Решетник С. О.

 Дошку на честь С. О. Решетника відкрито 12 лютого 2020 року за адресою вулиця Владислава Зубенка, 21 А на фасаді загальноосвітньої школи І–ІІІ ступенів № 143.

 

«Меморіальна дошка на честь випускника школи № 143 – учасника бойових дій в Афганістані Решетника Сергія Олександровича, нагородженого орденом Червоного Прапора (посмертно)».

Лінійка пам’яті «А пам'ять серце береже», присвячена відкриттю меморіальної дошки загиблому воїну-афганцю Решетнику Сергію Олександровичу [Електронний ресурс] // Харківська загальноосвітня школа І–ІІІ ступенів № 143. – URL: http://surl.li/epxb, вільний (дата звернення: 11.08.2020) – Назва з екрана.

 

Харків’яни – воїни-інтернаціоналісти: С. О. Решетник

Решетник Сергій Олександрович (18.12.1961–18.10.1981) – воїн-інтернаціоналіст. Народився у Харкові. Закінчив харківську середню школу № 143. Працював на заводі «Радіореле». Служив в армії (з 1980). Учасник війни в Афганістані. Загинув у бою. Похований у Харкові на кладовищі № 3. Нагороджений орденом Червоного Прапора (1982, посмертно) [1, 2].

***

«У школі Сергій був активним хлопчиком: жодний захід не обходився без нього – від художньої самодіяльності до будівництва шкільного тиру. Але найбільше він захоплювався спортом: успішно опановував прийоми самбо і вільної боротьби. Об’їздив усю країну, виграв багато спортивних змагань. Після школи працював на заводі. До армії пішов 21 квітня 1980 року. На південному кордоні пройшов курс навчання, за півроку став командиром відділення у мотоманевровій групі. Взимку 1981 року його бойовий підрозділ почав пошукові й засадні дії в афганській провінції Тахор. В боях гартувався характер молодшого командира. Старший сержант Решетник подавав приклад витримки і рішучості своїм підлеглим, серед яких були й земляки-харків’яни, і навіть шкільний товариш Олег Машкін. Якось бойова група повернулася із завдання. Можна було перепочити. А тут якраз відбір бійців до десантної групи, якій належало висадитись з вертольотів на шляху просування бандитів біля населеного пункту Тахор. І, звичайно, Сергій Решетник ввійшов до складу десанту. При заході на посадку вертоліт був обстріляний і дістав пошкодження. Члени екіпажу отримали поранення, але змогли посадити вертоліт. Сергій кинувся надавати допомогу пораненим. А його бойові товариші вже давали відсіч бандитам, що насідали. Сергій виніс у безпечне місце одного пораненого вертолітника, повернувся за другим. І тоді ворожий снайпер влучив відважному сержанту в спину, якраз напроти серця» [1].

Джерела

1.Решетник Сергій Олександрович // Біль пам'яті : книга пам'яті про воїнів Харківщини, загиблих в Афганістані / І. П. Шкварко. – Харків, 1995. – С. 356–357 : фот.

2. Старший сержант Решетник Сергій Олександрович (18.12.1961–18.10.1981) // Біль пам'яті Слобожанщини / Михайло Биков. – Харків, 2019. – С. 234–235 : фот.