : Изд-во ДОСААФ СССР, 1977. – 88 с.: фот.

5. Попов, О. Мирна зброя комкора // Вечірній Харків. – 1981. – 30 квіт.

6. Рудько, В. Полководец и поэт // Красное знамя. – 1982. – 31 окт.